Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 555/1630/16-ц
провадження № 61-27479св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, ліквідаційна комісія Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області,
третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року у складі судді Мельничук Н. В. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О.,
Короткий зміст позовних вимог:
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі - ПрАТ «СК «Брокбізнес»), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 2006 року ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ. З жовтня 2011 року перебував на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ при УМВС України в Рівненській області.
25 липня 2015 року позивач та інспектор ДПС взводу ДПС ДАІ з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ при УМВС України в Рівненській області ОСОБА_2 були задіяні для проведення оперативно-профілактичного відпрацювання Кузнецовського та Володимирецького районів з 18 год. 00 хв. 25 липня 2015 року до 06 год. 00 хв. 26 липня
2015 року на службовому автомобілі марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
26 липня 2015 року близько 06 год. 00 хв. на 304 км + 900 автодороги «Київ - Ковель», поблизу кафе «Журавлина», що по вулиці Варшавській місто Сарни, інспектор ДПС ОСОБА_2 , керуючи службовим автомобілем марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони міста Кузнецовськ , заїжджаючи на місце для паркування транспортних засобів поблизу кафе «Журавлина», допустив наїзд на стоячий напівпричіп «SCHMITZ SPR 24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , транспортного засобу марки «DAF FT XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований на паркувальному майданчику. Позивач в цей час знаходився в автомобілі на передньому сидінні пасажира.
У результаті ДТП водій автомобіля ОСОБА_2 від отриманих травм помер на місці пригоди, а ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у виді важкої відкритої черепно-мозкової травми, перелом лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа і решітки, гемосимус гайморових пазух та решіток, пневмоцефалія, забій головного мозку важкого ступеня, субарахноїдальний крововилив, забійні-рвані рани лівої скроневої ділянки, крововиливи та осаднення м'яких тканин обличчя, закрита травма грудної клітки, забій правої легені, перелом зовнішньої кісточки лівого гомілково-ступневого суглобу, що ускладнилося постгеморагічною анемією та травматичним шоком III ступеня, які відповідно до висновку експерта
№ 1062 від 05 жовтня 2015 року в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.
За вказаним фактом прокуратурою Рівненської області 26 липня 2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань
№ 42015180000000171 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
За результатами досудового розслідування прокуратурою Рівненської області підтверджено кримінальне правопорушення, вчинене
ОСОБА_2 за частиною другою статті 286 КК України, та на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України 04 лютого 2016 року винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку зі смертю підозрюваного.
За час стаціонарного та амбулаторного лікування ОСОБА_1 було придбано ліків та медичних препаратів на загальну суму 174 981,39 грн.
ОСОБА_2 , який керував джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 в силу трудових (службових) відносин з власником цього джерела, не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки в розумінні частини першої статті 1187 ЦК України, тому і не повинен нести відповідальність за шкоду перед потерпілим. Відповідальність по відшкодуванню шкоди покладається в даному випадку на відповідача - УДАІ УМВС України в Рівненській області, з яким інспектор ДПС ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах.
Власником автомобіля марки «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер
НОМЕР_1 також є УДАІ УМВС України в Рівненській області.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «TOYOTA CAMRY», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ-7580994 від 20 березня 2015 року із лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров'ю потерпілих 100 000,00 грн. 22 липня 2016 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» перераховано на картковий рахунок позивача страхове відшкодування в розмірі 95 500,00 грн, тобто за мінусом 500,00 грн франшизи. За таких обставин різниця між вартістю завданої шкоди та сумою сплаченого страхового відшкодування, а також невідшкодована сума франшизи, підлягає стягненню із страхувальника - УДАІ УМВС України в Рівненській області.
Як потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 спричинена також і моральна шкода. Моральна шкода полягає у душевних та фізичних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок ДТП, перенесеному стресі, нервовому зриві та сильному фізичному болі, значному погіршенні стану здоров'я, перенесенні душевного дискомфорту в зв'язку з одержаними травмами та необхідністю постійного тривалого лікування, необхідності медичного підтримання здоров'я в даний час і в подальшому, порушенні нормальних життєвих зв'язків. В результаті отриманих травм ОСОБА_1 встановлено II (другу) групу інвалідності.
06 листопада 2015 року його звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 63 «б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Одержані внаслідок ДТП травми є тяжкими та небезпечними для життя, а тому у нього постійно виникають переживання, хвилювання та страх щодо стану здоров'я в майбутньому, оскільки не відомо які негативні наслідки, пов'язані з травмами та ушкодженнями, що настали внаслідок ДТП, можуть настати в майбутньому. Відчуття дискомфорту, неповноцінності, постійно принижує та пригнічує позивача як людину, адже в молодому віці він позбавлений можливості реалізації своїх мрій та життєвих планів. У зв'язку з втратою працездатності він позбавлений можливості створення нормальних умов для матеріального забезпечення сім'ї, що порушує нервовий стан, змушує нервувати та переживати за дружину та дітей. Спричинену моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, так само неможливо відновити втрачений стан його здоров'я, але суму, яка б могла частково загладити моральні страждання, ОСОБА_1 оцінює в 200 000,00 грн.
На підставі наказу МВС України від 30 листопада 2015 року № 1532 «Про ліквідацію Департаменту ДАІ МВС України, Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС, управлінь ДАІ ГУ МВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях» зокрема, ліквідовано УДАІ УМВС України в Рівненській області.
Згідно інформації про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, УДАІ УМВС України в Рівненській області з 07 грудня 2015 року перебуває в стані припинення, тому належним відповідачем по вказаній справі є ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області.
ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної каліцтвом 74 981,39 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000,00 грн та суму франшизи в розмірі 500,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, ліквідаційної комісії Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області солідарно на користь ОСОБА_1 74 981,39 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної каліцтвом, 60 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та суму франшизи в розмірі 500,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що страхова виплата, отримана ОСОБА_4 є недостатньою для повного відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, а тому місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення із Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області 74 981,39 грн матеріальної шкоди (різниця між затраченими та виплаченими коштами) 500 грн франшизи підлягають задоволенню. Розмір моральної шкоди, суд оцінив у
60 000,00 грн.
Ухвалою апеляційного суду від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області відхилено.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
27 червня 2017 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області через засоби поштового зв'язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково застосували загальні норми відшкодування матеріальної та моральної шкоди, встановлені цивільним законодавством України.
Позивач є спеціальним суб'єктом особливих правовідносин, до яких застосовується не загальні норми права, а спеціальні норми матеріального права.
У даному випадку посилання позивача на загальні підстави стягнення майнової та моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, є абсолютно безпідставними, оскільки каліцтво та інше ушкодження здоров'я позивач отримав в період проходження служби безпосередньо при виконанні службових обов'язків, що підтверджується належними доказами та не заперечується самим позивачем.
Як закріплено у статті 23 Закону України «Про міліцію» якщо працівник міліції та члени його сім'ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
Тобто статтею 23 Закону України «Про міліцію» встановлений спеціальний, з урахуванням особливостей служби в органах внутрішніх справ, порядок відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, чим позивач скористався в повній мірі, отримавши 23 листопада 2016 року одноразову грошову допомогу в розмірі 275 600,00 грн.
Загалом, за фактом нещасного випадку при виконанні службових обов'язків, позивач отримав 387 208,95 грн грошової допомоги за отримане на службі каліцтво/інше ушкодження здоров'я, та щомісяця отримує пенсію в розмірі 3 244,68 грн, як працівник міліції звільнений через хворобу.
У даному випадку позивач повністю використав свої соціальні права, передбачені спеціальним законодавством, а також продовжує використовувати права, які забезпечують соціальний захист працівників органів внутрішніх справ та встановлені спеціальним законодавством.
Доводи інших учасників справи:
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Березнівського районного суду Рівненської області.
У вересні 2017 року матеріали цивільної справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Розпорядженням від 12 червня 2019 року № 680/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-27479св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 12 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст фактичних обставин справи:
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 з
03 травня 2006 року був прийнятий на службу в органах внутрішніх справ України.
26 липня 2015 року близько 06 год. 00 хв на 304 км + 900 автодороги «Київ-Ковель», поблизу кафе «Журавлина», що по вулиці Варшавській в місті Сарни інспектор дорожньо-патрульної служби взводу ДПС з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС старший прапорщик міліції ОСОБА_2 . керуючи службовим автомобілем марки «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони міста Кузнецовськ , заїжджаючи на місце для паркування транспортних засобів поблизу кафе «Журавлина», допустив наїзд на стоячий напівпричіп «Schmitz SPR 24», реєстраційний номер НОМЕР_2 , транспортного засобу марки «DAF FT XF 105.410», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований на паркувальному майданчику.
У результаті ДТП водій автомобіля - ОСОБА_2 від отриманих травм помер на місці події, а ОСОБА_1 отримав травми різного ступеня тяжкості, які відповідно до висновку експерта № 1062 від 05 жовтня
2015 року в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та отримав інвалідність ІІ групи.
Вказана ДТП сталася під час проведення інспекторами дорожньо-патрульної служби взводу ДПС з обслуговування стаціонарного посту № 3 роти ДПС ДАІ, підпорядкованої УМВС старшим прапорщиком міліції ОСОБА_2 та старшим прапорщиком міліції ОСОБА_1 відпрацювання території області, згідно Плану розстановки сил та засобів УДАІ УМВС, який був затверджений 24 липня 2015 року.
Постановою прокуратури Рівненської області від 04 лютого 2016 року закрито кримінальне провадження № 42015180000000171 від 26 липня
2015 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 286 КК України на підставі пункту 5 частини першої статті 284 КПК України, у зв'язку зі смертю підозрюваного.
Згідно акта № 2 про нещасний випадок - нещасний випадок з
ОСОБА_1 стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
ОСОБА_1 було призначено та виплачено грошову допомогу, на підставі пункту 3.2. постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року
№ 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» у розмірі 275 600,00 грн (а. с. 153, 157).
20 березня 2015 року між ПАТ «СК «Брокбізнес» та УДАІ УМВС України в Рівненській області було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс) № АІ/7580994, забезпеченим транспортним засобом за яким є «Toyota Camry», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
23 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування.
19 липня 2016 року ПАТ «СК «Брокбізнес» було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування відповідно до ліміту відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, за вирахуванням франшизи, у сумі 99 500,00 грн (а. с. 28).
Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі положень статей 23, 1167, 1187, 1172, 1194 ЦК України виходив із того, що страхова виплата, отримана ОСОБА_4 є недостатньою для повного відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, а тому місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення із Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області 74 981,39 грн матеріальної шкоди (різниця між затраченими та виплаченими коштами) 500 грн франшизи підлягають задоволенню. Розмір моральної шкоди, суд оцінив у 60 000,00 грн.
Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитися не можна.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права:
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , з підстав, передбачених статями 1194, 1167 ЦК України, просив стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної каліцтвом 74 981,39 грн, в рахунок відшкодування моральної шкоди 200 000,00 грн та суму франшизи в розмірі 500,00 грн.
Особливості та порядок відшкодування шкоди, що заподіяна працівнику міліції у випадку його каліцтва, регулюються статтею 23 Закону України «Про міліцію», який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 565-XII від 20 грудня 1990 року) та постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Постанова від 21 жовтня 2015 року № 850).
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII від 20 грудня 1990 року у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Якщо працівник міліції та члени його сім'ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
Відповідно до пункту 2 Постанови від 21 жовтня 2015 року № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_4, виданого 17 лютого 2016 року (а. с. 25),
ОСОБА_1 має право на отримання грошової допомоги, встановленої Постановою від 21 жовтня 2015 року № 850.
Згідно з пунктом 3.2 Постанови від 21 жовтня 2015 року № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Відповідно до зазначеної Постанови позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 275 600,00 грн.
Крім того, 19 липня 2016 року ПАТ «СК «Брокбізнес» було виплачено
ОСОБА_1 страхове відшкодування відповідно до ліміту відповідальності страховика на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, за вирахуванням франшизи, у сумі 99 50,000 грн.
Отже, позивач отримав виплату у зв'язку з отриманням інвалідності, яка належала йому за Законом.
З огляду на викладене, положення статей 1167, 194 ЦК України, якими ОСОБА_1 , обґрунтовує свої позовні вимоги, не поширюється на відносини щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, оскільки такі відносини регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь
ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 74 981,39 грн, моральної шкоди в розмірі 60 000,00 грн та 500,00 грн франшизи відповідно до статей 1167, 1194 ЦК України є помилковими, оскільки ОСОБА_1 на час отримання тілесних ушкоджень внаслідок ДТП виконував службові обов'язки, а тому на нього поширюється дія Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», якими позивач скористався. У передбаченому законом порядку ОСОБА_1 не оскаржив рішення та дії відповідача в частині нарахування йому грошової допомоги у вказаному розмірі, грошову допомогу у визначеному розмірі отримав. Відтак, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року та ухвала апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року, з підстав передбачених частиною першої та четвертої статті 412 ЦПК України,підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат:
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають та враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», витрати, понесені Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в розмірі 1930,30 грн за подання апеляційної скарги та в розмірі 2 105,77 грн за подання касаційної скарги, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ Українизадовольнити.
Рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 08 червня 2017 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, третя особа - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.
Судові витрати, понесені Управлінням Міністерства внутрішніх справ України за подання апеляційної скарги в розмірі 1930,30 грн та за подання касаційної скарги в розмірі 2 105,77 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
В. П. Курило