ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2019 року № 826/15360/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва
про зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради, в якій останній просив суд зобов'язати Київську міську раду, зокрема Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контрою м. Києва прийняти в експлуатацію будівлі, які належать ОСОБА_1 , зокрема: сіни 12,9 м, що у технічному паспорті позначені літерою "А" ( прибудова а 6,7 м); кімната 18,8м, та кухня 13,8м що у технічному паспорті та архітектурному проекті позначені літерою «К»; гараж, що у технічному паспорті позначений літерою «Л» 21,6 м, розміром 3,79x5,70 м, навіс, що у технічному паспорті позначений літерою «В» 11,9 м, розміром 3,30 х 3,60 м, літня кухня, що у технічному паспорті позначена літерою «Ж» 5,30 м , розміром 2,69 х 1,98 м, сарай, що у технічному паспорті позначений літерою «З» 3,6 розміром 1,77 х 1,98 м.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018р. залишено позовну заяву без руху та зобов'язано позивача уточнити зміст позовних вимог та сплатити судовий збір.
Позивач в установлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення зміни до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі - Закон №2363-VIII) щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт», позивач 04.06.2018р. звернувся до Головного управління архітектури м. Києва з заявою, якою просив прийняти рішення про узаконення його будов за адресою: АДРЕСА_1 , у наступному переліку: сіни 12,9 м, що у технічному паспорті позначені літерою "А" ( прибудова а 6,7 м); кімната 18,8м , та кухня 13,8м що у технічному паспорті та архітектурному проекті позначені літерою «К»; гараж, що у технічному паспорті позначений літерою «Л» 21,6 м, розміром 3,79x5,70 м, навіс, що у технічному паспорті позначений літерою «В» 11,9 м, розміром 3,30 х 3,60 м, літня кухня, що у технічному паспорті позначена літерою «Ж» 5,30 м , розміром 2,69 х 1,98 м, сарай, що у технічному паспорті позначений літерою «З» 3,6 розміром 1,77 х 1,98 м.
Листом №073-073/К-562-1475 від 03.07.2018р. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва повідомив позивачу про те, що на момент відповіді відсутній порядок, який встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію забудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження житлових будинків.
Після повторного звернення позивача до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва з аналогічною заявою про узаконення належних позивачу будов 18.07.2018р., Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва листом №073-073/К-562/1-1658 від 30.07.2018р. повідомив позивачу, що Кабінетом Міністрів вживаються заходи щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом №2363-VIII, у зв'язку з чим надати перелік документів, які заявникам необхідно подати при прийнятті самочинно збудованих об'єктів до експлуатації, а також зазначити механізм та порядок проведення відповідної процедури, не вбачається за можливе.
Зазначені дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва позивач вважає протиправними, оскільки, на думку позивача, закон не передбачає ніякої процедури для проведення узаконення самовільного будівництва, тому посилання відповідача на таку неіснуючу процедуру, є незаконним та порушує вимоги Закону №2363-VIII.
Київська міська рада 07.12.2018р. подала клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме - Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
Ухвалою від 25.09.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва залучив Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (надалі - Департамент) в якості співвідповідача по справі.
Згідно наданого Департаментом відзиву останній проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі та посилався на те, що позивач не звертався до Департаменту із заявою про прийняти в експлуатацію: сіни 12,9 м, що у технічному паспорті позначені літерою "А" ( прибудова а 6,7 м); кімнати 18,8м, та кухні 13,8м що у технічному паспорті та архітектурному проекті позначені літерою «К»; гаража, що у технічному паспорті позначений літерою «Л» 21,6 м, розміром 3,79x5,70 м, навісу, що у технічному паспорті позначений літерою «В» 11,9 м, розміром 3,30 х 3,60 м, літньої кухні, що у технічному паспорті позначена літерою «Ж» 5,30 м , розміром 2,69 х 1,98 м, сараю, що у технічному паспорті позначений літерою «З» 3,6 розміром 1,77 х 1,98 м., у зв'язку з чим, останній не вступав у будь-які правовідносини із позивачем, а відтак не міг порушити його прав, свобод та інтересів.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 04.06.2018р. звернувся до Головного управління архітектури м. Києва з заявою, якою просив прийняти рішення про узаконення його будов за адресою: АДРЕСА_1 , у наступному переліку: сіни 12,9 м, що у технічному паспорті позначені літерою "А" ( прибудова а 6,7 м); кімната 18,8м , та кухня 13,8м що у технічному паспорті та архітектурному проекті позначені літерою «К»; гараж, що у технічному паспорті позначений літерою «Л» 21,6 м, розміром 3,79x5,70 м, навіс, що у технічному паспорті позначений літерою «В» 11,9 м, розміром 3,30 х 3,60 м, літня кухня, що у технічному паспорті позначена літерою «Ж» 5,30 м , розміром 2,69 х 1,98 м, сарай, що у технічному паспорті позначений літерою «З» 3,6 розміром 1,77 х 1,98 м. До вказаної заяви позивач приклав копію технічного паспорту, копію проекту та копію постанови про сплату штрафу за самовільні будови.
Листом №073-073/К-562-1475 від 03.07.2018р. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва повідомив позивачу про те, що на момент відповіді відсутній порядок, який встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію забудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження житлових будинків.
Позивач 18.07.2018р. повторно звернувся до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва з аналогічною заявою про узаконення належних позивачу будов. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва своїм листом №073-073/К-562/1-1658 від 30.07.2018р. повідомив позивачу, що Кабінетом Міністрів вживаються заходи щодо приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом №2363-VIII, у зв'язку з чим надати перелік документів, які заявникам необхідно подати при прийнятті самочинно збудованих об'єктів до експлуатації, а також зазначити механізм та порядок проведення відповідної процедури, не вбачається за можливе.
Вважаючи таку відмову незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом до Київської міської ради.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд прийшов до наступних висновків.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт», абзаци перший - п'ятий пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замінено трьома новими абзацами наступного змісту: "Орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію:
збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів;
збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення".
У зв'язку з цим абзаци шостий та сьомий вирішено вважати відповідно абзацами четвертим та п'ятим.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №2363-VIII Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Відповідно до абзацу 4 пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому технічне обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться в ході їх технічної інвентаризації з відповідною відміткою в технічному паспорті.
Пунктом 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014р. №197, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, контролю у сфері житлово-комунального господарства, у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Порядок проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №158 від 03.07.2018р., що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.08.2018р. за №976/32428.
Згідно статті 10-1 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади.
Відповідно до п.1 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 р. №978 (надалі - Положення), департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді. Департамент, у межах, делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція).
Пунктом 18 Положення, Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.
Підпунктами 1, 2, 4 пункту 4 Положення передбачено, що Департамент:
- надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію;
- приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);
- здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Києва.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу вищевказаних правових норм суд приходить до висновку, що, оскільки, на момент звернення позивача з заявами про узаконення самочинного будівництва центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування не був прийнятий відповідний порядок, передбачений абзацом 4 пункту 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", тому Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва не мав правових підстав приймати об'єкт самочинно побудований позивачем в експлуатацію.
Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про зобов'язання останнього прийняти в експлуатацію будівлі, які належать ОСОБА_1 , зокрема: сіни 12,9 м, що у технічному паспорті позначені літерою "А" ( прибудова а 6,7 м); кімната 18,8м, та кухня 13,8м що у технічному паспорті та архітектурному проекті позначені літерою «К»; гараж, що у технічному паспорті позначений літерою «Л» 21,6 м, розміром 3,79x5,70 м, навіс, що у технічному паспорті позначений літерою «В» 11,9 м, розміром 3,30 х 3,60 м, літня кухня, що у технічному паспорті позначена літерою «Ж» 5,30 м , розміром 2,69 х 1,98 м, сарай, що у технічному паспорті позначений літерою «З» 3,6 розміром 1,77 х 1,98 м, задоволенню не підлягають.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської ради також слід відмовити, оскільки Київська міська рада у даному спорі є неналежним відповідачем.
Судові витрати згідно вимог, передбачених ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур