Справа № 487/3969/19
Провадження № 2-а/487/101/19
19.11.2019 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі
Головуючого судді - Притуляк І.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Янковець Г.А. розглянувши у спрощеному позовному проваджені у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
23.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Упавління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КпроАП України по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.05.2019 року, серії ДП18 №565559.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 13.05.2019 року по пошті ним була отримана вищезазначена постанова, зі змісту якої вбачається, що 09.05.2019 року приблизно о 19:15 год. він керуючи транспортним засобом «BMW 320P» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по 35 км а/д «М-14» в зоні дії знаку обмеження швидкості 50 км/год, зі швидкістю 73 км/год, чим порушив п.п. 12.9 «б» ПДР України, та як наслідок вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУПАП України.
В свою чергу з зазначеною постановою він не згоден, вважає її такою, що винесена за відсутності належних та допустимих доказів скоєння ним адміністративного правопорушення та з'ясування всіх обставин справи.
Так у оскаржуваній постанові міститься посилання на вимірювання швидкості автомобіля та фіксацію правопорушення за допомогою лазерного вимірювача швидкості «TruCam TC 001062», однак використання даного вимірювального приладу є неправомірним, оскільки наказом Міністрества економічного розвитку і торгівлі в Україні №1362, від 02.11.2015 року, засоби вимірювальної техніки даного типу було виключено із Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, крім того відсутнє свідоцтво про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірюваної техніки, виданого ДП «Укрметртестстандарт». Одночасно згідно поширеної МВС України таблиці, розташування даного приладу фіксації можливе за наявності розміщення відповідних знаків, що повідомляють про проведення фото фіксації адміністративних правопорушень, та на трасі М05 в межах Одеської області даний прилад може бути розміщено лише на відрізку дороги «415-463», що унеможливлює фіксацію правопорушень на відрізку дороги вказаному у постанові. Також зазначив, що у постанові в порушення вимог ст..285 КпроАП України не зазначено місце вчинення правопорушення.
18.09.2019 року представник відповідача надав до суду відзив, яким просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог. В обґрунтування заперечнь зазначив, що постанову від 09.05.2019 року, серії ДП18 №565559 було винесено, уповноваженою на те особою, з додержанням вимог чинного законодавства, за фактом порушення ОСОБА_1 п.п.12.9 б ПДР України, який 09.05.2019 року о 19:15 год. керуючи транспортним засобом «BMW 320P» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по 35 км а/д «М-14» в зоні дії знаку обмеження швидкості 50 км/год, зі швидкістю 73 км/год. Вказані обставини знайшли своє підтвердження фото- та відеозаписом відзняти лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів «TruCAM LTI 20/20 №ТС001062», який пройшов відповідну повірку та його покази являються належними, допустимими та достовірними.
Стверджував, що виключення вимірювача з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки не забороняє використання вимірювальної техніки введеної в експлуатацію до моменту виключення з Державного реєстру, з огляду на те, що закон не має зворотної дії в часі. Також наголосив, що поліцейські уповноважені на використання даного лазерного вимірювача на відрізку шляху 0-57 км, в межах якого і було зафіксовано порушення.
18.11.2019 року представник позивача Рехлецький Р.В. надав до суду відповідь на відзив яким заперечував проти доводів представника відповідача. Наголосив на тому, що похибка приладу при вимірюванні швидкості автомобіля може складати 2 км/год. Врахувавши дану похибку швидкість автомобіля склала 71 км/год., тобто ОСОБА_1 перевищив швидкість на 1 км/год. Враховуючи вищенаведене, просив звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Також стверджував, що розгляд справи за результатами якого було винесено оскаржувану постанову проводився уповноваженою особою УПП в Одеській області у відсутність ОСОБА_1 , що є суттєвим порушенням прав позивача. За такого, сукупність вищенаведених обставин свідчить про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Представник позивача в призначне судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.
Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.05.2019 року інспектором патрульної поліції 4-ї роти 3-го батальйону УПП в Одеській області винесено постанову серії ДП 18 №565559. за якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за вчинене адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.1 ст.122 КпроАП України.
Порушення позивачем ПДР України полягає в тому, що 05.09.2019 року о 19:12 год, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «BMW 320 P» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , по 35 км. автодороги «М-14», в порушення вимог п.п.12.9 б ПДР України, рухався зі швидкістю 73 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 - обмеження швидкості 50 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 №ТС001062.
Згідно до вимог ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно п. 12.9 «б» ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Дорожній знак 3.29 Додатку 1 ПДР України встановлює «Обмеження максимальної швидкості» та забороняє рух із швидкістю, що перевищує межу зазначену на знакові.
Відповідно із наданим представником відповідача відеозаписом з відображенням показів лазерного вимірювача швидкості «TruCAM LTI 20/20 №ТС001062»,автомобіль марки «BMW 320P» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), по 35 км. автодороги «М-14 рухався зі швидкістю 73 км/год в зоні дії дорожнього знаку 3.29 - обмеження швидкості 50 км/год.
З матеріалів справи вбачаєтсья, що вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM, що використовувався під час фіксації порушення позивачем ПДР, зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, затверджений сертифікатом №UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012 року.
Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19.02.2002 року, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.03.2002 року за №222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №972 від 14.06.2016 року, затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно з п.п. 2.5 якого, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки, затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 були внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п.1 були виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12. Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх перевірки.
При цьому, виключення вимірювача швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки не встановлює неможливість його використання.
Оскільки, прилад TruCAM було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатації не обмежена нормами чинного законодавства України.
Також можливість використання приладу «TruCAM LTI 20/20», виробництва Laser Technology Inc, підтверджується наявним в матеріалах справи, експертним висновком від 27.09.2018 року, №04/02/03-3008, виданим Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України. Термін дії данного висновку до 27.09.2021 року.
За наведених обставин, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 ТС000760 може засвідчувати порушення швидкісного режиму, а тому фото та відеозапис виконаний за його допомогою, є належним доказом у справі про притягнення особи до відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення..
Згідно Свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/11931, чинного до 25.09.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС001062 відповідає вимогам та є придатним до застосування.
Окрім того, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №565559 від 09.05.2019 року відповідає вимогам ст. 283 КУпроАП, зокрема, місцем вчинення правпорушення зазначено 53 км автодороги «М-14». За такого суд вважає безпідставними твердження позивача про відсутність у оскаржуваній постанові місця вчинення адміністративного правопорушення.
Посилання представника відповідача на те, що розгляд справи проводився за відсутності правопорушника спростовується навяними в постанові поясненнями ОСОБА_1 .
Та фіксація посадовою особою, факту відмови ОСОБА_1 від підпису та отримання копії постанови.
З урахуванням встановлених обставин, в контексті положень ст.251 КУпАП України, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою відповідача, з дотриманням положень глави 22 КУпАП, на підставі належного та допустимого доказу, а саме показань технічного прилад, що використовуються працівниками УПП при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
За такого, суд вважає заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Позицію ж самого позивача, суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності за скоєне порушення.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 243, 246 КАС України, -
У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №565559 від 09.05.2019 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адіністративного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Одеській області, ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.
Повне судове рішення складено 25.11.2019 року.
Головуючий суддя: І.О.Притуляк