Ухвала
26 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 509/1157/18
провадження № 61-20977ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про визнання майна іпотечним та звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У листопаді 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року у зазначеній справі.
В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк.
Проте, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 3 частини четвертої статті
392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просив суд визнати належний ОСОБА_1 садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 іпотечним майном, а також звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу цього майна на публічних торгах з метою задоволення вимог в загальній сумі 3 060 712,38 грн.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Вказаний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17.
Отже, у позовній заяві ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заявлено одну вимогу немайнового характеру (про визнання садового будинку іпотечним майном) та одну вимогу майнового характеру (про звернення стягнення на предмет іпотеки).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 762 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (616 700 грн).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чиннійна момент подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн).
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Таким чином, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 95 345,38 грн та надати оригінал квитанції про сплату судового збору ((45 910,69 грн (1,5% ціни позову) + 1 762 грн)*200 %).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:
Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA67899998000031219207026007.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
З урахуванням викладеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року залишити без руху.
Надати заявнику для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко