27 листопада 2019 року справа №360/3732/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року про повернення позовної заяви у справі № 360/3732/19 (головуючий суддя І інстанції - Свергун І.О.), складену в повному обсязі 03 жовтня 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання вчинити певні дії,-
23 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2016 перерахунок стажу його служби, визначивши йому з цього періоду відсоткову надбавку за вислугу років в розмірі 50% з урахуванням того, що його вислуга років для призначення пенсії на день його звільнення з органів внутрішніх справ України складає більше 25 років, - надавши відповідно йому, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновлену довідку про змінений з 01.01.2016 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для невідкладного перерахунку його пенсії з 01.01.2016 (а.с. 3, 13).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 28 серпня 20119 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк з дати отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України та надання копії позовної заяви відповідно до кількості учасників справи (а.с. 1).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року продовжено позивачу строк усунення недоліків позовної заяви за для надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із вищевказаним позовом з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду (а.с. 16-17).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з визнанням неповажними причини пропуску строку на подання позовної заяви (а.с. 23-24).
Не погодившись із вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, зазначив, що про порушення своїх прав позивач дізнався 01.07.2019, коли випадково переглядав довідку ліквідаційної комісії ГУМВС України в Луганській області від 16.03.2018 за вих. №323 л/к про новий розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з 01.01.2016, яка на підставі порядку КМУ № 45 надається комісією відповідача до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області.
Вважає, що суду першої інстанції надані достатні докази поважності пропуску строку звернення до суду (а.с. 34-35).
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час а місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2016 перерахунок стажу його служби, визначивши йому з цього періоду відсоткову надбавку за вислугу років в розмірі 50% з урахуванням того, що його вислуга років для призначення пенсії на день його звільнення з органів внутрішніх справ України складає більше 25 років, - надавши відповідно йому, а також до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області оновлену довідку про змінений з 01.01.2016 розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для невідкладного перерахунку його пенсії з 01.01.2016 (а.с. 3, 13).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку визнанням неповажними причини пропуску строку на подання позовної заяви (а.с. 23-24).
Вищевказана ухвала є спірною при розгляді даної справи.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Приймаючи спірну ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а не проінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок незмістовним та передчасним, з огляду на наступне.
За загальним правилом, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що Кодексу адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Предметом даного позову в даній справі є оскарження дій відповідача щодо встановлення у довідці від 16.03.2018 № 323 л/к невірного розміру надбавки за вислугу років.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки він був обізнаний про наявність цієї довідки та, відповідно, розміру надбавки за вислугу років.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного суду України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Висновки суду збігаються з аналогічною позицією Верховного Суду в ухвалі від 13 березня 2018 року по справі за № 800/474/17.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Дійсно, не проінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Однак, у даному випадку суд першої інстанції достеменно не встановив коли саме позивач дізнався про своє порушене право (в частині невірного, на його думку, вказання у довідці розміру надбавки за вислугу років).
Позивач наполягає на тому, що про своє порушене право дізнався 01.07.2019, доказів зворотного в матеріалах справи не має та судом не наведено.
Судом не встановлено, коли та яким чином позивач отримав спірну довідку відповідача, надсилалась вона поштою або при особистому зверненні, відповідають дані довідки даним довідки,надісланої до Пенсійного фонду для перерахунку пенсії .
Зазначені підстави є суттєвими для прийняття рішення щодо пропуску строків звернення до суду за захистом порушеного права, а висновки суду є передчасними.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.
Згідно з положеннями пунктів 1-3 Порядку № 45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України державні органи повідомляють у п'ятиденний строк ПФУ про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками.
Відтак, за вимогами діючого законодавства, спірну довідку відповідач направляє до Пенсійного органу, повідомлення позивача про наявність підстав для складання довідки та знайомлення позивача з її змістом не є обов'язковою.
Приписами "Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів", визначено, що Правила судової процедури мають слугувати ухваленню правосудного рішення у справі та забезпечувати рівні гарантії учасникам процесу щодо судового захисту їхніх прав.
В рішенні Верховного суду України від 13 вересня 2006 року по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим.
Отже, поважними причинами можна визначити лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними обставинами, перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у справі № 9901/100/19 від 15 березня 2019 року та в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 816/1630/17.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву діяв передчасно, оскільки в рамках спірних правовідносин та з огляду на матеріали справи не можливо достеменно встановити дату дізнання позивача про своє порушене право.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 311, 320, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 360/3732/19 - задовольнити.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 360/3732/19 - скасувати, а справу направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2019 року.
Судді Т.Г.Арабей
Т.Г. Гаврищук
А.В. Гайдар