27 листопада 2019 року справа №200/8370/19-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Міронової Г.М., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., секретаря Тішевського В.В., за участю представника позивача Глущенко І.В., представника відповідача Кравченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року (у повному обсязі складено 16 серпня 2019 року у м. Слов'янськ) у справі № 200/8370/19-а (головуючий І інстанції суддя Загацька Т.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення - рішення,
Приватне акціонерне товариство «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення - рішення від 20.06.2019 року № 0044954403 щодо накладення штрафних санкцій на суму 30 928, 75 грн. та просило вирішити питання судових витрат (а.с. 5-9).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 200/8370/19-а адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.06.2019 року № 0044954403 в частині застосування штрафу у сумі 30 928, 57 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6; код ЄДРПОУ 03113905) судові витрати у сумі 1 920, 99 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) (а.с. 78-81).
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким у частковому задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що відповідно до абзацу 4 пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. До розділу А податкової накладної (рядки І-Х) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядках І-ІХ зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.
Представник відповідача звертає увагу суду, що у справі, що розглядається, податкові накладні відповідно до акту перевірки, які зареєстровано позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відсутній у графі 8 код ставки податку на додану вартість. Крім того, у податкових накладних відповідно до акту перевірки у Розділі А у рядку ІІІ «загальна сума податку на додану вартість за основною ставкою» зазначені суми, на які були застосовані штрафні санкції відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (а.с. 55-56).
За вимогами частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Під час апеляційного розгляду представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Краматорське автотранспортне підприємство 11410», включений до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 03113905), організаційно-правова форма - приватне акціонерне товариство, місцезнаходження: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6.
23.05.2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області проведена камеральна перевірка позивача, про що був складений Акт № 587/05-99-44-03-15-2/03113905 «Про результати камеральної перевірки дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних з податку на додану вартість ПРАТ «КРАМАТОРСЬКЕ АТП-11410» (код ЄДРПОУ 3113905) за листопад 2017 року, березень, квітень 2019 року».
Перевіркою своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ЄРПН встановлено, що податкові накладні за №№ 501, 502, 447, 442, 443, 446, 445 зареєстровані з порушенням граничного терміну реєстрації, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за що передбачена відповідальність за ст.120-1 ПК України.
Так, податкова накладна № 501 від 09.11.2017 року на суму ПДВ 83, 33 грн. була зареєстрована 15.03.2019 року (470 днів затримки);
податкова накладна № 502 від 16.11.2017 року на суму ПДВ 75, 00 грн. була зареєстрована 15.03.2019 року (455 днів затримки);
податкова накладна № 447 від 31.03.2019 року на суму ПДВ 140 579,10 грн. була зареєстрована 18.04.2019 року (3 дні затримки);
податкова накладна № 442 від 30.04.2019 року на суму ПДВ 47 767, 12 грн. була зареєстрована 17.05.2019 року (2 дні затримки);
податкова накладна № 443 від 30.04.2019 року на суму ПДВ 10 767, 95 грн. була зареєстрована 17.05.2019 року (2 дні затримки);
податкова накладна № 446 від 30.04.2019 року на суму ПДВ 107 579, 20 грн. була зареєстрована 17.05.2019 року (2 дні затримки);
податкова накладна № 445 від 30.04.2019 року на суму ПДВ 2 592, 34 грн. була зареєстрована 16.05.2019 року (1 день затримки) (а.с. 10-11).
20.06.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0044954403 про застосування до Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» штрафу в розмірі 10 % в сумі 30 928, 57 грн. та штрафу у розмірі 50 % в сумі 79, 17 грн. за затримку реєстрації податкових накладних (а.с. 12).
Як зазначено позивачем в позовній заяві та не заперечується відповідачем у справі, позивачем визнано правомірне застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН в частині реєстрації податкової накладної № 501 від 09.11.2017 року на суму ПДВ 83 ,33 грн., сума штрафу 41, 67 грн.; в частині реєстрації податкової накладної № 502 від 16.11.2017 року на суму ПДВ 75, 00 грн., сума штрафу 37, 59 грн., на загальну суму штрафних санкцій 79,17 грн., яка була сплачена платіжним дорученням № 4477 від 27.06.2019 року.
Враховуючи наведене, спірним у цій справі є застосування відповідачем штрафних санкцій за порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН в частині реєстрації податкових накладних № 447 від 31.03.2019 року; № 442 від 30.04.2019 року; № 443 від 30.04.2019 року; № 446 від 30.04.2019 року; № 445 від 30.04.2019 року.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» в звітних періодах за листопад 2017 року, березень, квітень 2019 року були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладених наступні зведені податкові накладні на товари/послуги (а.с. 14-25):
- № 447 від 31.03.2019 року на загальну суму 140 579,13 грн., яка відповідно до квитанції № 1 зареєстрована за № 9077944571 18.04.2019 року;
- № 442 від 30.04.2019 року на загальну суму 47 767, 12 грн., яка відповідно до квитанції № 1 зареєстрована за № 9103419453 17.05.2019 року;
- № 443 від 30.04.2019 року на загальну суму 10 767, 95 грн., яка відповідно до квитанції № 1 зареєстрована за № 9102731836 17.05.2019 року;
- № 446 від 30.04.2019 року на загальну суму 107 579, 22 грн., яка відповідно до квитанції № 1 зареєстрована за № 9102735283 17.05.2019 року;
- № 445 від 30.04.2019 року на загальну суму 2 592, 34 грн., яка відповідно до квитанції № 1 зареєстрована за № 9101848183 16.05.2019 року.
Суд апеляційної інстанції частково не погоджується висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірним питанням даної справи є правомірність застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, він зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За унормуванням пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Вимогами пункту 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Приписами пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України “Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Зокрема, положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України передбачено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію відповідних податкових накладних не застосовується лише по податковій накладній, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Щодо доводу апелянта, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних і за порушення граничного строку реєстрації яких відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України повинні застосовуватись штрафні санкції, суд посилається на таке.
З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
За правилами пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, “ 04” - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, “ 08” - складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; “ 09” - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.
Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17, постанові від 11 грудня 2018 року у справі № 807/68/18 та у постанові від 07.02.2019 року у справі № 808/3250/17.
Як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанці, судом було встановлено, що позивачем в звітних періодах за березень, квітень 2019 року були складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю), складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.
Однак матеріалами справи підтверджено, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПК України, у графі 8 код ставки податку на додану вартість у податковий накладних за №№ 447, 442, 443, 446 не зазначений, а у податковій накладній № 445 зазначений код ставки “20”, що свідчить про те, що остання податкова накладна № 445 складена на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.
Таким чином, податкова накладна № 445 від 30.04.2019 року на загальну суму 2 592, 34 грн., складена Приватним акціонерним товариством «Краматорське автотранспортне підприємство 11410», не відповідає вимогам п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, необхідним для звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Відтак, суд апеляційної інстанції не погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.06.2019 року № 0044954403 в частині застосування штрафу у сумі 30 928, 57 грн.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині суми протиправно застосованого відповідачем штрафу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
А саме: визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.06.2019 року № 0044954403 підлягає в частині застосування відносно Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» штрафу у сумі 30 669, 34 грн. (30 928, 57 грн. - 259, 23 грн.), де 259, 23 грн. - сума штрафних санкцій, застосованих за реєстрацію податкової накладної № 445 від 30.04.2019 року, яка була зареєстрована 16.05.2019 року, на суму ПДВ 2 592, 34 грн. із закримкою терміну реєстрації в 1 день.
Суд не приймає твердження відповідача про порушення позивачем Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, оскільки дане порушення не було встановлено під час проведення камеральної перевірки та зафіксоване в акті № 587/05-99-44-03-15-2/03113905 від 23.05.2019 року. Про даний факт відповідач зазначив у своєму відзиві на адміністративний позов та в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.
Разом з цим, згідно з абзацем 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових обов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Більш того, спірні податкові накладні були прийняті та зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для часткового скасування судового суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідній частині, є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції частково скасувати, оскільки суд частково неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, зважаючи на часткове скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення адміністративного позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір у розмірі 1904, 90 грн.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 200/8370/19-а - скасувати частково.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 20.06.2019 року № 0044954403 в частині застосування штрафу відносно Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» у сумі 30 669, 34 грн. (тридцять тисяч шістсот шістдесят дев'ять гривень тридцять чотири копійки).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 6; код ЄДРПОУ 03113905) судові витрати в сумі 1 904, 90 грн (одна тисяча дев'ятсот чотири гривні дев'яносто копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2019 року.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко