ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 листопада 2019 року № 826/7733/18
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» Славкіної М.А.
до Міністерства юстиції України
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Національний банк України
про визнання протиправними та скасування наказу,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Златобанк» в особі Уповноваженої ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» Славкіної М.А. з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 28.12.2017 року №4869/7 про відмову у задоволенні скарги Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» Славкіної М.А. від 27.11.2017 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність виданого відповідачем наказу, оскільки жодним чином не обґрунтувало відмову задоволення скарги та зазначено формальні підстави відмови в прийнятті скарги до розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 08.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7733/18, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Відповідачу та третім особам запропоновано надати відзив на позовну заяву та наявні у них докази, що стосуються спору.
Міністерство юстиції України у встановлений судом строк надало відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що ознайомившись з адміністративним позовом вважає його необґрунтованим, безпідставним, а тому таким, що не підлягає задоволенню відповідно до положень викладених у відзиві.
Разом з тим, до суду надані письмові пояснення від Національного банку України, в якому останній зазначає, що позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі, а щодо суті письмових пояснень вказує, що у реєстратора не було жодних правових підстав для здійснення реєстраційних дій щодо АТ «Златобанк», проте, оскаржуваним Наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2017 року №4869/7 було відмовлено у задоволенні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» Славкіної М.А.
Від позивача не надходило до суду відповіді на відзив відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як стало відомо позивачу за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, реєстратором Київської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дідичуком Ігорем Анатолійовичем 24.11.2017 року внесено ряд записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ПАТ «Златобанк»:
- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 10749990024029890 (10741070018029890); (реєстраційні дії, що скасовані - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи; дата реєстрації - 24.02.2015 року);
- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 10749990025029890 (10741070019029890); (реєстраційні дії, що скасовані - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна складу підписантів; дата реєстрації - 26.02.2015 року);
- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 10749990026029890 (10741780020029890); (реєстраційні дії, що скасовані - внесення рішення державного органу про припинення юридичної особи в результаті ліквідації; дата реєстрації - 22.05.2015 року);
- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 10749990028029890 (10741070022029890); (реєстраційні дії, що скасовані - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи; дата реєстрації - 23.05.2017 року);
- скасування реєстраційної дії за судовим рішенням; 10749990029029890 (10741420023029890); (реєстраційні дії, що скасовані - зміни складу комісії з припинення/виділу; дата реєстрації - 23.05.2017 року);
27.11.2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славкіною М.А. звернулась до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою вих. №3547 від 27.11.2017 року на проведені державним реєстратором реєстраційні дії.
На адресу АТ «Златобанк» надійшов Наказ №4869/7 Міністерства юстиції України від 28.12.2017 року про відмову в задоволенні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славкіної М.А. від 27.11.2017 року.
Вважаючи наказ протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до таких висновків.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі також - Закон).
Відповідно до п. 8 ч. 2 статті 5 Закону, до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Так, положеннями статті 34 Закону визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;
б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;
в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;
д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі також - Порядок).
За правилами п.п. 2, 3, 4 Порядку, для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.
Згідно з п. 8 Порядку, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відповідно до п. 9 Порядку, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
При цьому, п. 12 Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб'єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття (п. 17 Порядку).
Суд зазначає, що Комісія з питань розгляду справ у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Міністерстві юстиції України, яка в межах повноважень, визначених законодавством України забезпечує розгляд скарг у сфері державної реєстрації.
Положенням про Комісію (п. 8, 10) врегульовано, що її рішення оформлюються висновком, який підписується Головою комісії, секретарем та членами комісії, що брали участь у засіданні комісії. Висновок комісії, разом з проектом відповідного наказу Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України подає для підпису Міністру юстиції України, його першому заступнику або заступнику Міністра з питань державної реєстрації.
Відповідно до ч. 5 ст. 34 Закону встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;
4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.
Суд зазначає, що до скарги, крім інших документів, додано копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі №826/2184/17, яка не засвідчена в установленому порядку, передбаченому пунктами 13.6, 13.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року №173, погодженої листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013 року №11-2038/4/4-13, яким встановлено, що копії судових рішень мають бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду; копії судових рішень, що набрали законної сили, мають бути підписані відповідальним працівником (особою) суду та суддею, а також скріплені відбитком гербової печатки суду.
Пунктом 1 частини восьмої статті 34 Закону встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті.
Крім того, реєстраційні дії, на які посилається позивач у своїй позовній заяві проведені на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 року у справі №826/2184/17 та постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2017 року у справі №826/2184/17.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 34 Закону Міністерство юстиції розглядає скарги на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду).
Пунктом 9 частини восьмої статті 34 Закону встановлено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої ФГВФО на ліквідацію АТ «Златобанк» Славкіної М.А. (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52, ЄДРПОУ 35894495 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 0015622), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, ЄДРПОУ 217020160), Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, ЄДРПОУ 00032106) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур