Справа № 523/2665/19
Провадження №2/523/2402/19
"22" листопада 2019 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря судових засідань - Щербан О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, та Одеської міської ради до державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, та Одеської міської ради звернувся з вказаним позовом та просиввизнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44688747 від 18.12.2018 про реєстрацію за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв., реєстраційним номер розділу- 1725194351101, а також скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно №29520078 щодо реєстрації за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв., реєстраційним номер розділу - 1725194351101.
В обгрунтування вимог позивач вказував на те, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію від 14.12.2018 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозовою Ольгою Станіславівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44688747 від 18.12.2018 щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв. м, відкрито розділ на зазначений об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером №1725194351101 та зареєстровано право власності щодо зазначеного об'єкта за ОСОБА_1 (номер запису 29520078). Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44688747 від 18.12.2018 на думку позивача прийнято із порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку із чим вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню, а вчинений запис про реєстрацію права власності № 29520078 у Державному реєстрі прав має бути скасовано, оскільки документи на підставі яких зареєстровано право власності, не підтверджують право власності на зареєстрований об'єкт нерухомості та не дають можливості встановити підстави набуття права за ОСОБА_1 на вищевказаний об'єкт нерухомості.
Ухвалою судді від 22.02.2019 року провадження у справі відкрито.
10.04.2019 року судом накладено арешт на нежитлову будівлю загальною площею 54 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а також витребувано копію реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна.
Ухвалою суду від 10.04.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.
Представник прокуратури підтримала позов, просила його задовольнити та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачі повідомлені належним чином про дату судового засідання з заявами про відкладення розгляду справи не зверталися,
Державний реєстратор Морозова О.С. та ОСОБА_1 відзив на позов не подавали.
Відповідно до положень ст.ст.280,281 ЦПК України суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Одеською місцевою прокуратурою № 4 за результатами вивчення стану додержання земельного та містобудівного законодавства на території Суворовського району міста Одеси за допомогою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виявлено факти проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно з суттєвими порушеннями вимог земельного, містобудівного законодавства, а також законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію від 14.12.2018 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозовою Ольгою Станіславівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44688747 від 18.12.2018 р. щодо нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв. м, відкрито розділ на зазначений об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером №1725194351101 та зареєстровано право власності щодо зазначеного об'єкта за ОСОБА_1 (номер запису 29520078).
З даних інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно вбачається, що підставою виникнення права власності є: технічний звіт, серія та номер: 394/18-T3, виданий 11.12.2018, видавник: експерт Козаченко О.М.; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 11.12.2018, видавник: ТОВ «БЮРО КОНСАЛТ СЕРВІС».
Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-15/1 від 09.01.2019 містобудівні умови та обмеження на будівництво об'єкта нерухомого майна, будівельний паспорт забудови земельної ділянки, а також дозвільні документи на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 25.01.2019 № 01-6/40-ПР вбачається, що інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру на будівництво за адресою: АДРЕСА_1 -відсутня.
З листів Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 24.01.2019 № 01-05-2/4 вх, комунального підприємства «Право» Одеської міської ради від 08.01.2019 № 10 вбачається, що адреса на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв.м в Адресному реєстрі міста Одеси відсутня, а отже не резервувалася та не присвоювалася.
Відповідно до листа Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 16.01.2019 № 01-19/29-06 встановлено, що земельна ділянка для будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , уповноваженими на це органами не відводилася, жодних цивільно-правових угод щодо передання земельної ділянки у власність або користування не укладалося, будь-яких інших дій щодо земельної ділянки за вказаною адресою Одеською міською радою не здійснювалось.
Нормами ч.1 ст.15 ЦК України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України закріплено принцип непорушності права власності та зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з вимогами 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Вищезазначене свідчить про порушення прав та інтересів щодо володіння, користування та розпорядження територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради, як єдиного органу, на який покладено повноваження щодо розпорядження земельними ділянками у межах населених пунктів, у тому числі щодо земельної ділянки, розташованої під зареєстрованим об'єктом нерухомого майна.
Враховуючи той факт, що рішення Одеською міською радою з приводу розпорядження вищевказаною земельною ділянкою не приймалися та інформація щодо оформлення будь-яких правоустановчих документів на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 відсутня, будівництво об'єкта нерухомості відбулося за рахунок земель Одеської міської ради, всупереч вищевказаного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 83 ЗК України землі, належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Згідно із п.«б» ч.1 ст.80 ЗК України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності. Відповідно до ст. ст. 10, 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ради представляють інтереси територіальної громади.
Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної класності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Стаття 12 ЗК України визначає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.
Згідно із п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої клади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно із ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена дня цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461, у разі виявлення органом державного архітектурно- будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Згідно із ч.9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для оформлення права власності на нього.
Як судом встановлено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 44688747 від 18.12.2018 р. державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 29520078.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Нормами ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» закріплено . Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.
Згідно із ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної і реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до п.41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 25 грудня 2015 р. № 1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються:
1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси;
4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);
5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Згідно п.п.3.1 -3.3 Положення про Адресний реєстр міста Одеси, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.07.2009 р. №809, резервування адрес здійснюється на строк два роки за замовленням власника (наймача, балансоутримувача, забудовника) об'єкта або уповноваженої ним особи у випадках:- надання адрес завершеним будівництвом об'єктам - на підставі свідоцтва про відповідність об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил; об'єднання, приєднання, виділення та поділу домоволодінь - на підставі відповідного проекту (висновку), підготовленого уповноваженою організацією; визначення можливості надання або зміни адрес у разі невідповідності наявних адрес правилам їх надання - на підставі документів, що відповідно до законодавства України посвідчують майнові права на об'єкт, інших документів, передбачених законодавством України; визначення можливості надання або зміни адрес з інших причин - на підставі документів, передбачених законодавством України. Надання та зміна адрес без їх попереднього резервування забороняється. За результатами резервування адреси Адміністратором оформлюється довідка встановленого зразка.
Пунктом 4.4. Положення про Адресний реєстр міста Одеси визначено, що На підставі довідки про резервування адреси районні адміністрації за заявою власника (наймача, балансоутримувача) об'єкта видають розпорядження про надання або зміну адреси протягом десяти робочих днів після отримання заяви, довідки, документів, що відповідно до законодавства посвідчують майнові права на об'єкт, та документів, які підтверджують особу заявника.
Як було встановлено підставою для реєстрації права власності нерухомого майна стали: технічний звіт, серія та номер: 394/18-T3, виданий 11.12.2018, видавник: експерт Козаченко О.М.; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 11.12.2018, видавник: ТОВ «БЮРО КОНСАЛТ СЕРВІС», які враховуючи вказані норми не підтверджують право власності на зареєстрований об'єкт нерухомості та не дають можливості встановлити підстави набуття вказаного права за ОСОБА_2 .
З наведеного вбачається, що рішення від 18.12.2018 р. № 44688747 прийнято державним реєстратором за відсутності документів, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції.
Таким чином, державний реєстратор провів державну реєстрацію права власності, не маючи правових підстав для цього, що сприяло порушенню майнових прав та законних інтересів територіальної громади м. Одеси.
Водночас, ч.2 ст.376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно з ч.2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому пп. «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення державного реєстратора, прийняте на підставі технічної документації, підлягає скасуванню, виходячи з наведених вище норм.
Положеннями ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав, зокрема, припинення дії, яка порушує право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Так, ч. 4 ст. 376 ЦК України встановлює, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Враховуючи вказані норми щодо способу відновлення права, суд вважає, що вимога про скасування рішення та запису щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нежитлову бьудівлю відповідає вимогам закону та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст.133, 141 ЦПК України, з відповідачів солідарно має бути стягнуто на користь прокуратури Одеської області сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2881,00 грн.в рівних частинах.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,258-259,263-265,268,273,280-284,354-355 ЦПК України, суд
Позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, та Одеської міської ради задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44688747 від 18.12.2018 про реєстрацію за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв., реєстраційним номер розділу- 1725194351101.
Скасувати запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно №29520078 щодо реєстрації за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54 кв., реєстраційним номер розділу - 1725194351101.
Стягнути з державного реєстратора комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Морозової Ольги Станіславівни та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір у розмірі у розмірі 2881,00 грн. за подачу позову на рахунок прокуратури Одеської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - прокуратура Одеської області (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3);код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552;рахунок отримувача: 35213085000564;банк отримувача: ДКСУ у м. Києві;код банку отримувача: 820172;код класифікації доходів бюджету 22030101.
Рішення може бути переглянуто судом за заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його складення .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення.
Рішення складено 22.11.2019 р.
Суддя: