ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
27 листопада 2019 року м. Київ № 640/19475/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва
Головного територіального управління юстиції у місті Києві
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправним та скасування рішення від 24 вересня 2019 року,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета Олександра Вікторовича у формі Повідомлення від 24 вересня 2019 року про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання;
- зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві відкрити відповідне виконавче провадження за виконавчим листом від 11 вересня 2019 року в адміністративній справі №826/9960/15, та здійснити усі необхідні та передбачені законом виконавчі та інші дії, спрямовані на своєчасне і в повному обсязі виконання постанови Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі №826/9960/15;
- зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві подати звіт про виконання судового рішення з моменту отримання ним копії даного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Під час розгляду адміністративної справи у письмовому провадженні судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору, натомість до позовної заяви додано повідомлення, в якому позивач зазначив, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду: від 15 травня 2019 року у справі № 817/649/16 (№ 11-1032апп18), від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (№ 14-57цс18).
Щодо вищезазначеного суд зазначає наступне.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 817/649/16 (№ 11-1032апп18), від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (№ 14-57цс18) встановлено, що при зверненні до суду з позовом про стягнення з Фонду майнової відповідальності за договором банківського вкладу позивач як споживач фінансових послуг звільняється від сплати судового збору за частиною третьою статті 22 Закону № 1023-XII не тільки при поданні позовної заяви, а й на наступних стадіях цивільного процесу.
З огляду на це вкладник (споживач фінансових послуг), звертаючись до суду з позовом до банку (виконавця фінансових послуг) за захистом своїх порушених прав, зокрема, через неналежне виконання договору банківського вкладу, звільняється від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII.
Дія наведеної норми поширюється також і на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат від шкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Тобто, згідно зазначено ї правової позиції, від сплати судового збору звільняються позивачі у спірних правовідносинах де вони є споживачами фінансових послуг, а саме на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Суд зазначає, що предметом даної справи є визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шеремета Олександра Вікторовича у формі Повідомлення від 24 вересня 2019 року про повернення виконавчого листа без прийняття до виконання та зобов'язання останнього вчинити певні дії.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Частинами першою та третьою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Отже, вимоги щодо визнання протиправним та скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, не є правовідносинами в сфері захисту прав споживачів, оскільки встановлення правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного повідомлення регулюється Законом України «Про виконавче провадження».
За таких обстав, позивач не звільнений від сплати судового збору за подання до суду даного адміністративного позову на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 768,40 гривень.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, а саме уточнити відповідача по справі та надати суду уточнену позовну заяву у кількості відповідно до сторін.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що виявлені недоліки підлягають усуненню шляхом подання позивачем до суду доказів сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 7 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, відповідно до змісту частини другої статті 256 та пункту 5 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності.
Суддя В. В. Аверкова