26 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10668/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Большакової О.О., Гінди О.М.
за участі секретаря судового засідання Пильо І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року (суддя - Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 01.07.2019 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 01.04.2019 №454/4 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ». В обґрунтування позовних вимог вказує, що 01.04.2019 згідно оскаржуваного наказу, за неналежне виконання посадових обов'язків, на підставі пункту 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» позивачу, як начальнику Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, оголошено догану. Позивач з цим наказом категорично не погоджується, вважає його необґрунтованим, протиправним та таким, що прийнятий без вагомих на те підстав, оскільки недоліки, виявлені в ході перевірки є незначними та могли бути усунені в ході перевірки. Також, при прийняті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано обставин та умов праці, характер допущених порушень та відсутність у позивача дисциплінарних стягнень за весь період проходження державної служби.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №140/2050/19 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржила позивач, яка із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на обставини, викладені у адміністративному позові, яким суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.
Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, прийнятим з врахуванням всіх обставини справи та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 є державним службовцем категорії «Б», 6-го рангу та з 28.07.2009 року працює в Головному територіальному управлінні юстиції у Волинській області на посаді начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
На виконання наказу Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 06.11.2018 №447/7 «Про проведення планової цільової перевірки діяльності Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області», проведено планову цільову перевірку діяльності Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, про що членами робочої групи складено Довідку про результати планової цільової перевірки діяльності Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 16.11.2018.
За результатами проведеної перевірки робочою групою виявлено ряд порушень в роботі відділу та визнано роботу Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області незадовільною. Так, зокрема під час проведеної планової цільової перевірки у Ківерцівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - відділ) виявлені актові записи цивільного стану, які не містять підпису керівника та печатки установи або не містять підпису заявника. Аналогічні порушення виявлено і в актових записах, складених виконавчими комітетами сільських рад.
Перевіркою також встановлено, що у відділі наявні заяви про державну реєстрацію шлюбу у скорочені терміни, на яких відсутні резолюції керівника, зокрема на заяві від 04.04.2018 за №22/02-17.05.56 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від 14.02.2018 за №10/02-17.05.56 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та інші.
Крім того, під час проведення планової перевірки виявлено, що актовий запис про смерть від 13.10.2018 №175, складений спеціалістом вказаного відділу ОСОБА_6 С.Г. відносно свого батька ОСОБА_7 , що суперечить вимогам частини 2 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якою передбачено, що працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану не мають права проводити державну реєстрацію актів цивільного стану щодо себе, другого з подружжя, своїх та його родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). У зазначених випадках державна реєстрація актів цивільного стану проводиться іншим працівником того ж органу державної реєстрації актів цивільного стану чи в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Крім того, на актовому записі від 13.10.2018 №175 підпис керівника та гербова печатка органу реєстрації відсутні. Таким чином, керівник органу, Колб Р.В. видала свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану, не дослідивши змісту сформованого запису та наявності підстав видачі свідоцтва, що свідчить про відсутність контролю за роботою відділу.
Під час проведення планової перевірки виявлені книги державної реєстрації шлюбів, на актових записах яких відсутні відомості про номер актового запису в Реєстрі, що дає підстави вважати, що відомості вказаних актових записів не внесено до Реєстру; виявлено актові записи про шлюб, які взагалі не внесені до Реєстру або внесені до Реєстру не в повному обсязі, чим порушено пункт 4.5 розділу IV Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2008 за №691/15382.
Також, Комісією встановлено, що відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 №1269/5 затверджено «Інструкцію з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» (далі - Наказ №1269/5).
Пунктом 4 Наказу №1269/5 затверджені строки внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомостей, що містяться в книгах реєстрації актів цивільного стану, які зберігаються в архівах відділів реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, згідно з додатком 1 до цього наказу, відповідно до якого для Волинської області надавався строк 4 роки для внесення за період 1995-1950 роки, 2 роки і 2 місяці - період 1996 - 2008 роки та 1 рік 11 місяців - період 1949 - 1945 роки.
Наказ набрав чинності з 01.12.2008, відтак станом на 01.12.2012 Державний реєстр актів цивільного стану громадян повинен бути наповнений відомостями, що містяться в книгах реєстрації актів цивільного стану, які зберігаються в архіві Ківерцівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Комісією встановлено, що зокрема на доручення відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 20.07.2018 №258/02-1.02-21 щодо надання відомостей, які не внесено у Реєстр, а також про кількість актових записів цивільного стану, внесених до Реєстру протягом червня та липня 2018 року, державним службовцем ОСОБА_8 Р.В., як начальником відділу, листом від 20.07.2018 №1681/02-17.04.32 надано інформацію, зокрема про те, що приблизно 9000 актових записів необхідно уточнити, виправити, або внести, в той час як на аналогічне доручення від 06.09.2018 №320/02-1.01.-09 надано інформацію про наявність 4919 таких актових записів, що підтверджує неналежну організацію начальником відділу Колб Р.В. виконання наказу №1269/5 у встановлені цим наказом строки.
Надалі, на підставі подання начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області А.І. Кустика «Про відкриття дисциплінарного провадження відносно начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області» від 26.11.2018, винесено на розгляд дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у Волинській області питання про притягнення начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов'язків щодо здійснення керівництва, організації та контролю за роботою Відділу.
Згідно наказу Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 27.11.2018 №1994/4 відносно ОСОБА_1 , начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про державну службу» відкрито дисциплінарне провадження.
Наказом Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 28.12.2018 №2145/4 «Про продовження терміну здійснення дисциплінарних проваджень» дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у Волинській області продовжено до 20.02.2019 термін здійснення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Наказом Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 20.02.2019 №243/4 «Про продовження терміну здійснення дисциплінарних провадження» дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у Волинській області , у зв'язку із відсутністю кворуму для прийняття рішень дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиціїу Волинській області, продовжено до 15.03.2019 термін здійснення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 , начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у Волинській області у висновку від 26.02.2019 щодо наявності у діях начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 , начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, дисциплінарного проступку в частині неналежного виконання своїх посадових обов'язків, визначених у пункті 2.1 Посадової інструкції начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, затвердженої 03.11.2017 та вимог пункту 1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку, п.9 глави 2 розділу ІІІ Правил, наказу №1269/5 та рекомендувала голові дисциплінарної комісії з розгляду Дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції у Волинській області звернутись до начальника Головного територіального управління юстиції у Волинській області із поданням про притягнення ОСОБА_1 , начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
Наказом Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 01.04.2019 №454/4 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » за неналежне виконання посадових обов'язків, пункт 5 ч.2 статті 65 Закону України «Про державну службу» начальнику Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області Колб Р.В., оголошено догану.
Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були достатніми, а відтак, що відповідач, притягуючи до дисциплінарної відповідальності позивача, діяв у порядок та спосіб, визначений Законом України «Про державну службу».
Такі висновки суду першої інстанції по суті спору відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Порядок проходження державної служби, особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано Законом України «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Пунктом 7 частини 1 статті 8 Закону №889-VIII державний службовець зобов'язаний сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.
Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №889-VIII керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 63 Закону № 889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов'язаний: 1) створювати умови для виконання державними службовцями своїх посадових обов'язків і підвищення ними професійної компетентності та вимагати належного виконання посадових обов'язків; 2) здійснювати контроль за виконанням державними службовцями посадових обов'язків; 3) під час виконання посадових обов'язків керуватися публічними інтересами, суворо дотримуватися і забезпечувати дотримання Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів, чітко формулювати накази (розпорядження) та доручення, перевіряти точність і своєчасність їх виконання; 4) забезпечувати виконання державними службовцями своїх посадових обов'язків, у тому числі шляхом застосування дисциплінарних стягнень; 5) належним чином організовувати роботу державних службовців, забезпечувати ефективне виконання завдань, що поставлені перед державним органом; 6) виховувати у державних службовців сумлінне ставлення до служби, бережливе ставлення до державного майна, підтримувати їхню ініціативу, а також вживати заходів для додержання ними правил етичної поведінки; 7) забезпечувати прозорість та об'єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців; 8) організовувати проведення з державними службовцями профілактичних заходів щодо запобігання вчиненню ними дисциплінарних проступків, виявляти та своєчасно припиняти їх вчинення.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII визначено, що дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням (частина 2 статті 66 Закону №889-VIII).
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини 2 статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону №889-VIII).
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини 2 статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність (частина 4 статті 66 Закону №889-VIII).
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини 2 статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12частини 2статті 65 цього Закону (частина 5 статті 66 Закону №889-VIII).
Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини 1 цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії (частина 6 статті 66 Закону №889-VIII).
Частиною 7 статті 66 Закону №889-VIII встановлено, що за кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та урядових відзнак, урядових і державних нагород; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині 2 цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Статтею 68 Закону №889-VIII передбачені суб'єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення. Так, дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.
Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Згідно положень частин 9-11 статті 69 Закону №889-VIII дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити:1) дату і місце її формування;2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно з частинами 3, 4 статті 73 Закону №889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Відповідно до частини 5 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Згідно зі статтею 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі виявлених в ході перевірки Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області порушень вимог законодавства при роботі з архівним фондом; законодавства при здійсненні державної реєстрації актів цивільного стану; законодавства при внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання; законодавства при формуванні Реєстру та неналежне виконання доручень заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 30.01.2018 №6/01-2 та відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Волинській області від 26.01.2018 №47/02.1-01-10, невиконанням пунктів 1-3 Положення про Ківерцівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану; абзаців 2-5 пункту 2.1 Посадової інструкції начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, апеляційний суд вважає, підставним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у формі «догани», з огляду на наступне.
Посадовою інструкцією начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, затвердженою начальником Головного територіального управління юстиції у Волинській області 03.11.2017 передбачено, що начальник відділу, зокрема:здійснює керівництво діяльністю відділу, організовує та контролює роботу; забезпечує відповідно до своєї компетенції виконання, зокрема нормативно-правових актів, наказів Міністерства юстиції України і т.д.; планує роботу відділу та забезпечує належний і своєчасний стан виконання запланованих заходів; у встановленому законодавством порідку вирішує питання про скорочення місячного строку державної реєстрації; організовує формування та ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян і т.д.
В свою чергу, частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII визначено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
На думку суду апеляційної інстанції, виявлені в ході перевірки Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області порушення вимог законодавства, підтверджують неналежну організацію начальником Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області Колб Р.В. діяльності, дорученого їй відділу.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що фактичні обставини щодо допущених в роботі відділу помилок та їх можливе виправлення позивачем визнаються, із зазначенням, як у позовній заяві так і апеляційній скарзі, що допущені помилки могли бути виправлені у той самий день або у межах строку виконання перевірки та допущені порушення не потягли ніяких негативних наслідків.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що позивачем, як безпосереднім керівником спеціалісту відділу Злодюжко С.Г., клопотання керівнику державної служби про притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який, в свою міру, також став підставою для прийняття оскаржуваного наказу, не були внесені.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону №889-VIII саме безпосередній керівник державного службовця має право вносити клопотання керівнику державної служби про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
У зв'язку з цим, посилання позивача на те, що спеціаліста Ківерцівського районного відділу реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_9 Г не було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, як на підставу для задоволення позову, є безпідставним.
Також, суд критично відноситься до пояснень позивача щодо неналежного функціонування очолюваного нею відділу та допущених недоліків і порушень в його діяльності, у зв'язку із не повністю укомплектованим штатом працівників, оскільки саме до обов'язків начальника відділу віднесено організацію роботи відділу.
А відтак, наведені позивачем у позовній заяві апеляційній скарзі доводи не звільняють її від належного виконання посадових обов'язків, передбачених Посадовою інструкцією начальника Ківерцівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області, затвердженою начальником Головного територіального управління юстиції у Волинській області 03.11.2017, відповідно до якої начальник відділу: здійснює керівництво діяльністю Відділу, організовує та контролює його роботу; забезпечує відповідно до своєї компетенції виконання доручень керівництва територіального управління юстиції; відповідає за виконання покладених на Відділ завдань та здійснення ним своїх повноважень; забезпечує дотримання вимог виконавської та дисципліни працівниками Відділу.
Таким чином, на думку апеляційного суду, матеріалами справи підтверджено обставини, які послужили підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Як вже було зазначено вище, відповідно до частини 3 статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
При цьому, по-перше, Законом №889-VIII не передбачені підстави для звільнення від дисциплінарної відповідальності або від застосування дисциплінарних стягнень.
А тому, посилання позивача на відсутність негативних наслідків від дисциплінарних проступків, як на підставу для звільнення позивача дисциплінарної відповідальності або від застосування дисциплінарних стягнень - є помилковим. Наявність законодавчо встановлених обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця, також не звільняє від цієї відповідальності.
По-друге, згідно з дослідженими судом матеріалами дисциплінарної справи позивача, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем, з метою визначення вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, досліджені (враховані) в тому числі: позитивні дані щодо роботи позивача, заохочення; інформація про наявність та відсутність дисциплінарних стягнень; її особисті пояснення; пояснення її безпосереднього керівника; пояснення інших про спірні обставини; матеріали, що підтверджують або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, тощо.
Отже, твердження позивача, що відповідачем не враховано обставини, що пом'якшують дисциплінарну відповідальність, не відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому також слід зазначити, що єдиним більш м'яким видом дисциплінарним стягненням згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VIII є зауваження.
Проте, відповідно до частини 2 статті 66 Закону № 889-VIII суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням лише та виключно у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 65 цього Закону, а саме - недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, а не встановлені щодо позивача дисциплінарні проступки. В усіх інших випадках, визначення виду дисциплінарної відповідальності є дискреційними повноваженнями, в даному випадку Головного територіального управління юстиції у Волинській області.
Враховуючи те, що наявні підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача були достатніми, суд вважає, що відповідач, притягуючи до дисциплінарної відповідальності позивача, діяв у порядок та спосіб, визначений Законом України «Про державну службу».
З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними адміністративному позову, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ч.3 ст.243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. О. Большакова
О. М. Гінда
Повне судове рішення складено 27 листопада 2019 року.