ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 листопада 2019 року м. Київ № 640/5795/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши заяву ТОВ «СК-ЛТД» про відвід головуючого судді у адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД»
до 1. Головного управління ДФС в м. Києві, 2. Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС в м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 29.01.2019 року №1061587/23124940, від 29.01.2019 року №1061588/23124940, від 04.02.2019 року №1067846/23124940, від 04.02.2019 року №1067847/23124940, зобов'язання вчинити дії.
25.11.2019 через канцелярію суду від надійшла заява про відвід судді Добрівської Н.А., мотивований тим, що, незважаючи на визначені законодавцем строки для розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, на день подачі даної заяви рішення у справі відсутнє, справа не розглянута, що порушує право позивача на своєчасне та справедливе вирішення справи. Як зазначає позивач, тривалий розгляд вказаної справи викликає необхідність відволікання обігових коштів позивача на формування необхідного рівня залишків на електронному рахунку ПДВ, що призводить до шкоди майновим інтересам позивача. За твердженням позивача, у поведінці судді вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, а саме: безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді вказаною суддею здійснювати правосуддя, як це передбачає КАС України. Вищевикладені дії судді, на переконання позивача, «є проявом неповаги до сторін по справі та проявом зі сторони судді як державного службовця неналежного ставлення до службових обов'язків і відтак за рівнем «професійної компетенції» суддя не має права здійснювати правосуддя».
Надаючи оцінку заяві позивача на предмет її обґрунтованості і необхідності призначення до розгляду у судовому засіданні, судом враховується наступне.
У відповідності до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
При цьому, як свідчать матеріали справи, ухвала про відкриття провадження у даній справі і призначення її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження постановлена судом 25.04.2019 року.
Серед мотивів, наведених в обґрунтування заявленого відводу позивач посилається на свої неодноразові звернення до суду із заявами про прискорення розгляду справи та про отримання ним ухвали суду від 30.10.2019 про відмову у задоволенні його заяви про призначення справи до розгляду в судовому засіданні.
Однак, як підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвала суду і лист з повідомленням про завантаженість суду і про вжиття судом заходів, спрямованих на найближчий розгляд даної справи, були отримані позивачем 12.11.2019 року. Таким чином відповідна заява про відвід, яка в тому числі мотивована порушенням прав позивача відмовою у розгляді справи в судовому засіданні і «занадто великої завантаженості судді» мала б бути подана до 14.11.2019 року. Натомість, як свідчить відмітка поштового відділення, така заява була направлена позивачем засобами поштового зв'язку лише 21.11.2019 року.
Щодо підстав, наведених позивачем в обґрунтування заявленого відводу головуючому у справі, суд вважає за доцільне вказати на наступне.
У відповідності до частини першої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006). Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
При цьому, частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зі змісту заяви ТОВ «СК-ЛТД» вбачається, що позивачем висловлюється незгода саме з процесуальними рішеннями судді та її діями під час розгляду справи.
При цьому, позивачем у заяві про відвід судді не наведено жодної з обставин, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про упереджене ставлення судді або її необ'єктивність при розгляді даної справи.
З огляду на все вищевикладене, враховуючи: відсутність серед викладених у заяві позивача про відвід судді підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що такий відвід містить саме незгоду позивача з процесуальними діями судді, що прямо заборонено процесуальним законодавством, суд приходить до висновку про відсутність необхідності призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні і про невмотивованість заяви про відвід судді.
Керуючись положеннями статей 31, 36, 39, 40, 236, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» про відвід судді Добрівської Н.А. визнати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №640/5795/19 до вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.А. Добрівська