ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
26 листопада 2019 року № 826/15796/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показником середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач вважає, що перерахунок пенсії повинен бути здійснений із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, оскільки застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% є обмеженням та зменшенням розміру пенсії, призводить до звуження змісту та обсягу його права на пенсійне забезпечення та порушує статтю 22 Конституції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №826/15796/18 та запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі чинного законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Так, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки у сумі 3 764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року внаслідок проведеного перерахунку становить 6 390,61 грн. Оскільки розмір пенсії позивача не зменшився, звуження змісту та обсягу прав і свобод не відбулось.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві з 14.08.2017 та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 6 390,61 грн.
У зв'язку з отриманням письмового повідомлення про здійснення з 01.10.2017 перерахунку пенсії з врахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати та індивідуального коефіцієнта страхового стажу, ОСОБА_1 12.06.2018 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1.35 % та надання йому розрахунку визначеного органом Пенсійного фонду України розміру індивідуального коефіцієнта страхового стажу, надання копії розпорядження з відповідними розрахунками, щодо здійсненого перерахунку пенсії з 01.10.2017.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 05.07.2018 №33688/02/К-2986, повідомив, що з 01.10.2017 проведено автоматичні осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3 764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1 %.
Позивач, вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, частиною першою статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс= (См*Вс)/100%*12, де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII у частині першій статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%». Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав законної сили 11.10.2017.
Проте, згідно із положеннями абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 43 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
На виконання вищезазначеної норми законодавства ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки у сумі 3 764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Як зазначено відповідачем, згідно матеріалів пенсійної справи пенсія ОСОБА_1 обчислена з урахуванням страхового стажу 36 років 3 місяці 21 день.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві надано наступний розрахунок основного розміру пенсії за віком з 01.10.2017:
4,57952 х 3764,40 грн. х 0,36250 = 6 249,19 грн.,
де: 4,57952 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, 3 764,40 грн. - показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки, 0,36250 - коефіцієнт страхового стажу.
Загальний розмір пенсії з 01.10.2017 ОСОБА_1 наступний:
6 249,19 грн. + 14,52 грн. + 126,90 грн. = 6 390,61 грн.,
де 6249,19грн. - розмір пенсії за віком, 14,52 грн. - доплата за понаднормовий стаж (1 рік), 126,90 грн. - доплата до розміру пенсії з 01.10.2017.
Так, відповідачем наголошено, що розмір пенсії позивача з 01.10.2017 року внаслідок проведеного перерахунку становить 6 390,61 грн. Оскільки розмір пенсії позивача не зменшився, звуження змісту та обсягу прав і свобод не відбулось.
Таким чином, вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % в порівнянні з 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.
Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.
Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3 764,40 грн.
Відтак вказані зміни не погіршили умови отримання пенсії позивачем.
Суд враховує, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Посилання позивача на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Велікода проти України" від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показником середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, не підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.