27 листопада 2019 року справа №360/2529/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 360/2529/19 (головуючий І інстанції Тихонов І.В., повний текст складений у м. Сєвєродонецьку Луганської області) за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (далі - УПФУ в м. Сєвєродонецьку, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо незарахування до пільгового та загального стажу роботи у період з 30.09.1982 року по 31.08.2001 року (записи №№ 1- 24 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.09.1982 року заповнення), де періоди роботи з 30.09.1982 року по 30.06.1983 року, з 19.06.1986 року по 10.06.1988 року, з 29.11.1999 року по 14.03.2000 року не зараховано до загального стажу (записи трудової книжки №№ 1, 2, 3, 4, 10, 20, 21, 22) та періоди роботи з 24.08.1983 року по 12.06.1986 року, з 05.09.1988 року по 07.09.1999 року, з 04.08.2001 року по 31.08.2001 року - до пільгового (записи трудової книжки №№ 5-9, 11- 17, 19, 23, 24), при оформлені пенсії;
- зобов'язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.09.1982 року заповнення та зарахувати пільговий та загальний стаж роботи з 30.09.1982 року по 31.08.2001 року (записи №№ 1-24 трудової книжки), де періоди роботи з 30.09.1982 року по 30.06.1983 року, з 19.06.1986 року по 10.06.1988 року, з 29.11.1999 року по 14.03.2000 року зарахувати до загального стажу (записи трудової книжки №№ 1, 2, 3, 4, 10, 20, 21, 22) та періоди роботи з 24.08.1983 року по 12.06.1986 року, з 05.09.1988 року по 07.09.1999 року, з 04.08.2001 року по 31.08.2001 року (записи трудової книжки №№ 5- 9, 11-17, 19, 23, 24) - до пільгового стажу, з місяця в якому надійшла заява на оформлення пенсії;
- зобов'язати виплати заборгованість з пенсії з місяця, в якому надійшла заява про оформлення пенсії, з урахуванням перерахунку (а.с. 4-6).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року позов задоволений частково: визнано протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, викладену в листі від 07.06.2019 № 226/Б-5, у зарахуванні періодів трудового стажу з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1999, з 04.08.2001 по 31.08.2001 на пільгових умовах; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 08 квітня 2019 року в частині звернення за перерахунком пенсії та зарахування до пільгового та загального стажу періодів роботи з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1999, з 04.08.2001 по 31.08.2001 з урахування висновків суду, викладених в судовому рішенні; у задоволенні решти позовних вимог -відмовлено (а.с. 119-126).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2019 року виправлені описки в рішенні Луганського окружного адміністративного суду 31.07.2019 року у справі №360/2529/19 в зазначенні імені та періодів роботи позивача:
- вважати правильним прізвищем, ім'ям та по батькові позивача « ОСОБА_1 »;
- вважати правильними періодами роботи позивача: «з 05.08.1985 по 12.06.1986» та «з 05.09.1988 по 31.12.1998»;
- резолютивну частину рішення викладено в наступній реакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9, код ЄДРПОУ 21792459) про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, викладену в листі від 07.06.2019 № 226/Б-5, у зарахуванні періодів трудового стажу з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1998, з 04.08.2001 по 31.08.2001 на пільгових умовах.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 08 квітня 2019 року в частині звернення за перерахунком пенсії та зарахування до пільгового та загального стажу періодів роботи з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1998, з 04.08.2001 по 31.08.2001 з урахування висновків суду, викладених в судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити» (а.с. 133-136).
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права (а.с. 133-136).
В обґрунтування доводів позивач посилався на відсутність підстав для зарахування спірного періоду до пільгового стажу, у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці необхідних записів. Вважає, що для підтвердження відповідного стажу роботи позивачу необхідно надати уточнюючі довідки, які уточнюють характер роботи у спірний період.
Представником позивача поданий відзив, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та розглянути справу у відсутність позивача (а.с. 156-157).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги разом з відзивом на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі обставини справи.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою (а.с.15).
21.03.2019 року позивач подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (а. с. 112).
На підставі наданих документів відповідачем призначено позивачу пенсію за віком з 21.03.2019 року (а. с. 114).
З інформації, зазначеній в рішенні відповідача № 121630000913, загальний страховий стаж позивача за розрахунками відповідача складає 33 роки 10 місяців 3 днів, в тому числі за списком № 1 - 9 років 7 місяців 4 дні (а. с. 114 зв.).
28 травня 2019 року позивач подав до відповідача скаргу, в якій просив перерахувати пенсію відповідно до записів трудової книжки та зарахувати пільговий та загальний стаж роботи в повному обсязі (а. с. 34-35).
Листом від 07.06.2019 року вих. № 226/Б-5 відповідач повідомив позивачу з посиланням на пункт 2 Прикінцевих положень Розділу XV Закону № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній з 01.01.2018 року, Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, постанову Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1028 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», що періоди роботи згідно із записам трудової книжки з 24.08.1983 року по 12.06.1986 року, з 05.09.1988 року по 31.12.1998 року, з 04.08.2001 року по 31.08.2001 року не можливо зарахувати на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про характер роботи у відповідний період (а. с. 36).
Згідно диплому від 02.07.1984 року Б № 408119 позивач у період з 16.01.1984 року по 02.07.1984 року навчався у профтехучилищі № 95 м. Перевальська Ворошиловградської області та здобув освіту за професію «електрослюсар підземний» (а. с. 29).
Згідно трудової книжці позивача (а. с. 17-19) останній працював:
- з 24.08.1983 року по 15.01.1984 року підсобним робочим на шахті ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля»;
- з 16.01.1984 року по 01.07.1987 року проходив курси підземним електрослюсарем;
- з 02.07.1984 року по 04.08.1985 року переведений поверхневим електрослюсарем 3 розряду;
- з 05.08.1985 року по 12.06.1986 переведений підземним електрослюсарем з повним робочим днем землею, звільнений у зв'язку з призивом до лав Радянської армії;
- з 19.06.1986 року по 10.06.1988 - служба в рядах Радянської армії;
- з 05.09.1988 року по 06.09.1988 року прийнятий учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею на шахту ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля»;
- з 07.09.1988 року по 30.09.1988 року проходив курси підземним гірником;
- з 01.10.1988 року по 19.10.1988 року - переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 20.10.1988 року по 23.12.1988 року - проходив курси підземним машиністом;
- з 24.12.1988 року по 01.11.1992 року - переведений машиністом підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 02.11.1992 року по 14.01.1993 року - проходив курси підземним гірником з ремонту гірничих виробіток;
- з 15.01.1993 року по 07.09.1999 року - переведений підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 04.08.2001 року по 31.08.2001 року - гірником 3 розряду на відкритих гірничих роботах.
Згідно розрахунку стажу позивача, наданого відповідачем (а.с. 114 зв.) позивачу зараховано до загального стажу наступні періоди: з 30.09.1982 року по 07.01.1983 року;
з 24.08.1983 року по 12.06.1986 року; з 19.06.1986 року по 10.06.1988 року; з 05.09.1988 року по 07.09.1999 року; з 29.11.1999 року по 14.03.2000 року; з 04.08.2001 року по 31.08.2001 року; з 06.10.2004 року по 04.10.2006 року; з 05.11.2006 року по 08.01.2007 року; з 09.01.2007 року по 05.12.2015 року; у тому числі до стажу, що дає право на зниження пенсійного віку: робота за списком № 1 - 9 років 0 місяців 0 днів.
До пільгового стажу за списком № 1 зараховано такі періоди роботи позивача:
- частину періоду роботи на шахті ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» з 01.01.1999 року по 07.09.1999 року;
- з 09.01.2007 року по 05.12.2015 року - в ВП «Шахта ім. XIX з'їзда КПСС» ДП «Луганськвугілля».
Також відповідачем не зазначено підстав для не зарахування до пільгового стажу позивача всіх інших періодів роботи позивача окрім двох зарахованих.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Згідно пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. «б» статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Згідно пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно п. 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (абзац четвертий пункту 3.3 ІІІ «Підготовка і подання документів для призначення пенсій» Порядку № 21-1).
Отже, пенсійний орган після надходження відповідної заяви разом з поданими документами зобов'язаний повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви відсутніх документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, яких не вистачає для призначення пенсії, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідних документів орган, що призначає пенсію, має право виключно після надання особі тримісячного строку на подачу відсутніх документів з дня прийняття заяви та за умови, якщо протягом такого строку особа не надасть необхідні відсутні документи.
Матеріалами справи підтверджено зарахування всіх спірних періодів роботи позивача до загального стажу.
Основним документом про трудову діяльність працівника згідно ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є трудова книжка. Аналогічне поняття закріплене і в порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637, в п. 1 якого зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі по тексту - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до записів №№ 3,4 в трудовій книжці зазначено, що підставою внесення запису є трудовий договір, проте будь-яких його ідентифікуючих ознак договору не зазначено.
Довідку про підтвердження стажу роботи за вказаний період позивачем ані відповідачу, ані суду не надано.
Щодо незарахування до пільгового стажу періодів роботи з 24.08.1983 року по 12.06.1986 року на шахті ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» та з 04.08.2001 року по 31.08.2001 року гірником 3 розряду на відкритих гірничих роботах суд апеляційної інстанції зазначає таке.
З 24.08.1983 року по 15.01.1984 року працював підсобним робочим на шахті ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля», з 16.01.1984 року по 01.07.1987 року проходив курси підземним електрослюсарем; з 02.07.1984 року по 04.08.1985 року переведений поверхневим електрослюсарем 3 розряду.
Згідно зі Списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991, розділом XXIX «Відкриті гірничі роботи та роботи на шахтній поверхні» передбачено посаду слюсарі (електрослюсарі) чергові та з ремонту обладнання, механізмів, водяних і повітряних магістралей, зайняті на шахтах, в розрізах і кар'єрах.
Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 року № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Згідно запису № 5 в трудовій книжці позивач працював підсобним робочим, що не є роботою за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.
Згідно із записом № 6 в трудовій книжці позивач проходив курси підземним електрослюсарем (за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників), але після навчання (запис № 7) працював поверхневим електрослюсарем 3 розряду, що є роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників (список № 2).
Таким чином, відповідачем обґрунтовано не зараховано до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи позивача з 24.08.1983 року по 12.06.1986 року та 04.08.2001 по 31.08.2001.
При цьому, приймаючи до уваги ті факти, що перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 2 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи за Списком № 2 період навчання на курсах з 16.01.1984 року по 02.07.1984 року та період роботи з 02.07.1984 року по 04.08.1985 року.
Щодо періоду роботи з 05.08.1985 року по 12.06.1986 року підземним електрослюсарем з повним робочим днем землею на шахті ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля».
Відповідно до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року, що діяв до 11.03.1994 року, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, що діяв до 16.01.2003 року, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача має всі необхідні дані за вказаний період, який підтверджує роботу позивача на відповідній посаді з повним робочим днем, що роботою за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників - список № 1 (а.с. 17). Крім того, відповідачем не зазначено, в чому саме полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.
Суд вважає, що записи у трудовій книжці, які містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею є достатніми для вирішення питання щодо зарахування таких періодів трудової діяльності позивача до пільгового стажу за Списком № 1, та не потребують підтвердження додатковими документами.
Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
Отже, відповідач необгрунтовано відмовив в зараховуванні до пільгового стажу за списком № 1 період роботи позивача з 05.08.1985 року по 12.06.1986 року.
З 19.06.1986 року по 10.06.1988 року позивач проходив службу в рядах Радянської армії, з 05.09.1988 року прийнятий учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею на шахту ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля», з 07.09.1988 року по 30.09.1988 року проходив курси підземним гірником, з 01.10.1988 року переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем під землею, з 20.10.1988 року по 23.12.1988 року - проходив курси підземним машиністом; з 24.12.1988 року переведений машиністом підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею; з 02.11.1992 року по 15.01.1993 року проходив курси підземним гірником з ремонту гірничих виробіток; з 15.01.1993 року переведений підземним гірником з ремонту гірничих виробіток 3 розряду з повним робочим днем під землею; звільнений 07.09.1999 року за власним бажанням.
Відповідачем до пільгового стажу зараховано лише період з 01.01.1999 року по 07.09.1999 року.
Згідно ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 1 статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Згідно ст. 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Таким чином, необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є строк перерви між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу який не повинен перевищувати трьох місяців та зарахування на роботу за здобутою спеціальністю після закінчення навчання. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах якщо на момент призову на строкову військову службу особа працювала за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із записами у трудовій книжці позивача, останній з 05.08.1985 року по 12.06.1986 року працював підземним електрослюсарем з повним робочим днем землею на шахті ім. XIX з'їзда КПСС «Ворошиловградвугілля» до призову на строку службу.
Крім того, записами в трудовій книжки підтверджено, що позивач після курсів з 07.09.1988 року по 30.09.1988 року, з 20.10.1988 року по 23.12.1988 року, з 02.11.1992 року по 15.01.1993 року з наступного дня починав працювати за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників (Список № 1).
Оскільки перерва між днем закінчення навчання позивача в професійно-технічному навчальному закладі і днем зарахування його на роботу за професією, яка віднесена до робіт зі шкідливими умовами праці, передбаченими Списком № 1 виробництв, робіт, не перевищує 3-х місяців, виконання позивачем на момент призову до лав Радянської армії робіт за професією, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період навчання на курсах 07.09.1988 року по 30.09.1988 року, з 20.10.1988 року по 23.12.1988 року, з 02.11.1992 року по 15.01.1993 року та період строкової служби з 19.06.1986 року по 10.06.1988 року.
Відповідно до Списку № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота на яких надає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року за № 1173, і який був чинним до 26.01.1991 року, розділ 1 «Гірничі роботи» підрозділ 1 «Підземні роботи» передбачає, що право на пенсію на пільгових умовах мають усі робітники, інженерно-технічні працівники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні зазначених вище робітників і службовців (медперсонал підземних здоровпунктів, працівники підземного телефонного зв'язку і т. д.).
Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991, що діяв до 11.03.1994, Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994, що діяв до 16.01.2003, містять в собі підрозділ 1 розділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень»: пунктом «а» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Суд зазначає, що трудова книжка позивача має всі необхідні записи за вказаний період, який підтверджує факт роботи позивача (05.08.1985-12.06.1986 роки, 05.09.1988-07.09.1988 роки, 01.10.1988-20.10.1988 роки, 24.12.1988-02.11.1992 роки, 15.01.1993-31.12.1998 роки) з повним робочим днем на відповідних посадах, які дають право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників - Список № 1 (а.с. 17,18). Крім того, відповідачем не зазначено в чому полягає неповнота або невідповідність записів в трудовій книжці позивача.
При цьому, з урахуванням вимог положень Порядку № 383 до 20.08.1997 року, записи у трудовій книжці, які містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди з повним робочим днем під землею, є достатніми для вирішення питання щодо зарахування таких періодів трудової діяльності позивача до пільгового стажу за Списком № 1 та не потребують підтвердження додатковими довідками.
Записи в трудовій книжці позивача виконані без креслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач необгрунтовано відмовив в зараховуванні до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи позивача з 05.08.1985 року по 12.06.1986 року, з 05.09.1988 року по 07.09.1988 року, з 01.10.1988 року по 20.10.1988 року, з 24.12.1988 року по 02.11.1992 року, з 15.01.1993 року по 31.12.1998 року.
Позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 28.05.2019 року, в якій він серед іншого просив перерахувати йому пенсію (а. с. 34-35).
Відповідачем жодного рішення за наслідками вимоги позивача про здійснення перерахунку пенсії не прийнято, відмову у здійсненні перерахунку пенсії відповідачем викладено в листі від 07.06.2019 року № 226/Б-5 (а. с. 10).
У листі Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 07.06.2019 № 226/Б-5 зазначено, що періоди роботи згідно із записам трудової книжки з 24.08.1983 року по 12.06.1986 року, з 05.09.1988 року по 31.12.1998 року, з 04.08.2001 року по 31.08.2001 року не можливо зарахувати на пільгових умовах.
При цьому, не зазначено обґрунтування причин та підстав, з яких відповідач вважає не можливим зарахувати ці періоди до пільгового стажу.
Встановлені судом обставини свідчать про недотримання відповідачем вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості прийнятої відповідачем відмови за результатами розгляду скарги позивача від 28.05.2019 року, виконання яких є запорукою доведення до заявника суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення та передбачуваності для заявника наслідків прийняття такого рішення.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функцій, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, до повноважень яких, зокрема, віднесено функції щодо перерахунку пенсії, та зобов'язувати відповідача прийняти те чи інше рішення.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у здійсненні зарахування періодів трудового стажу з 24.08.1983 по 12.06.1986, з 05.09.1988 по 31.12.1998, з 04.08.2001 по 31.08.2001 на пільгових умовах, викладена в листі від 07.06.2019 № 226/Б-5 є протиправною та такою, що не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, дотримання яких перевіряє адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про застосування ч. 2 ст. 9 КАС України шляхом визнання протиправною відмову відповідача у зарахуванні відповідних періодів роботи позивача до пільгового стажу та зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу позивача в частині вимоги про здійснення перерахунку пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року у справі № 360/2529/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін
Повний текст постанови складений 27 листопада 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: Г.М. Міронова
І.Д. Компанієць