ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 листопада 2019 року № 826/10494/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації та просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні відповіді на звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», а також стягнути моральну шкоду, завдану протиправною бездіяльністю у розмірі 2000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 14 травня 2018 року звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою щодо надання інформації про рух раніше поданого звернення про надання соціальної допомоги як вимушеному переселенцю, проти не отримав жодної відповіді.
У зазначених обставинах позивач вбачає протиправну бездіяльність з боку відповідача, у зв'язку з чим він вимушений звертатися до суду, витрачати свій час та здоров'я, відволікатися від повсякденних проблем, через що зазнав моральної шкоди, розмір якої оцінює у 2000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року позовну заяву повернуто позивачеві, проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), вирішено розгляд справи провадити суддею одноособово, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.
У визначений судом строк відзиву, доказів, а також інших заяв, клопотань пояснень чи інших документів від відповідача не надійшло. При цьому копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено судом відповідачу 26 грудня 2018 року. Окрім того, відповідача належним чином повідомлено про розгляд Окружним адміністративним судом міста Києва даної адміністративної справи шляхом розміщення на офіційному веб-сайті суду відповідного повідомлення.
Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (частина друга статті 77, частина четверта статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З урахуванням особливостей статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у даній справі заявами по суті справи є позов та відзив.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, врахувавши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 18 квітня 2018 року ОСОБА_1 письмово звернувся із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (а.с.5), у якій просив повідомити його про хід розгляду поданої раніше заяви щодо надання соціальної допомоги як вимушеному переселенцю.
Згідно штампу вхідної кореспонденції зазначена заява зареєстрована Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації 14 травня 2018 року за №01-21/3790.
Як стверджує позивач, жодної відповіді на свою заяву від 18 квітня 2018 року він не отримав, доказів зворотного в матеріалах справи не міститься.
З урахуванням відсутності відзиву відповідача на позовну заяву, а також доказів надання відповіді позивачу Управлінням праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації на його заяву від 18 квітня 2018 року, суд, оцінюючи спірні правовідносини, зазначає, що Законом України «Про звернення громадян» врегульовані питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідно до статті 18 цього ж Закону заявник має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви.
Також Законом України «Про звернення громадян» передбачена відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян, зокрема, особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За обставин відсутності в матеріалах справи доказів надання відповіді ОСОБА_1 на його заяву від 18 квітня 2018 року, суд, з урахуванням викладених вище норм чинного законодавства, вважає бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації протиправною, а твердження позивача в цій частині такими обґрунтованими.
Також суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи його окремих положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправним рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд, відповідно до покладених на нього завдань адміністративного судочинства, захищає порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи з положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відповіді на звернення від 18 квітня 2018 року та визнання такої бездіяльності протиправною, суд вважає за можливе та необхідне для забезпечення ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача розглянути звернення позивача від 18 квітня 2018 року у межах своєї компетенції та повноважень з наданням обґрунтованої відповіді з порушеного питання в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Водночас, в частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що частиною другою статті 25 Закону України «Про звернення громадян» громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
У позові позивачем обґрунтовано завдання моральної шкоди тим що у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, яка виявилася у ненаданні відповіді на його звернення, він змушений був звертатися до суду за захистом свого права, відволікатися від нагальних повсякденних проблем, що позначилося на його житті негативно.
Проте, з такими обґрунтуваннями суд не погоджується та зазначає, що звернення до суду є правом позивача та способом захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів, передбаченим Конституцією та законами України.
Поняття моральної (немайнової) шкоди й порядок її відшкодування визначаються статтею 23 Цивільного кодексу України. Так, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Отже, з огляду на наведені норми чинного законодавства, позивачем не обґрунтовано у достатній мірі та не підкріплено належними доказами тверджень щодо зазнання ним моральної шкоди у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, через що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з того, що позивач відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2008 року є інвалідом 2 групи з дитинства, що є в силу положень Закону України «Про судовий збір» підставою для звільнення його від сплати судового збору під час подачі позовної заяви до суду.
При цьому, суд керується приписами абзацу 2 частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної або відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, суд з урахуванням положень абзацу 2 частини п'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також часткового задоволення позовних вимог, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 736,40 грн., а іншу частину судових витрат віднести за рахунок держави.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, яка полягає у ненаданні відповіді на заяву ОСОБА_1 на його заяву від 18 квітня 2018 року в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації розглянути звернення ОСОБА_1 від 18 квітня 2018 року, зареєстрованого за №01-21/3790 від 14 травня 2018 року, у межах своєї компетенції та повноважень з наданням обґрунтованої відповіді з порушеного питання в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації судові витрати (судовий збір) у розмірі 736,40 грн. (сімсот тридцять шість грн. 40 коп.). на розрахунковий рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва: р/р 31218206784007, отримувач коштів: УК у Печерському районі м. Києва, код отримувача: 38004897, Банк отримувача: Державне казначейство України, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
В решті позову відмовити.
За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса: 04209, м. Київ, вул. Озерна, будинок 18-а, код ЄДРПОУ 37445416, тел. +380444678256.
Суддя В.І. Келеберда