Провадження № 2-о/760/387/19
Справа №760/26955/19
08 жовтня 2019 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Представник заявника ОСОБА_2 в інтересах заявника ОСОБА_1 27.09.2019 р. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва в порядку окремого провадження з заявою встановлення юридичного факту родинних зв'язків, в якій просить:
встановити факт народження рідної бабусі заявника по лінії батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в місті Кременчук (полтавська обл.).
Подана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно ч.ч. 4-7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу заявник зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову (права на звернення з заявою) та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви (заяви) має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Вивчивши зміст заяви суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ЦПК України у зв'язку з наступним.
Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Статтею 318 ЦПК України визначені вимоги до заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Так, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Пленум Верховного Суду України у постанові «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 розяснив, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту родинних відносин між заявником та його рідною бабусею по лінії батька, судом встановлено, що вищевказана заява не відповідає загальним правилам щодо змісту позовної заяви, встановленим п. 4 ч. 3 ст. 175, ЦПК України, а саме: відсутнє чітке викладення вимог в узгодженні із зазначеними за змістом заяви обставинами.
Так, у поданій заяві про встановлення факту родинних відносин представник заявника посилається на те, що заявник, ОСОБА_1 , є громадянином Російської Федерації, та перебуває на території України на законних підставах за адресою: АДРЕСА_1 (орендує житло). Заявник має право на набуття громадянства України згідно зі ст. 8 Закону України «Про громадянство».
Оскільки його бабуся - ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кременчук (Полтавська обл.), проте документи про її народження не збереглися, заявнику було повідомлено в ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області про те, що для набуття громадянства України необхідно встановити факт, що має юридичне значення, а саме - встановити факт народження його бабусі по лінії батька, в місті Кременчук (Полтавська область).
В порушення вимог ст.175 ЦПК України, в заяві не обґрунтовано:
- не викладено обставин, зокрема, щодо неможливості встановлення даного факту іншим шляхом в позасудовому порядку, з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину;
- не обґрунтовано хто ж оскаржує факт родинних відносин, та як від встановлення даного факту може залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство», особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Виходячи з вимог Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України поняттями "родичі", "родинні стосунки" охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.
Проте, заявником у своїй заяві не вказано причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують факт родинних відносин між ним та бабусею по лінії батька, а також не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, довідку про неможливість відновлення втрачених документів.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Серед іншого, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення обов'язково зазначається мета встановлення такого факту та причина неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
Верховний Суд України у своєму листі від 01.01.2012 року вказує на те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов, якщо заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Для цього, заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
Судом встановлено, що заявник звертається до суду з заявою встановлення факту, що має юридичне значення, з метою набуття громадянства України, однак ним не додано до заяви доказів на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій (органу ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області) за одержанням відповідних документів, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Крім того, згідно матеріалів поданої заяви, заявник ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації, згідно паспорту громадянина Російської Федерації № НОМЕР_1 , виданого 15.08.2013 р.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ч. 2 ст. 316 ЦПК України, підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 496 ЦПК України, іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Разом з тим, заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що він звертався до Верховного суду для визначення підсудності.
Таким чином, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження того, що він звертався до Верховного Суду з клопотанням про визначення підсудності справи за його заявою про встановлення юридичного факту родинних зв'язків, відповідно до ч. 2 ст. 316 ЦПК України.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову (заяви), є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов (заяву), оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 294, 315, 316, 318 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків на протязі десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кушнір С.І.