ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 листопада 2019 року м. Київ № 640/17906/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяви про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до третя особа Державної архітектурно-будівельної інспекції України Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправним та скасування рішення
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.10.2019 та 18.10.2019 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника ОСОБА_3 надійшли заяви про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору. В обґрунтування вказаних заяв представником заявника зазначено, що ОСОБА_3 є власником будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки за тією ж адресою. Поряд з вказаним будинком на сусідній земельній ділянці (адреса: АДРЕСА_2 ) здійснюється спірне будівництво, яке, за твердженням представника заявника, є незаконним. Внаслідок вказаного, заявником було подано ряд скарг до контролюючих органів, внаслідок чого і було прийнято оскаржуване у даній адміністративній справі рішення.
16.10.2019 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника ОСОБА_4 надійшла заява про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, в якій вказано, що заявник є власником будинку по АДРЕСА_2 та земельної ділянки за тією ж адресою. Поряд з вказаним будинком на сусідній земельній ділянці (адреса: АДРЕСА_2 ) здійснюється спірне будівництво, яке, за твердженням представника заявника, є незаконним. Таким чином, у даній заяві наголошено на тому, що незаконними діями ОСОБА_1 щодо забудови належної їй земельній ділянці порушуються законні інтереси ОСОБА_4 як власника сусідньої земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку, які полягають у тому, щоб використання сусідніх земельних ділянок відбувалось у повній відповідності із чинним законодавством.
05.11.2019 від позивача через канцелярію суду надійшли заперечення проти залучення вказаних до участі у справі в якості третіх осіб, виходячи з необґрунтованості заяв останніх.
15.11.2019 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника ОСОБА_5 надійшла заяви про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору. Заява обґрунтована тим, що остання є власником будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки за тією ж адресою. Поряд з вказаним будинком на сусідній земельній ділянці (адреса: АДРЕСА_2 ) здійснюється спірне будівництво, яке, за твердженням представника заявника, є незаконним.Таким чином, у даній заяві наголошено на тому, що незаконними діями ОСОБА_1 щодо забудови належної їй земельній ділянці порушуються законні інтереси ОСОБА_5 як власника сусідньої земельної ділянки та розташованого на ній житлового будинку, які полягають у тому, щоб використання сусідніх земельних ділянок відбувалось у повній відповідності із чинним законодавством.
Вирішуючи питання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Приписами ч.ч. 4 та 5 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
З аналізу наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що підставою для залучення особи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є можливість впливу рішення, прийнятого за результатами розгляду справи, на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що предметом оскарження виступає рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Герасименко Т.О. про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 від 23.08.2013 №14886/0/12/009-13. Вказане рішення прийнято за результатами проведеної Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яка, у свою чергу, проведена на підставі звернення гр. ОСОБА_3 від 31.07.2019.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заяв представника ОСОБА_3 про залучення останньої в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки безпосередньо заява даної особи стала підставою для проведення відповідачем спірної перевірки.
Щодо заявленого представником ОСОБА_3 клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, суд за результатами розгляду клопотання однієї із сторін може ухвалити про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за наявності відповідних обставин.
У силу ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наведених законодавчих положень, судом при відкритті провадження зроблено висновок про можливість розгляду адміністративної справи №640/17906/19 за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому, представником Гринчук Н.І. не наведено обгрунтованих обставин, які б перешкоджали розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про необґрунтованість клопотання представника ОСОБА_3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та відмову у його задоволенні.
У той же час, щодо залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд звертає увагу, що заяви останніх про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не містять достатнього обґрунтування щодо можливості впливу рішення, прийнятого за результатами розгляду справи, на їх права, свободи, інтереси або обов'язки, крім того, осанні посилаюиься на загальні положення щодо правил добросусідства.
Інших доводів та доказів на підтвердження впливу рішення, прийнятого за результатами розгляду даної справи, на права, свободи та інтереси ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у поданих заявах не зазначено, а з матеріалів справи не вбачається.
За таких обставин суд вказує про відсутність правових підстав для залучення до участі у справі в якості третьіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 49, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва. -
1. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 .
2. Відмовити у задоволенні заяв про залучення у справу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
3. Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
4. Запропонувати ОСОБА_3 надати власні пояснення щодо позовних вимог, пртягом трьох днів, з дня отримання даної ухвали суду, а також докази направлення вказаних пояснень учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Мазур