ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
12 листопада 2019 року № 826/15075/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
за участю секретаря судових засідань Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд»
доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби України
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005374108 від 19.06.2018
за участю представників:
- від позивача - Сучик Т.Я., Кравчук А.Л.;
- від відповідача - Карпюк І.С.;
встановив:
Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Сантрейд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, в якому просило суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0005374108 від 19.06.2018.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі висновків акту, які не відповідають фактичним обставинам справи, інформація в акті перевірки є не достовірною, у зв'язку з цим податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано до перевірки необхідного пакету документів, а в наданих документах є суттєві недоліки, у зв'язку з чим, уповноваженими особами контролюючого органу зроблено висновки щодо нереальності проведених позивачем господарських операцій, а тому посилання позивача в позовній заяві є безпідставними та такими, що не підтверджують дійсне проведення господарських операцій.
Представником позивача надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому останній надав пояснення щодо доводів представника відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, крім цього надав низку доказів на спростування таких фактів, а також надав додаткові пояснення в підтвердження реальності проведення господарських операцій з контрагентами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 призначено судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.
До суду 23.08.2019 повернулась справа №826/15075/18 з висновком експертів за результатами проведення комісійної економічної експертизи. У зв'язку з чим провадження у справі №826/15075/18 поновлено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні 05.11.2019 викликано та допитано свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 12.11.2019 представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з підстав, викладених у відзив та додаткових поясненнях.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
В період з 23.03.2018 по 08.05.2018 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі наказу від 23.03.2018 №511, проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Занайс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Кухар Рішельє».
За результатами вищезазначеної перевірки складено акт перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач подав заперечення до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, який листом від 14.06.2018 №24973/10/28-10-41-08-08 повідомив позивача про залишення висновків акту без змін.
В подальшому, на підставі акта перевірки від 23.05.2018 №1494/28-10-41-08/25394566 відповідачем прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005374108.
Позивач подав 02.07.2018 до Державної фіскальної служби України скаргу на вищезазначене податкове повідомлення-рішення.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.08.2018 №27857/6/99-99-11-01-02-25 податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005374108 залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 19.06.2018 №0005374108 протиправним та таким, що прийняте з порушенням чинного законодавства позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час винесення спірного рішення) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.
Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1.2 статті 1, пунктом 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, якими визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування; записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.4 статті 2 вказаного вище Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 статті 2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (із змінами та доповненнями).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 27.06.2017 у справі № 808/1062/14, від 14.03.2017 у справі № 826/757/13-а, Верховного Суду, зокрема у постанові від 06.02.2018 № К/9901/5042/17.
На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем було надано суду документи щодо придбання товару у контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Занайс» (надалі - ТОВ «Занайс»).
У результаті аналізу наданих документів судом встановлено, що згідно з договором №60150329 від 24.01.2017 (та додаткової угоди до нього) ТОВ «Занайс» зобов'язувалося поставити насіння соняшникове урожаю 2016 року на умовах DAT («поставка на терміналі» відповідно до правил Інкотермс-2010) до терміналу в Миколаївському морському торговому порту (далі - Миколаївський МТП) для вантажоотримувача ТОВ «Грінтур-Екс» (м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) для ТОВ «ЄТСК») (пункт 5.1 договору). За договором ТОВ «Занайс» зобов'язується поставити насіння соняшника в об'ємі 100 тон, загальна вартість поставки у розмірі 1140000,00 грн., в тому числі ПДВ 190000,00 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити (т.2, а.с. 166-175).
На виконання договору складені наступні документи: видаткова накладна №РН-0000003 від 25.01.2017 (т.2 а.с. 176), згідно з якою було поставлено насіння соняшникове об'ємом 87,78 тон на суму 985584,59 грн., в тому числі ПДВ 164264,10 грн., акт перерахунку ціни партії товару від 25.01.2017 (т.2 а.с. 178), рахунок-фактура №СФ-0000008 від 25.01.2017 (т.2 а.с. 177), податкова накладна №3 від 25.01.2017 (т.2 а.с. 183) та квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (т.2 а.с. 184), видаткова накладна №РН-0000011 від 31.01.2017 (т.2 а.с. 185), згідно з якою поставлено насіння соняшникове об'ємом 13,46 тон на суму 150221,68 грн., в тому числі ПДВ 25036,95 грн., акт перерахунку ціни партії товару від 31.01.2017 (т.2 а.с. 187), рахунок-фактура №СФ-0000015 від 31.01.2017 (т.2 а.с. 186), податкова накладна №10 від 31.01.2017 (т.2 а.с. 190) та квитанція про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (т.2 а.с. 191).
Транспортування контрагентом насіння соняшникового до пункту поставки Миколаївський МТП підтверджується реєстрами товарно-транспортних накладних (т.2 а.с. 179, 188) та, власне, товарно-транспортними накладними №371450 від 24.01.2017 (т.2 а.с. 180), №093357 від 24.01.2017 (т.2 а.с. 181), №371449 від 24.01.2017 (т.2 а.с. 182), №371463 від 30.01.2017 (т.2 а.с. 189).
Оплата позивачем насіння соняшникового, отриманого від ТОВ «Занайс» за договором №60150329 від 24.01.2017 виконана в повному обсязі, що підтверджується банківською довідкою №181908/0401-1 від 30.08.2017 (т.7 а.с. 230-232), відповідно до якої за виконання вказаного договору на користь ТОВ «Занайс» перераховано загалом 1135806,27 грн.
Також оплата товару, отриманого від ТОВ «Занайс» підтверджується оригіналами платіжних доручень, наявних у матеріалах справи №2005853 від 26.01.2017 (т.9, а.с. 40), №20006537 від 30.01.2017 (т.9, а.с. 41), №20006977 від 31.01.2017 (т.9, а.с. 43).
Судом також встановлено, що у січні-березні 2017 року між позивачем та ТОВ «Занайс» аналогічно було укладено наступні договори поставки насіння соняшникового: №60150821 від 25.01.2017 (т.2, а.с. 192-201), №60151376 від 27.01.2017 (т.2, а.с. 226-235), №60151655 від 30.01.2017 (т.3, а.с.1-10), №60151876 від 31.01.2017 (т.3, а.с. 21-30), №60152130 від 01.02.2017 (т.3, а.с. 38-47), №60152506 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 70-79), №60152560 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 88-97), №60152803 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 108-117), №60153028 від 06.02.2017 (т.3, а.с. 126-135), №60153303 від 07.02.2017 (т.3, а.с. 144-153), №60153449 від 07.02.2017 (т.3, а.с. 165-174), №60153980 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 183-192), №60154235 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 215-221), №60154518 від 14.02.2017 (т.3, а.с. 228-237), №60154799 від 15.02.2017 (т.4, а.с. 1-7), №60155159 від 16.02.2017 (т.4, а.с. 16-25), №60158336 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 33-42), №60158663 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 72-81), №60158940 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 105-114), №60159257 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 137-146).
Умови договорів, укладених з контрагентом, передбачали поставки насіння соняшникового на умовах DAT («поставка на терміналі» відповідно до правил Інкотермс-2010) до терміналу в Миколаївському МТП (реквізити поставки: ТОВ «Грінтур-Екс» (м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) для ТОВ «ЄТСК»).
Зокрема, на виконання умов вказаних договорів поставки контрагент позивача ТОВ «Занайс» у спірний період здійснив поставку позивачеві насіння соняшникового, що підтверджується дослідженими судом копіями:
- видаткових накладних: №РН-0000004 від 26.01.2017 (т.2, а.с. 202), №РН-0000005 від 27.01.2017 (т.2, а.с. 211), №РН-0000009 від 30.01.2017 (т.2, а.с. 219), №РН-0000008 від 29.01.2017 (т.2, а.с. 236), №РН-0000010 від 31.01.2017 (т.3, а.с. 11), №РН-0000012 від 31.01.2017 (т.3, а.с. 31), №РН-0000013 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 48), №РН-0000014 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 55), №РН-0000016 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 62), №РН-0000015 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 80), №РН-0000017 від 04.02.2017 (т.3, а.с. 98), №РН-0000018 від 05.02.2017 (т.3, а.с. 118), №РН-0000019 від 06.02.2017 (т.3, а.с. 136), №РН-0000020 від 08.02.2017 (т.3, а.с. 154), №РН-0000021 від 09.02.2017 (т.3, а.с. 175), №РН-0000022 від 12.02.2017 (т.3, а.с. 193), №РН-0000025 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 222), №РН-0000026 від 15.02.2017 (т.3, а.с. 238), №РН-0000027 від 15.02.2017 (т.4, а.с. 8), №РН-0000028 від 17.02.2017 (т.4, а.с. 26), №РН-0000029 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 43), №РН-0000030 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 56), №РН-0000031 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 82), №РН-0000032 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 115), №РН-0000033 від 06.03.2017 (т.4, а.с. 147);
- рахунків-фактур: №СФ-0000009 від 26.01.2017 (т.2, а.с. 203), №СФ-0000010 від 27.01.2017 (т.2, а.с. 212), №СФ-0000013 від 30.01.2017 (т.2, а.с. 220), №СФ-0000014 від 29.01.2017 (т.2, а.с. 237), №СФ-0000016 від 31.01.2017 (т.3, а.с. 12), №СФ-0000017 від 31.01.2017 (т.3, а.с. 32), №СФ-0000018 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 49), №СФ-0000019 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 56), №СФ-0000021 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 63), №СФ-0000020 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 81), №СФ-0000022 від 04.02.2017 (т.3, а.с. 99), №СФ-0000023 від 05.02.2017 (т.3, а.с. 119), №СФ-0000024 від 06.02.2017 (т.3, а.с. 137), №СФ-0000025 від 08.02.2017 (т.3, а.с. 155), №СФ-0000026 від 09.02.2017 (т.3, а.с. 176), №СФ-0000027 від 12.02.2017 (т.3, а.с. 194), №СФ-0000030 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 223), №СФ-0000031 від 15.02.2017 (т.3, а.с. 239), №СФ-0000032 від 15.02.2017 (т.4, а.с. 9), №СФ-0000033 від 17.02.2017 (т.4, а.с. 27), №СФ-0000034 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 44), №СФ-0000035 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 57), №СФ-0000036 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 83), №СФ-0000037 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 116), №СФ-0000038 від 06.03.2017 (т.4, а.с. 148);
- податкових накладних (з квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН): №4 від 26.01.2017 (т.2, а.с. 209-210), №5 від 27.01.2017 (т.2, а.с. 217-218), №8 від 30.01.2017 (т.2, а.с. 224-225), №9 від 29.01.2017 (т.2, а.с. 243-244), №11 від 31.01.2017 (т.3, а.с. 19-20), №12 від 31.01.2017 (т.3, а.с. 36-37), №1 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 53-54), №2 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 60-61), №4 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 67-68), №3 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 86-87), №5 від 04.02.2017 (т.3, а.с. 106-107), №6 від 05.02.2017 (т.3, а.с. 124-125), №7 від 06.02.2017 (т.3, а.с. 142-143), №8 від 08.02.2017 (т.3, а.с. 163-164), №9 від 09.02.2017 (т.3, а.с. 181-182), №10 від 12.02.2017 (т.3, а.с. 213-214), №13 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 226-227), №14 від 15.02.2017 (т.3, а.с. 253-254), №15 від 15.02.2017 (т.4, а.с. 14-15), №16 від 17.02.2017 (т.4, а.с. 31-32), №17 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 54-55), №3 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 70-71), №2 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 130-104), №4 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 134-135), №5 від 06.03.2017 (т.4, а.с. 196-197);
- актів перерахунку ціни партій товару: від 26.01.2017 (т.2, а.с. 204), від 27.01.2017 (т.2, а.с. 213),від 30.01.2017 (т.2, а.с. 221),від 29.01.2017 (т.2, а.с. 238),від 31.01.2017 (т.3, а.с. 13),від 31.01.2017 (т.3, а.с. 33), від 02.02.2017 (т.3, а.с. 50), від 02.02.2017 (т.3, а.с. 57), від 03.02.2017 (т.3, а.с. 64), від 03.02.2017 (т.3, а.с. 82), від 04.02.2017 (т.3, а.с. 100), від 05.02.2017 (т.3, а.с. 120),від 06.02.2017 (т.3, а.с. 138), від 08.02.2017 (т.3, а.с. 156), від 09.02.2017 (т.3, а.с. 177), від 12.02.2017 (т.3, а.с. 195-196), від 15.02.2017 (т.3, а.с. 240), від 17.02.2017 (т.4, а.с. 28), від 28.02.2017 (т.4, а.с. 45), від 01.03.2017 (т.4, а.с. 58), від 02.03.2017 (т.4, а.с. 84-85), від 03.03.2017 (т.4, а.с. 117-118), від 06.03.2017 (т.4, а.с. 149-151);
реєстрами відвантажених автомобілів (т.2, а.с. 205, 214, 222, 239, т.3, а.с. 14, 34, 51, 58, 65, 83, 101, 121, 139, 157, 178, 197, 224, 241, т.4, а.с. 10, 29, 46, 59, 86, 119, 152);
- товарно-транспортних накладних: №093360 від 25.01.2017 (т.2, а.с. 206), №371451 від 25.01.2017 (т.2, а.с. 207), №371448 від 25.01.2017 (т.2, а.с. 208), №093362 від 26.01.2017 (т.2, а.с. 215), №371430 від 26.01.2017 (т.2, а.с. 216), №371453 від 29.01.2017 (т.2, а.с. 223), №093363 від 27.01.2017 (т.2, а.с. 240), №371455 від 28.01.2017 (т.2, а.с. 241), №371458 від 28.01.2017 (т.2, а.с. 242), №371459 від 29.01.2017 (т.3, а.с. 15), №371468 від 30.01.2017 (т.3, а.с. 16), №371471 від 30.01.2017 (т.3, а.с. 17), №371464 від 30.01.2017 (т.3, а.с. 18), №371462 від 30.01.2017 (т.3, а.с. 35), №371474 від 01.02.2017 (т.3, а.с. 52), №371472 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 59), №371807 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 66), №371473 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 84), №371467 від 02.02.2017 (т.3, а.с. 85), №371811 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 102), №371810 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 103), №371804 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 104), №371806 від 03.02.2017 (т.3, а.с. 105), №371815 від 04.02.2017 (т.3, а.с. 122), №371816 від 05.02.2017 (т.3, а.с. 123), №371818 від 05.02.2017 (т.3, а.с. 140), №371825 від 05.02.2017 (т.3, а.с. 141), №371780 від 06.02.2017 (т.3, а.с. 158), №371771 від 07.02.2017 (т.3, а.с. 159), №371781 від 07.02.2017 (т.3, а.с. 160), №371767 від 07.02.2017 (т.3, а.с. 161), №371769 від 04.02.2017 (т.3, а.с. 162), №371784 від 07.02.2017 (т.3, а.с. 179), №371765 від 08.02.2017 (т.3, а.с. 180), №371785 від 09.02.2017 (т.3, а.с. 198), №371762 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 199), №931903 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 200), №931904 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 201), №931902 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 202), №148470 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 203), №931911 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 204), №931912 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 205), №371754 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 206), №931910 від 10.02.2017 (т.3, а.с. 207), №931905 від 11.02.2017 (т.3, а.с. 208), №371753 від 11.02.2017 (т.3, а.с. 209), №148475 від 11.02.2017 (т.3, а.с. 210), №148451 від 11.02.2017 (т.3, а.с. 211), №931913 від 12.02.2017 (т.3, а.с. 212), №931923 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 225), №931922 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 242), №931921 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 243), №931925 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 244), №931919 від 12.02.2017 (т.3, а.с. 245), №931920 від 13.02.2017 (т.3, а.с. 246), №138153 від 14.02.2017 (т.3, а.с. 247), №138156 від 14.02.2017 (т.3, а.с. 248), №138157 від 14.02.2017 (т.3, а.с. 249), №138152 від 14.02.2017 (т.3, а.с. 250), №138160 від 14.02.2017 (т.3, а.с. 251), №138159 від 14.02.2017 (т.3, а.с. 252), №371770 від 14.02.2017 (т.4, а.с. 11), №371768 від 14.02.2017 (т.4, а.с. 12), №371764 від 14.02.2017 (т.4, а.с. 13), №371751 від 15.02.2017 (т.4, а.с. 30), №371789 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 47), №138158 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 48), №930547 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 49), №930549 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 50), №930543 від 27.02.2017 (т.4, а.с. 51), №371791 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 52), №371792 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 53), №138163 від 27.02.2017 (т.4, а.с. 60), №930529 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 61), №930531 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 62), №930536 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 63), №930528 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 64), №371798 від 27.02.2017 (т.4, а.с. 65), №371799 від 27.02.2017 (т.4, а.с. 66), №930530 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 67), №371795 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 68), №930535 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 69), №930550 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 87), №930526 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 88), №138167 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 89), №371797 від 28.02.2017 (т.4, а.с. 90), №138168 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 91), №138169 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 92), №930768 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 93), №930755 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 94), №930751 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 95), №930538 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 96), №930761 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 97), №930548 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 98), №930764 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 99), №930771 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 100), №138165 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 101), №154881 від 01.02.2017 (т.4, а.с. 102), №138173 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 120), №930534 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 121), №138175 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 122), №138171 від 01.02.2017 (т.4, а.с. 123), №138164 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 124), №930546 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 125), №138166 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 126), №154883 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 127), №154886 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 128), №154899 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 129), №154884 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 130), №930767 від 01.03.2017 (т.4, а.с. 131), №371783 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 132), №371779 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 133), №154896 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 153), №371832 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 154), №138172 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 155), №371842 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 156), №930541 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 157), №154900 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 158), №154893 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 159), №930544 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 160), №930765 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 161), №930758 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 162), №931916 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 163), №930756 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 164), №154888 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 165), №930774 від 02.03.2017 (т.4, а.с. 166), №930539 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 167), №154887 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 168), №371837 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 169), №371827 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 170), №930775 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 171), №137453 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 172), №154891 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 173), №154892 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 174), №930542 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 175), №930773 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 176), №154890 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 177), №137454 від 04.03.2017 (т.4, а.с. 178), №154889 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 179), №371836 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 180), №930760 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 181), №930762 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 182), №930540 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 183), №371840 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 184), №930753 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 185), №930754 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 186), №137452 від 03.03.2017 (т.4, а.с. 187), №371841 від 04.03.2017 (т.4, а.с. 188), №371834 від 04.03.2017 (т.4, а.с. 189), №154897 від 04.03.2017 (т.4, а.с. 190), №154898 від 04.03.2017 (т.4, а.с. 191), №093364 від 04.03.2017 (т.4, а.с. 192), №137455 від 05.03.2017 (т.4, а.с. 193), №371846 від 05.03.2017 (т.4, а.с. 194), №371845 від 05.03.2017 (т.4, а.с. 195).
Оплата товарів позивачем підтверджується банківською довідкою №181908/0401-1 від 30.08.2017 (т.7, а.с. 230-232), оригіналами платіжних доручень, наданими у матеріали справи (т.9, а.с. 40-66).
Таким чином, відповідно до проаналізованих судом первинних та інших документів ТОВ «Занайс» здійснило поставку позивачеві на умовах DAT на територію Миколаївського МТП в січні - березні 2017 року загалом 3830,30 тон соняшника врожаю 2016 року.
На підтвердження факту здійснення господарських операцій позивачем було також надано суду документи щодо придбання позивачем товару у ТОВ «Торговий дім «Кухар Рішельє».
Згідно з договором №60145311 від 22.12.2016 (та додаткової угоди до нього) ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» зобов'язувалося поставити насіння соняшникове урожаю 2016 року на умовах DAT («поставка на терміналі» відповідно до правил Інкотермс-2010) до терміналу в Миколаївському морському торговому порту (далі - Миколаївський МТП) для вантажоотримувача ТОВ «Грінтур-Екс» (м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) для ТОВ «ЄТСК») (пункт 5.1 договору). За таким договором ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» зобов'язується поставити позивачу насіння соняшникове урожаю 2016 року в об'ємі 22,02 тон, загальна вартість поставки у розмірі 233411,92 грн., в тому числі ПДВ 38901,99 грн., а позивач зобов'язувався такий товар прийняти та оплатити (т.4, а.с. 200-209).
На виконання договору складені наступні документи: видаткова накладна №КР000000451 від 23.12.2016 (т.4, а.с. 210), згідно з якою було поставлено насіння соняшникове об'ємом 22,02 тон на суму 231404,48 грн., в тому числі ПДВ 38567,41 грн., рахунок-фактура №УТ000000755 від 23.12.2016 (т.4, а.с. 211), акт перерахунку ціни партії товару від 23.12.2016 (т.4, а.с. 214), податкова накладна №4 від 23.12.2016 (т.4, а.с. 215).
Транспортування контрагентом насіння соняшникового до пункту поставки Миколаївський МТП підтверджується реєстром товарно-транспортних накладних (т.4, а.с. 212) та товарно-транспортною накладною №479275 від 21.12.2016 (т.4, а.с. 213).
Оплата позивачем насіння соняшникового, отриманого від ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» за договором №60145311 від 22.12.2016 виконана в повному обсязі, що підтверджується банківською довідкою №181903/0401-1 від 29.08.2017 (т.5, а.с. 248-250), відповідно до якої на користь ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» було перераховано 231404,48 грн.
Також оплата товару, поставленого ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» підтверджується оригіналами платіжних доручень №20098612 від 27.12.2016 (т.9, а.с. 75) та №20100249 від 29.12.2016 (т.9, а.с. 78).
Судом також встановлено, що у грудні 2016 року - січні 2017 року між позивачем та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» аналогічно укладено наступні договори поставки насіння соняшникового: №60145624 від 23.12.2016 (т.4, а.с. 216-222), №60145938 від 28.12.2016 (т.4, а.с. 231-240), №60146191 від 29.12.2016 (т.5, а.с. 1-7), №60146631 від 03.01.2017 (т.5, а.с. 14-23), №60146812 від 03.01.2017 (т.5, а.с. 33-42), №60147225 від 04.01.2017 (т.5, а.с. 52-61), №60148480 від 13.01.2017 (т.5, а.с. 70-79), №60148683 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 88-97), №60148912 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 109-114), №60149193 від 18.01.2017 (т.5, а.с. 124-130), №60149474 від 19.01.2017 (т.5, а.с. 137-146), №60149847 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 156-165), №60150159 від 23.01.2017 (т.5, а.с. 180-189), №60150822 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 197-206), №60150567 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 214-223), №60151394 від 27.01.2017 (т.5, а.с. 234-240).
Умови договорів, укладених з контрагентом, передбачали поставки насіння соняшникового на умовах DAT («поставка на терміналі» відповідно до правил Інкотермс-2010) до терміналу в Миколаївському МТП (реквізити поставки: ТОВ «Грінтур-Екс» (м. Миколаїв, вул. Заводська, 23) для ТОВ «ЄТСК»).
Зокрема, на виконання умов вказаних договорів поставки контрагент позивача у спірний період здійснив поставку позивачеві сільськогосподарської продукції, що підтверджується дослідженими судом копіями:
- видаткових накладних:№КР000000453 від 26.12.2016 (т.4, а.с. 223),№КР000000455 від 28.12.2016 (т.4, а.с. 241), №КР000000456 від 29.12.2016 (т.5, а.с. 8), №КР000000001 від 04.01.2017 (т.5, а.с. 24), №КР000000002 від 05.01.2017 (т.5, а.с. 43), №КР000000003 від 06.01.2017 (т.5, а.с. 62), №КР000000004 від 15.01.2017 (т.5, а.с. 80), №КР000000005 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 98), №КР000000006 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 115), №КР000000007 від 19.01.2017 (т.5, а.с. 131), №КР000000008 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 147), №КР000000009 від 23.01.2017 (т.5, а.с. 166), №КР000000010 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 190), №КР000000011 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 207),№КР000000012 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 224), №КР000000013 від 27.01.2017 (т.5, а.с. 241);
- рахунків-фактур: №УТ000000769 від 26.12.2016 (т.4, а.с. 224), №УТ000000774 від 28.12.2016 (т.4, а.с. 242), №УТ000000775 від 29.12.2016 (т.5, а.с. 9), №УТ000000002 від 04.01.2017 (т.5, а.с. 26), №УТ000000005 від 05.01.2017 (т.5, а.с. 45), №УТ000000006 від 06.01.2017 (т.5, а.с. 63), №УТ000000007 від 15.01.2017 (т.5, а.с. 82), №УТ0000000020 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 100), №УТ0000000021 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 116), №УТ0000000022 від 19.01.2017 (т.5, а.с. 132), №УТ0000000028 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 149), №УТ0000000032 від 23.01.2017 (т.5, а.с. 168), №УТ0000000033 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 192), №УТ0000000035 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 209), №УТ0000000034 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 226), №УТ00000000356 від 27.01.2017 (т.5, а.с. 242);
- податкових накладних (з квитанціями про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН): №6 від 26.12.2016 (т.4, а.с. 230), №12 від 28.12.2016 (т.4, а.с. 251), №13 від 29.12.2016 (т.5, а.с. 13), №1 від 04.01.2017 (т.5, а.с. 31-32), №2 від 05.01.2017 (т.5, а.с. 50-51), №3 від 06.01.2017 (т.5, а.с. 68-69), №4 від 15.01.2017 (т.5, а.с. 86-87), №5 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 107-108), №6 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 121-122), №9 від 19.01.2017 (т.5, а.с. 135-136), №8 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 155), №10 від 23.01.2017 (т.5, а.с. 178-179), №11 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 195-196), №13 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 212-213), №12 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 232-233), №14 від 27.01.2017 (т.5, а.с. 246-247);
- актів перерахунку ціни партій товару від 28.12.2016 (т.4, а.с. 243), від 04.01.2017 (т.5, а.с. 25), від 05.01.2017 (т.5, а.с. 44), від 06.01.2017 (т.5, а.с. 64), від 15.01.2017 (т.5, а.с. 81), від 17.01.2017 (т.5, а.с. 99), від 20.01.2017 (т.5, а.с. 148), від 23.01.2017 (т.5, а.с. 167),від 24.01.2017 (т.5, а.с. 191), від 25.01.2017 (т.5, а.с. 208), від 25.01.2017 (т.5, а.с. 225);
- реєстрами відвантажених автомобілів (т.4, а.с. 225, 244, т.5, а.с.10, 27, 46, 65, 83, 101, 117, 133, 150, 169, 193, 210, 227, 243);
- товарно-транспортних накладних: №511012 від 26.12.2016 (т.4, а.с. 226-227), №9845 від 26.12.2016 (т.4, а.с. 228-229), №481669 від 28.12.2016 (т.4, а.с. 245-246), №009846 від 28.12.2016 (т.4, а.с. 247-248), №725229 від 28.12.2016 (т.4, а.с. 249-250), №481671 від 29.12.2016 (т.5, а.с. 11-12), №481673 від 03.01.2017 (т.5, 28), №009849 від 04.01.2017 (т.5, 29), №009848 від 04.01.2017 (т.5, 30), №510986 від 04.01.2017 (т.5, а.с. 47), №481675 від 04.01.2017 (т.5, а.с. 48), №930651 від 04.01.2017 (т.5, а.с. 49), №930626 від 05.01.2017 (т.5, а.с. 66), №930628 від 05.01.2017 (т.5, а.с. 67), №930627 від 15.01.2017 (т.5, а.с. 84), №930630 від 15.01.2017 (т.5, а.с. 85), №930653 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 102), №930652 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 103), №930638 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 104), №510983 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 105), №930635 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 106), №510987 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 118), №510988 від 16.01.2017 (т.5, а.с. 119), №510991 від 17.01.2017 (т.5, а.с. 120), №510992 від 18.01.2017 (т.5, а.с. 134), №510994 від 18.01.2017 (т.5, а.с. 151), №510997 від 19.01.2017 (т.5, а.с. 152), №930643 від 19.01.2017 (т.5, а.с. 153), №930642 від 19.01.2017 (т.5, а.с. 154), №510999 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 170), №044451 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 171), №044452 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 172), №044454 від 20.01.2017 (т.5, а.с. 173), №930608 від 21.01.2017 (т.5, а.с. 174), №930609 від 21.01.2017 (т.5, а.с. 175), №930641 від 21.01.2017 (т.5, а.с. 176), №930640 від 22.01.2017 (т.5, а.с. 177), №511000 від 23.01.2017 (т.5, а.с. 194), №930613 від 25.01.2017 (т.5, а.с. 211), №930646 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 228), №930658 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 229), №930610 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 230), №930612 від 24.01.2017 (т.5, а.с. 231), №044469 від 26.01.2017 (т.5, а.с. 244), №044471 від 26.01.2017 (т.5, а.с. 245).
Оплата товарів позивачем підтверджується банківською довідкою №181903/0401-1 від 29.08.2017 року (т.5, а.с. 248-250), оригіналами платіжних доручень (т.9, а.с. 67-84).
Таким чином, відповідно до проаналізованих судом первинних та інших документів ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» поставило позивачу в грудні 2016 року - січні 2017 року 976,58 тон соняшника врожаю 2016 року.
При поставці насіння соняшникового в Миколаївський МТП зерно прийнято працівниками (вагарями) - ТОВ «Грінтур-Екс» та в подальшому передавалося ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» для переробки на олію. З наявних в матеріалах справи документів можна зробити висновок, що приймання насіння соняшника та вантажно-розвантажувальні роботи в Миколаївському морському торговельному порту здійснювалися ТОВ «Грінтур-Екс» для ТОВ «Європейської транспортної стивідорної компанії» на підставі договору№01/08/2016-5 від 01.08.2016 (т.6, а. с. 1-4).
На підтвердження передачі насіння соняшникового від ТОВ «Грінтур-Екс» та його приймання ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», до матеріалів справи надані акти приймання-передачі вантажу від 14.12.2016 (т.6, а. с. 5), від 31.12.2016 (т.6, а. с. 22), від 14.01.2017 (т.6, а. с. 40), від 31.01.2017 (т.6, а. с. 50), від 14.02.2017 (т.6, а. с. 67), від 28.02.2017 (т.6, а. с. 82), від 14.03.2017 (т.6, а. с. 102), від 31.03.2017 (т.6, а. с. 115) та реєстри вивантаження вагонів та автотранспорту до актів приймання-передачі вантажу за періоди 01.12.2016 - 14.12.2016 рр., 15.12.2016 - 31.12.2016 рр., 01.01.2017 - 14.01.2017 рр., 15.01.2017 - 31.01.2017 рр., 01.02.2017 - 14.02.2017 рр., 15.02.2017 - 28.02.2017 рр., 01.03.2017 - 14.03.2017 рр. (т.6, а. с. 6-21, 23-39, 41-49, 51-66, 68-80, 83-101, 103-114, 116-130).
У наданих реєстрах вивантаження вагонів зазначено власника товару (ДП «Сантрейд»), постачальників, від яких у відповідний період надійшов товар (в т.ч. ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє»), номери товарно-транспортних накладних та номери транспортних засобів і причепів, якими зерно доставлено до Миколаївського МТП. Реквізити вказаних товарно-транспортних накладних відповідають реквізитам товарно-транспортних накладних, за якими товар було поставлено для позивача від ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє».
Суд звертає увагу, що реєстри вивантаження вагонів та автотранспорту, що складені зерновим складом ТОВ «Грінтур-Екс», у їх взаємозв'язку з товарно-транспортними накладними, складеними на перевезення товару, додатково підтверджують фактичне постачання товару для позивача постачальниками ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» за спірними договорами поставки.
Додатково суд зазначає, що контроль за рухом товару здійснюється позивачем у відповідності до облікової політики, прийнятої на підприємстві позивача, затвердженою наказом №98 від 26.04.2011 «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ДП «Сантрейд».
Відповідно до наказу №98/2-3 від 27.04.2011 «Про внесення змін до наказу №98 від 26.04.2011 року» облікову політику доповнено положеннями про порядок здійснення контролю за рухом товарів, визначених родовими ознаками, при їх прийнятті на зберігання та відпуску в реалізацію (т.8, а.с.65-70).
Відповідно до положень вказаних наказів контроль за фактичним рухом запасів, визначених родовими ознаками, здійснюється шляхом відслідковування операцій з приймання на склад та відпуску зі складу стосовно кожної партії товару. Відслідковування реалізації/використання запасів товарів здійснюється за правилами: в першу чергу реалізуються/використовуються партії товарів, які першими поступили на склад. В матеріалах справи містяться зведені дані складського обліку товару (насіння соняшника), що належить ДП «Сантрейд», у формі оборотної відомості складського руху товару (т.8, а. с. 71-162), згідно з якою ведеться облік руху надходження та вибуття (видачі) запасів зі складу Миколаївський МТП у натуральних показниках (тонах). Оборотна відомість складського руху товару дозволяє прослідкувати рух закупленої партії товару з часу її надходження на склад і до виходу зі складу.
Згідно наданих на дослідження документів переробка насіння соняшникового, поставленого постачальниками ДП «Сантрейд» на олію здійснювалася ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» на підставі договору на переробку давальницької сировини №71215 від 07.12.2015 та додаткових угод до нього: №1 від 07.12.2015, №1/1 від 01.01.2016 (т.6, а. с. 131-139).
Приймання ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» від ДП «Сантрейд» насіння соняшника для подальшої переробки підтверджується дослідженими судом: актами приймання-передачі насіння соняшника для подальшої переробки №012017/09 від 31.01.2017 (т.6, а.с.144), №012017/07 від 30.01.2017 (т.6, а.с.146), №012017/05 від 23.01.2017 (т.6, а.с.148), №012017/03 від 16.01.2017 (т.6, а.с.150), №012017/01 від 10.01.2017 (т.6, а.с.152), №022017/09 від 28.02.2017 (т.6, а.с.159), №022017/07 від 27.02.2017 (т.6, а.с.161), №022017/05 від 20.02.2017 (т.6, а.с.163), №022017/03 від 15.02.2017 (т.6, а.с.165), №022017/01 від 06.02.2017 (т.6, а.с.167), №032017/09 від 31.03.2017 (т.6, а.с.174), №032017/07 від 27.03.2017 (т.6, а.с.176), №032017/05 від 20.03.2017 (т.6, а.с.178), №032017/03 від 13.03.2017 (т.6, а.с.180), №032017/01 від 06.03.2017 (т.6, а.с.182), актами приймання-передачі насіння соняшника від 31.01.2017 (т.6, а.с.153), від 28.02.2017 (т.6, а.с.168), від 31.03.2017 (т.6, а.с.183), актами підтвердження залишків насіння соняшника №11 від 01.02.2017 (т.6, а.с.154), №12 від 01.03.2017 (т.6, а.с.169), №13 від 01.04.2017 (т.6, а.с.184).
Переробка насіння соняшника на олію підтверджується актами про надання послуг з екстракції №10 від 31.01.2017 (т.6, а.с. 141), №11 від 28.02.2017 (т.6, а.с.156), №12 від 31.03.2017 (т.6, а.с.171), рахунками на оплату послуг з переробки насіння соняшника №6 від 31.01.2017 (т.6, а.с. 142), №13 від 28.02.2017 (т.6, а.с.157), №22 від 31.03.2017 (т.6, а.с.172), виробничими звітами за січень 2017 (т.6, а.с. 140), за лютий 2017 (т.6, а.с.155), за березень 2017 (т.6, а.с.170).
У подальшому, як вбачається з наданих документів, олія, виготовлена ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» з насіння соняшникового, передана позивачу. Факт передачі позивачу готової продукції підтверджується актами приймання-передачі готової продукції №012017/10 від 31.01.2017 (т.6, а.с.143), №12017/08 від 30.01.2017 (т.6, а.с.145), №012017/06 від 23.01.2017 (т.6, а.с.147), №012017/04 від 16.01.2017 (т.6, а.с.149), №012017/02 від 10.01.2017 (т.6, а.с.151), №022017/10 від 28.02.2017 (т.6, а.с.158), №022017/08 від 27.02.2017 (т.6, а.с.160), №022017/06 від 20.02.2017 (т.6, а.с.162), №022017/04 від 15.02.2017 (т.6, а.с.164), №022017/02 від 06.02.2017 (т.6, а.с.166), №032017/10 від 31.03.2017 (т.6, а.с.173), №032017/08 від 27.03.2017 (т.6, а.с.175), №032017/06 від 20.03.2017 (т.6, а.с.177), №032017/04 від 13.03.2017 (т.6, а.с.179), №032017/02 від 06.03.2017 (т.6, а.с.181).
На підтвердження виконання вантажно-розвантажувальних робіт щодо вказаної олії в Миколаївському МТП, які здійснювались ТОВ «Грінтур-Екс», до матеріалів справи надано договір про надання послуг по прийомці та завантаженню олії №24/02/2015-2 від 24.02.2015 (з додатками та додатковими угодами до нього) (т.6, а. с.185-197), акти наданих послуг №96367603 від 13.02.2017 (т.6, а.с.198), №96367379 від 30.03.2017 (т.6, а.с.202), №96367587 від 09.03.2017 (т.6, а.с.210), рахунки №96367603 від 13.02.2017 (т.6, а.с.200), №96367379 від 30.03.2017 (т.6, а.с.204), №96367587 від 09.03.2017 (т.6, а.с.212), розрахунки коригування від 13.02.2017 (т.6, а.с.199), від 30.03.2017 (т.6, а.с.203), від 09.03.2017 (т.6, а.с.211).
Передача олії соняшникової , виготовленої на ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія», від позивача до ТОВ «Грінтур-Екс» для її подальшого експорту, підтверджується актами приймання-передачі олії соняшникової №000000145 від 12.02.2017 (т.6, а.с.201 ), №000000168 від 29.03.2017 (т.6, а.с.205), №000000170 від 29.03.2017 (т.6, а.с.206), №000000171 від 29.03.2017 (т.6, а.с.207), №000000172 від 29.03.2017 (т.6, а.с.208), №000000173 від 30.03.2017 (т.6, а.с.209), №000000158 від 09.03.2017 (т.6, а.с.213).
Перевалку олії соняшникової в Миколаївському МТП здійснював експедитор ТОВ «Нортроп Лоджістікс».
Між ТОВ «Нортроп Лоджістікс» та ДП «Сантрейд» укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №ТО_01_05_16 від 24.05.2016 (з додатками) (т.8, а.с. 163-171).
На підтвердження надання послуг транспортно-експедиційного обслуговування до матеріалів справи надано акти про надання послуг №289 від 09.03.2017 (т.8, а.с.172), №169 від 13.02.2017 (т.8, а.с.174), №384 від 30.03.2017 (т.8, а.с.176), рахунки №289 від 09.03.2017 (т.8, а.с.173), №169 від 13.02.2017 (т.8, а.с.175), №384 від 30.03.2017 (т.8, а.с.177).
Оформлення митних декларацій в Миколаївському МТП здійснював експедитор ТОВ «Табро». Між ним та ДП «Сантрейд» було укладено договір транспортно-експедиторського та митно-брокерського обслуговування №ТБО_24_05_16 від 24.05.2016 (т.6, а. с. 214-218). Надання послуг відповідно до договору підтверджується актами про надання послуг №154 від 14.02.2017 (т.6, а.с.219), №371 від 06.04.2017 (т.6, а.с.221), №245 від 10.03.2017 (т.6, а.с.223), рахунками №155 від 13.02.2017 (т.6, а.с.220), №352 від 30.03.2017 (т.6, а.с.222), №265 від 09.03.2017 (т.6, а.с.224).
Власне подальший експорт з Миколаївського МТП позивачем олії, виготовленої з насіння соняшникового, придбаного у контрагентів, підтверджується дослідженими судом копіями:
- контрактів №60152963 від 27.01.2017 (т.6, а. с. 225-229), №60155199 від 14.02.2017(т.6, а. с. 232-236), №60155197 від 14.02.2017 (т.6, а. с. 243-247), №60155196 від 14.02.2017 (т.7, а. с. 1-5), №60143835 від 15.12.2016 (т.7, а. с. 8-12), №60132906 від 25.10.2016 (т.7, а. с. 15-19), №60141696 від 06.12.2016 (т.7, а. с. 41-45), №60140120 від 29.11.2016 (т.7, а. с. 48-52), №60140420 від 30.11.2016 (т.7, а. с. 55-59);
- вантажно-митних декларацій №UA504120/2017/101883 від 10.03.2017 (т.6, а. с. 230), №UA504120/2017/101887 від 10.03.2017 (т.6, а. с. 237), №UA504120/2017/142820 від 06.04.2017(т.6, а. с. 248-249), №UA504120/2017/102819 від 06.04.2017(т.7, а. с. 6), №UA504120/2017/142822 від 06.04.2017 (т.7, а. с. 13), №UA504120/2017/142821 від 06.04.2017 (т.7, а. с. 20-21), №504050000/2017/101069 від 14.02.2017(т.7, а. с. 46), №504050000/2017/101068 від 14.02.2017 (т.7, а. с. 53), №504050000/2017/101067 від 14.02.2017 (т.7, а. с. 60);
- доручень на відвантаження експортних вантажів №114/2 від 09.03.2017 (т.6, а. с. 231), №114/1 від09.03.2017 (т.6, а. с. 238), №122/4 від 27.03.2017 (т.6, а. с. 250), №122/3 від 27.03.2017 (т.7, а. с.7), №122/2 від 27.03.2017 (т.7, а. с. 14), №122/1 від 27.03.2017 (т.7, а. с. 22), №101/3 від10.02.2017 (т.7, а. с. 47), №101/1 від 10.02.2017 (т.7, а. с. 54), №101/2 від 10.02.2017 (т.7, а. с. 61);
- здавальних актів №49 від 09.03.2017 (т.6, а. с. 241-242), №53 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 36-40),№45 від 13.02.2017 (т.7, а. с. 64-66).
Як зазначено позивачем, такі акти оформлюються до доручень на відвантаження вантажу та підписані ТОВ «Нортроп Лоджистікс». У вказаних здавальних актах - №49 від 09.03.2017 (т.6, а. с. 241-242), №53 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 36-40), №45 від 13.02.2017 (т.7, а. с. 64-66) - зазначені конкретні акти приймання-передачі олії соняшникової, складені між ДП «Сантрейд» та ТОВ «Грінтур-Екс» про передачу ДП «Сантрейд» олії ТОВ «Грінтур-Екс» для відвантаження на судно. Кожен здавальний акт містить вказівку на назву судна, на який завантажено олію, а вага такої навантаженої олії відповідає вазі у актах приймання-передачі олії соняшникової, переданої ДП «Сантрейд» для ТОВ «Грінтур-Екс». Тобто вбачається за можливе підтвердити експорт саме переробленої на ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія» для ДП «Сантрейд» олії.
На підтвердження отримання оплати за експортними зовнішньоекономічними контрактами, в матеріалах справи наявна банківська довідка №12312/291 від 04 квітня 2018 року (т.7, а.с. 68); - коносаменти (з перекладом українською мовою) №B/ L 1 від 09.03.2017(т.6, а. с. 239-240), №B/L 1 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 24-25), №B/L 2 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 26-27), №B/L 3 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 28-29), №B/L 4 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 30-31), №B/L 5 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 32-33), №B/L 6 від 30.03.2017 (т.7, а. с. 34-35), №B/L 1 від 13.02.2017 (т.7, а. с. 62-63), що наявні в матеріалах справи.
Отже документами, долученими позивачем до матеріалів справи, в їх сукупності та взаємозв'язку підтверджується реальність господарських операцій з поставки для ДП «Сантрейд» товарів постачальниками ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє», а також подальший рух таких товарів (перевалка товару в порту, переробка на олію та експорт олії).
Як вбачається з матеріалів справи, усі поставки насіння соняшникового від контрагентів здійснювалися у Миколаївський МТП. Відповідно до Реєстру морських портів України, який ведеться відповідно до п.п. 6, 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 496 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру морських портів України» (знаходиться за посиланням: http://uspa.gov.ua/reestr-morskikh-portiv), ТОВ «Грінтур-Екс» є портовим оператором в Миколаївському морському торговому порту.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про морські порти України» у морських портах (морських терміналах) утворюються зони прикордонного і митного контролю.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.1999 №506-р в Миколаївському МТП відкрито пункт пропуску через державний кордон.
Відповідно до Положення Миколаївської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про забезпечення пропускного та внутрішньо-об'єктового режиму на території Миколаївського морського порту (т.7, а.с. 223-225), головною метою пропускної системи є організація такого режиму, який виключає можливість несанкціонованого доступу на територію порту сторонніх осіб. Організація пропускної системи повинна допомагати надійній охороні державного кордону України (п.1.3).
Отже, територія порту має режим обмеженого доступу, а тому несанкціоноване перебування там сторонніх осіб заборонене.
У матеріали справи позивачем був наданий реєстр транспортних засобів, що заїжджали до ТОВ «Грінтур-Екс» у період з 01.12.2016 по 31.03.2017, складений Миколаївською філією ДП «Адміністрація морських портів України» (т.7, а.с. 113-221).
Реєстр містить номери транспортних засобів та причепів до них, які заїжджали на територію ТОВ «Грінтур-Екс». Як вбачається з наданого реєстру серед транспортних засобів, які заїжджали на територію Миколаївського МТП до ТОВ «Грінтур-Екс», наявні транспортні засоби, які заїжджали від ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє», що ідентифікується за номерами транспортних засобів та причепів, які вказані в товарно-транспортних накладних на перевезення товару вказаними контрагентами. Дати заїзду транспортних засобів на територію Миколаївського МТП, які також зазначені в реєстрі порту, відповідають датам розвантаження, вказаним на звороті товарно-транспортних накладних, якими товар поставлявся від ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє».
Таким чином, заїзд транспортних засобів від контрагентів ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» на територію Миколаївського МТП до ТОВ «Грінтур-Екс» підтверджується, серед іншого, Миколаївською філією Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
Крім того, суд допитав в якості свідка працівника (вагаря) ТОВ «Грінтур-Екс» ОСОБА_2 , яка у спірний період приймала та зважувала товар в Миколаївському МТП, який надходив для позивача від постачальників, в т.ч. числі від ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє».
Свідок пояснила, що в її посадові обов'язки входить зважування на автомобільних вагах товару, що надходить на ТОВ «Грінтур-Екс», проставляння відмітки в товаросупровідних документах. Так, в полі зору вагара автомобілі, що під'їжджають для зважування через віконце зважувального пункту, а також камери відеоспостереження; вагар перевіряє та звіряє номери транспортних засобів, які під'їжджають на зважування, з вказаними у товарно-транспортних накладних, що їй передає водій транспортного засобу. За результатами зважування свідок підписує товарно-транспортні накладні, ставлячи в ній відмітки про фактично прийнятий вантаж (вага нетто, брутто, тари). Усі дії вагаря щодо перевірки, зважування та оформлення товарно-транспортних накладних фіксуються на камери відеоспостереження. Крім того, свідок повідомила, що вона є матеріально відповідальною особою за товар, який отримує від постачальників, оскільки з нею укладений договір про повну матеріальну відповідальність.
ОСОБА_2 підтвердила суду, що якщо її підпис міститься на товарно-транспортній накладній то, відповідно, не може бути ситуації, за якої відповідний транспортний засіб, який доставив товар від постачальника, не заїжджав та не вивантажувався на ТОВ «Грінтур-Екс». У судовому засіданні свідку ОСОБА_2 було показано для прикладу дві товарно-транспортні накладні, оформлені на поставку соняшника позивачу контрагентами ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє», які містили прізвище та ініціали ОСОБА_2 - свідок підтвердила, що товарно-транспортні накладні містять саме її підпис, а отже такі транспортні засоби та зерно зважувалися нею.
Отже, факт поставки зернових також підтвердила свідок - вагар ТОВ «Грінтур-Екс» ОСОБА_2 .
Щодо контрагентів позивача, то ТОВ «Занайс» на момент співпраці з позивачем було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником ПДВ (копії Відомостей з ЄДРПОУ, витягу з реєстру платників ПДВ надані позивачем та не спростовано відповідачем) (т.2, а.с. 69-71); ТОВ «Занайс» також надано копію статуту ТОВ «Занайс» (т.2, а.с. 74-78); копію довідки про кількість працівників (т.2, а.с. 67); копію наказу по підприємству про призначення на посаду директором ОСОБА_5 (т.2, а.с. 66); копію паспорта та картки фізичної особи-платника податків, копію протоколу про обрання ОСОБА_5 директором (т.7, а.с. 227-229); копії декларації з податку на прибуток (т.2, а.с. 79-83); копію фінансового звіту ТОВ «Занайс» станом на 31.12.2016 (т.2, а.с. 71-73).
У матеріалах справи наявні також декларації з ПДВ за січень-березень 2017 року, якими підтверджено декларування податкових зобов'язань ТОВ «Занайс» за результатами спірних відносин з позивачем (т.2, а.с. 84-94). Тобто підтверджено декларування контрагентом зобов'язань за операціями з позивачем.
Суд також враховує, що директори контрагентів ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» надали нотаріально завірені заяви (т. 2, а.с. 65, 106), у яких підтвердили фактичне постачання насіння соняшникового позивачу у спірний період за договорами, дослідженими судом у даній справі.
Як зазначено позивачем, представник позивача, фахівець з питань закупівлі зернових Південної філії ДП «Сантрейд», Попов ОСОБА_6 в ході ведення переговорів щодо закупівлі товару безпосередньо зустрічався з директором ТОВ «Занайс» ОСОБА_5 .
Так ОСОБА_1 , допитаний як свідок у даній справі, пояснив суду, що в його посадові обов'язки входило організовувати закупівлю товару ДП «Сантрейд» по всьому переліку сільськогосподарської продукції, визначати обсяги закупівлі, вести переговори з потенційними постачальниками, організовувати взаєморозрахунки з постачальниками за товар, контролювати поставки товару та інше.
ОСОБА_1 повідомив, що контрагент ТОВ «Занайс» сам звернувся до позивача з пропозицією щодо співпраці. Від ТОВ «Занайс» участь у переговорах приймав, зокрема, директор ТОВ «Занайс» ОСОБА_5 . Під час допиту свідку було надано першу сторінку паспорта громадянина ОСОБА_5 з фотографією (копія в т.7, а.с. 227-229) і ОСОБА_1 підтвердив, що зустрічався та обговорював умови співпраці саме з ОСОБА_5 як директором ТОВ «Занайс».
Свідок пояснив також, що позивач не працює на умовах передоплати, а вся оплата за товар відповідно до умов договорів проводилася лише по факту поставки товару. Оплата 80% вартості товару ТОВ «Занайс» була здійснена після поставки товару, решта 20% вартості товару оплачувалися після реєстрації постачальником податкової накладної. За операціями з ТОВ «Занайс» усі податкові накладні зареєстровані, проблем з блокуванням податкових накладних не було. Тому всі оплати за поставку товару проведені позивачем в повному обсязі.
Окремо звернуто увагу, що всі донарахування за операціями позивача з контрагентами мали місце у періоді, коли функціонувала СЕА ПДВ, запроваджена з метою запобігання зловживань шляхом незаконного отримання відшкодування ПДВ із бюджету. СЕА ПДВ передбачає попередню сплату постачальником ПДВ, а також блокування ще на етапі виписки накладної «ризикових» операцій. Показання свідка щодо відсутності будь-яких проблем з реєстрацією податкових накладних щодо поставок товару від ТОВ «Занайс» підтверджують, що операції не кваліфікувалися системою як «ризикові», тому відповідно підстав сумніватися у добросовісності ТОВ «Занайс» у позивача не було.
Отже, ОСОБА_1 підтвердив суду, що безпосередньо зустрічався та обговорював умови співпраці з директором ТОВ «Занайс» ОСОБА_5 . Крім того, за показаннями свідка у контрагента були витребувані документи для підтвердження повноважень директора на ведення переговорів та укладання договорів, реєстраційні та фінансові документи для підтвердження реальності та можливості здійснюваної постачальником діяльності, які пройшли перевірку та були схвалені ризик-командою позивача.
У матеріалах справи наявний висновок судово-економічної експертизи від 27.06.2019 №8314/8315/19-71/18354ч18357/19-71 (т.8, а.с. 213 - 233), яка проведена на підставі ухвали суду від 14.02.2019.
За результатами аналізу документів експерти встановили, що висновки Акта перевірки позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» документально не підтверджуються, а надані позивачем документи, в їх сукупності та взаємозв'язку, підтверджують реальність господарських операцій (подальший рух товару, придбаного позивачем в ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє»).
Такого ж висновку суд дійшов і в результаті безпосереднього дослідження судом первинних та інших документів, зазначених вище, за операціями позивача з контрагентами.
Суд також враховує, що у висновку судово-економічної експертизи експертами досліджувалися не лише документи, складені між позивачем та його контрагентами, але і документи, складені за участі інших осіб (реєстр Миколаївської філії ДП «Адміністрація морських портів України»; документи, складені за участі ТОВ «Грінтур-Екс» та ТОВ «Європейська транспортна стивідорна компанія»; документи щодо переробки та експорту товару). Шляхом співставлення документів в розрізі дат, об'ємів та інших даних з документів (номерів транспортних засобів, причепів тощо), експерти дійшли висновку, що всі документи в сукупності свідчать про фактичне постачання насіння соняшника позивачу контрагентами ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє».
Тому суд враховує висновок судово-економічної експертизи, як доказ фактичного здійснення господарських операцій.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем, в тому числі документи незацікавлених осіб (порту, експедиторів, покупця за експортними контрактами), банківські документи щодо понесення позивачем витрат та отримання коштів від продажу олії, показання свідків, які особисто приймали товар та підписували транспортні документи, а також свідка, який безпосередньо спілкувався з директором ТОВ «Занайс», в своїй сукупності доводять факт реальності операцій позивача за договорами поставки з ТОВ «Занайс» та ТОВ «ТД «Кухар Рішельє», а також факт використання товару в господарській діяльності позивача.
Стосовно аргументів відповідача, то суд зазначає наступне.
В Акті перевірки та в ході розгляду справи відповідач зазначав, що позивачем не надано первинних документів. Однак, всі первинні документи (видаткові накладні) за операціями поставки надано позивачем для перевірки, що підтверджено в самому Акті перевірки (т.1, а.с. 71, 77), а також реєстрами наданих перевіряючим особам документів, наявних в матеріалах справи (т.2, а.с. 4-10 щодо ТОВ «Занайс» та т.2, а.с. 12-14 щодо ТОВ «ТД «Кухар Рішельє»).
Відповідач також зазначає про відсутність у позивача документів на підтвердження транспортування товару. Суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки як вказано в самому акті перевірки товарно-транспортні накладні зазначені в додатках 3.1.1.1 та 3.1.1.2 до Акта перевірки.
Крім того, докази надання товарно-транспортних накладних в рамках перевірки наявні в матеріалах справи (т.2, а.с. 4-10 щодо ТОВ «Занайс» та т.2, а.с. 12-14 щодо ТОВ «ТД «Кухар Рішельє»).
З приводу не надання документів щодо якості товару (ветеринарних свідоцтв, сертифікатів якості та посвідчень про якість зерна), то суд погоджується з доводами позивача про те, що документи щодо якості товару не є первинними документами, вони можуть бути свідченням лише перевірки якості продукції, а не підтверджувати чи спростовувати товарність операцій.
Крім того, посилання відповідача на відсутність ветеринарних свідоцтв є недоречним у даному випадку, оскільки відповідно до пп. «д» п. 6.1 договорів поставки, укладених між позивачем та його контрагентами, отримання таких документів передбачено лише для фуражного зерна, яким насіння соняшникове не є.
Що стосується сертифікатів якості зерна, то вони були скасовані Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру», який набрав чинності 26.04.2014. Наказ Державної інспекції сільського господарства України від 25.05.2011 №12 «Зразки типових форм первинних облікових документів для підприємств галузі хлібопродуктів», яким затверджено форму №42 посвідчення про якість зерна, також втратив чинність.
Водночас якість товару відповідно до пункту 5.4 договорів поставки з контрагентами остаточно визначалася в пункті поставки товару за показниками вантажоодержувача, яким в даному випадку було ТОВ «Грінтур-Екс».
Судом досліджено документи, видані ТОВ «Грінтур-Екс», а саме: сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (т.7, а. с. 226) та свідоцтво про атестацію, видане ДП «Миколаївський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (т.8, а. с. 178-179).
Вказані документи підтверджують технічну можливість та відповідність послуг, що надавалися ТОВ «Грінтур-Екс» щодо визначення якості насіння соняшника при прийманні партій товару в Миколаївському МТП. Факт проведення ТОВ «Грінтур-Екс» аналізу якості зерна підтверджується відповідними відмітками на звороті товарно-транспортних накладних із зазначенням показників якості товару (вологості, домішок тощо).
Відповідач вказує, що позивачем також не надано до перевірки податкову накладну №13 від 29.12.2016 та договір до неї; платіжні доручення до договорів №60145311 від 22.12.2016, №60145624 від 23.12.2016, №60145938 від 28.12.2016, однак на арк. 23, 25 Акта перевірки щодо взаємовідносин з ТОВ «ТД «Кухар Рішельє» міститься посилання на ці документи. З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №13 від 29.12.2016 надавалася перевіряючим у відповідь на запит відповідача №13323/10/28-10-41-08-08 від 26.03.2018 (т.2, а.с.1-2), що підтверджується підписом Шимановської у реєстрі переданих та отриманих документів.
Договір поставки до вказаної накладної також було надано перевіряючим, що підтверджується підписом ОСОБА_7 27.04.2018 (т.2, а.с.4-10).
Платіжні доручення також надавалися реєстром, отриманим ОСОБА_7 27.04.2018 (т.2, а.с.4-10).
Тобто всі документи, які, як стверджує відповідач, не були надані до перевірки, фактично надавалися позивачем, що підтверджується документами, наявними в матеріалах справи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач виконав усі вимоги податкового законодавства щодо отримання права на податковий кредит. Позивач у повній відповідності до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України зарахував від'ємне значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Європейський суд з прав людини в п. 38 рішення від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.
Крім того, Європейський Суд з прав людини в п. 70, 71 рішення від 22.01.2009 у справі «Булвес проти Болгарії» зазначив: якщо національні власті у відсутність яких-небудь вказівок на пряму участь фізичної особи або юридичної особи у зловживанні, пов'язаному із сплатою податку на додану вартість, який нараховується з операцій в ланцюзі постачань, або яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж карають одержувача, який повністю виконав свої обов'язки, за дії або бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і відносно якого у нього не було засобів відстежування і забезпечення його старанності, то власті виходять за рамки розумного та порушують справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільних інтересів і вимогами захисту прав власності. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків з подання звітності по податку на додану вартість, неможливо для неї забезпечити дотримання постачальником обов'язків подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що ніякого шахрайства відносно системи податку на додану вартість, про який компанія-заявник знала або могла знати, здійснено не було, компанія-заявник не повинна нести наслідки невиконання постачальником обов'язків своєчасного подання звітності по податку на додану вартість і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пені.
Згідно з постановою Верховного Суду №К/9901/2030/17, №821/589/17 від 06.02.2018 року фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, враховуючи все вище викладене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і, відповідно, протиправність застосування до позивача негативних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0005374108 від 19.06.2018.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доведеності перед судом правомірності та обґрунтованості прийнятих ним рішень, а тому позовні вимоги є такими, що підлягаю задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 133 766 грн, підлягає стягненню з Офісу великих платників Державної фіскальної служби за рахунок його бюджетних асигнувань.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України одним з видів судових витрат є витрати, пов'язані із розглядом справи, які, в свою чергу, включають витрати, пов'язані з проведенням експертиз.
Згідно з частиною п'ятою статті 137Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Позивачем подано до матеріалів справи докази понесення ним витрат на проведення судово-економічної експертизи у справі.
З огляду на вищезазначене, судові витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, у розмірі 128740,00 грн. також підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0005374108 від 19.06.2018.
3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд» (01030, м. Київ, вулиця Б.Хмельницького, 19-21 А, код ЄДРПОУ 25394566) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 133766,00 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 128740,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Повний текст рішення складено 25 листопада 2019 року.