25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 756/13325/16-ц
провадження № 61-10022св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про виселення.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 05 серпня 2003 року у відділі реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) Оболонського районного управління юстиції в м. Києві, з ними проживають двоє неповнолітніх дітей. Подружні стосунки з відповідачем вкрай погіршились, йому стало відомо, що у ОСОБА_2 є інший чоловік, з яким вона підтримує стосунки і перебуває у шлюбі, що був зареєстрований 06 квітня 2001 року. Тобто відповідач, порушуючи вимоги закону, приховала від державних органів та від нього факт перебування в іншому шлюбі та вступила в шлюб з ним. 14 січня 2014 року реєстратором відділу РАЦС Оболонського районного управління юстиції в м. Києві анульований запис № 967 від 05 серпня 2003 року, шлюб визнано недійсним. Вказував, що після одруження з відповідачем вона стала проживати в належній йому на праві власності квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка була отримана ним в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 07 листопада 2000 року. Отже, відповідач через визнання шлюбу недійсним, не набула права на проживання в належній йому квартирі, при цьому постійно порушує правила співжиття, що робить неможливим для нього проживання з відповідачем в одній квартирі.
Позивач просив визнати ОСОБА_2 , яка в зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу з ним вселилась в квартиру АДРЕСА_2 , що є його приватною власністю, такою, що не набула права на проживання в ній і підлягає виселенню.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року скасовано та прийнято нову постанову.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення задоволено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що не набула права на проживання в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , оскільки поселилася у житлове приміщення ОСОБА_1 у зв'язку з реєстрацією з ним недійсного шлюбу і підлягає виселенню.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 378,00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення першої інстанції залишити без змін і зупинити виконання постанови суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
11 червня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 756/13325/16-ц, витребувано її з Оболонського районного суду м. Києва, зупинено виконання постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення призначити до судового розгляду.
Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська