27.11.2019 Справа №607/23360/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210180000515 від 6 вересня 2019 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Корчівці Глибоцького району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, котрий проживає в АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , представника цивільного позивача - адвоката ОСОБА_6 , -
5 вересня 2019 о 13 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI 316 д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з шістьма пасажирами автодорогою «Броди-Тернопіль» зі сторони м. Тернополя в бік м. Броди. Порушуючи вимоги пунктів 1.5 ч. 1 та 2.3 «б», «д» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР України), водій ОСОБА_3 під час руху не був достатньо уважним, не стежив належно за дорожньою обстановкою, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним і в такий спосіб, своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Так, наближаючись другорядною дорогою до нерегульованого перехрестя із головною дорогою «Обхід м. Тернополя», водій ОСОБА_3 , не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» та не зупинився перед вказаним дорожнім знаком. Порушуючи вимоги п. 16.3 та 16.11. ПДР України, в'їжджаючи на перехрестя нерівнозначних доріг по другорядній дорозі, водій ОСОБА_3 не зупинив транспортний засіб перед краєм перехрещування проїзної частини дороги та не надав дороги транспортним засобом, які наближались до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі.
Зокрема, в цей час до перехрестя наближався по головній дорозі зі сторони м. Львів справний автопоїзд у складі сідлового тягача - E Volvo FH 12.460, д.н.з. НОМЕР_2 , в з'єднанні з спеціалізованим напівпричепом - фургоном ізотермічний-Е WUELLHORST FDS, Д.Н.З. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , без пасажирів в салоні.
Виїхавши із порушенням вказаних вимог ПДР України на нерегульоване перехрестя, водій ОСОБА_3 створив аварійну ситуацію для інших учасників дорожнього руху, зокрема для водія автопоїзда у складі сідлового тягача - E Volvo FH 12.460, в з'єднанні з спеціалізованим напівпричепом - фургоном ОСОБА_8 , позбавивши його своїми односторонніми діями запобігти настанню ДТП та допустив зіткнення транспортних засобів.
Унаслідок зіткнення транспортних засобів пасажир автомобіля MERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI 316 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівого плечового поясу, у вигляді повного вивиху плечової кістки та перелому її великого горбика, забійної рани та гематоми верхньої повіки лівого ока і забійно-рваної рани лівої кісті, рваної рани лівого плеча, численні садна тулуба та верхніх і нижніх кінцівок, які відносяться до середнього ступеня важкості.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3. (б, д); 16.11. та дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної ДТП та спричиненням середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав, від надання показань по суті провадження відмовився на підставі ст.63 Конституції України.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Від потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні надійшла заява, в якій останній повідомив про те, що з обвинуваченим вони примирилися, останній відшкодував йому шкоду, а тому просить звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України та закрити кримінальне провадження у зв'язку з примиренням, відповідно ст.46 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити, при цьому суду повідомив, що він усвідомлює той факт, що закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України носить нереабілітуючий характер.
Прокурор суду повідомив, що він не заперечує щодо закриття кримінального провадження на підставі ст.46 КК України.
Представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_6 заявив, що клопотання потерпілого не підлягає до задоволення, оскільки не укладено угоду про примирення.
Суд, заслухавши учасників, ознайомившись із наданими матеріалами, приходить до переконання про необхідність закриття кримінального провадження із наступних мотивів.
Згідно ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно ст.12 КК України злочин, вчинений ОСОБА_3 , класифікується, як злочин невеликої тяжкості.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, раніше не судимий, примирився з потерпілим, завдану злочином шкоду відшкодував.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Ч.1 ст.285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Ч.1 ст.286 КПК України визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин суд прийшов до переконання, що обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України з підстав, передбачених ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження відносно нього - закриттю.
У зв'язку із закриттям кримінального провадження цивільний позов ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська» до ОСОБА_3 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» слід залишити без розгляду
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 395 КПК України, -
Клопотання потерпілого ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із їхнім примиренням та закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження № 12019210180000515 від 6 вересня 2019 року за даним фактом - закрити.
Цивільний позов ПрАТ «Птахофабрика Тернопільська» до ОСОБА_3 та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа - Гарант» - залишити без розгляду
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1