Ухвала
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 176/2451/18
провадження № 61-17287 ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кривцової Г. В. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») засобами поштового зв'язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 рокуз пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2019 року, зазначену касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: заявнику слід вказати інформацію щодо дати отримання та надати належні доказів отримання повного тексту постанови суду апеляційної інстанції.
У жовтні 2019 року заявником було частково усунуто недоліки касаційної скарги, датою отримання постанови суду апеляційної інстанції вказано 24 серпня 2019 року, проте доказів про отримання саме в зазначену дату не надано. Також, як підставу для поновлення строку на касаційне оскарження, заявник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції порядку повідомлення сторін про результати розгляду справи, однак будь-яких належних та допустимих доказів щодо порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) копії судового рішення не надано.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року касаційну скаргу заявника повторно залишено без руху, наведені підстави пропуску строку визнано неповажними. Судом запропоновано заявнику навести інші підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.
В листопаді на виконання вимог указаної ухвали суду касаційної інстанції від АТ КБ «ПриватБанк»надійшла заява про усунення недоліків.
Як на поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення заявник повторно посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову поштою отримано 24 серпня 2019 року, проте докази отримання не збереглися.
У відкритті касаційного провадження у цій справі варто відмовити, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Вирішуючи питання про поновлення строку на касаційне оскарження, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Оскільки заява АТ КБ «ПриватБанк»про поновлення строку обґрунтовується фактично тими ж доводами, що наводились заявником у попередній заяві, які було визнано судом неповажними, інших поважних причин, що перешкодили заявнику звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою з дотриманням процесуальних строків та які б виправдовували втручання касаційного суду у принцип правової визначеності судового рішення заява не містить, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Одночасно роз'яснюємо вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» згідно з яким, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 липня 2019 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Кривцова