ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 листопада 2019 року м. Київ № 640/23132/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В розглянувши заяву про забезпечення позову, без виклику сторін, подану ТОВ «Українські новітні технології» в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» (01001, м.Київ, вул.Трьохсвятительська, 5/1, літ.А, код ЄДРПОУ 30753866) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 37994258) про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» (надалі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень.
Позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій просить суд зупинити дію рішення відповідача №529 про видачу ліцензії на користування радіочастотами на конкурсних основах або тендерних засадах від 12.11.2019 та заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом на території України, 27 регіонів (смуги радіочастот 3400…3600 МГц) іншим суб'єктам.
Частинами першою, другою та третьою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини четвертої вказаної статті, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, з аналізу наведених норм права суд зазначає, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
В обґрунтування необхідності вжити заходи забезпечення позову позивач зазначає, що рішенням №529 від 12.11.2019 фактично розпочалось виконання рішення про анулювання ліцензії, винесено передчасно та із порушенням дотримання встановленого законодавством строку. Оголошуючи конкурс або тендер про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом у смугах радіочастот 3400…3600 МГц відповідач діяв в супереч вимог ч.6 ст.38 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та у зв'язку із цим існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Також, позивачем наголошено, що останнім подано касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, а тому судовий розгляд цього спору не закінчений, питання щодо правомірності винесення рішення про анулювання ліцензії судом не вирішено. Отже, з моменту винесення ухвали про відкриття касаційного провадження, а саме 14.11.2019, дія рішення про анулювання ліцензії призупинена, а відповідач не має права вчиняти жодних дій щодо користування радіочастотним ресурсом в смугах радіочастот, що належить позивачу на ліцензію.
Розглянувши докази та доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до пункту першого частини першої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частиною 5 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Верховний Суд, в своїй постанові від 10.04.2019 №826/16509/18 зазначив, що вирішуючи заяву, суд повинен був проаналізувати та оцінити ці доводи заявника. Щодо "очевидності" ознак протиправності наказу та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб'єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Крім того, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 22.11.2018 №826/8556/17, від 25.04.2019 №826/10936/18.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивачем не надано суду достатніх доказів в обґрунтування заяви та належних доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ознаки протиправності оскаржуваного рішення підлягають встановленню при вирішенні справи по суті.
Керуючись положеннями статей 150, 151, 153, 154, 241, 242 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м.Києва,
Відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій