ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
25 листопада 2019 року м. Київ№ 640/22757/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись з позовною заявою за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК «Лівобережжя»
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України
про визнання протиправним та скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю «РБК «Лівобережжя» (адреса: 04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8-А, ідентифікаційний код 21476818) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, ідентифікаційний код 37471912), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 18.04.2019№ 22-Л про анулювання ліцензії ТОВ «РБК «Лівобережжя» № 2013048041 від 28.02.2018 на провадження господарської діяльності та поновити дію ліцензії №№ 2013048041 від 28.02.2018.
В якості підстав позову позивач зазначає, що відповідачем порушено порядок здійснення перевірки за наслідком якої складено акт відмови позивача від проведення перевірки, що став підставою для протиправного анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК «Лівобережжя».
Зазначений спір згідно з ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відноситься до компетенції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що про факт анулювання ліцензії позивачу стало достеменно відомо в результаті отримання листа № 40-402-16/6490 від 29.08.2019, яким надано оскаржуваний акт за результатами проведення заходу державного нагляду - про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування. Користуючись правом врегулювання спору у досудовому порядку позивач звернувся до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування про Державній регуляторній службі України зі скаргою від 24.09.2019 у результаті розгляду якої листом від 30.09.2019 позивача повідомлено про відсутність правових підстав для розгляду скарги як такої, що подана з пропущенням строків на оскарження. З огляду на зазначене, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Судом також враховується те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами ст. 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини, яку він викладає у своїх рішеннях.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення ст. 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи спроби позивача відновити порушені права у порядку адміністративного оскарження, з метою забезпечення можливості позивача звернутись до суду для вирішення спору, суд вважає вказану заяву обґрунтованою, а причини пропущення строку поважними, відтак заява є такою, що підлягає задоволенню, у зв'язку з чим пропущений позивачем строк звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК «Лівобережжя» до суду підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Частиною 2 вказаної статті вказано, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 5 ст. 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Проаналізувавши позовну заяву і додані до неї матеріали, в силу вимог зазначених норм, суд приходить до висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання - у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України, суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкт владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Додатково суд відмічає, що відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Так, судом встановлена необхідність отримання доказів.
Керуючись ст.ст. 12, 79-80, 94, 160-162, 166, 171-172, 241-243, 248, 256-257, 260, 262, 263 КАС України, суд -
1. Відкрити провадження в адміністративній справі № 640/22757/19.
2. Поновити позивачу строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
3. Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
4. Витребувати у відповідача належним чином завірені копії документів, що підтверджують направлення та отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «РБК «Лівобережжя» повідомлення про проведення перевірки посадовими особами Державної архітектурно-будівельно інспекції України, за результатами якої складено акт від 15.04.2019 б/н «Про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування».
5. Запропонувати відповідачу подати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
6. Повідомити відповідача, що ним можуть бути подані заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі.
7. Повідомити учасників процесу, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
8. Запропонувати позивачу подати до суду у п'ятиденний строк з моменту отримання відзиву на позовну заяву (відзив) разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, відповідь на відзив та документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
9. Запропонувати відповідачу подати до суду у п'ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, заперечення та документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
10. Повідомити сторін, що вони можуть отримати інформацію по справі № 640/22757/19, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://adm.ki.court.gov.ua/sud2670/.
Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею і підлягає оскарженню лише в частині визначення підсудності.
Суддя К.С. Пащенко