печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60139/19-к
20 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 за погодженням із Заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - підозрюваного в кримінальному провадженні № 12018100040007512 від 10.08.2018.
В обґрунтування доводів клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12018100040007512 від 10.08.2018 за фактами незаконного позбавленні волі, викраденні людини, з корисливих мотивів, щодо двох і більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу та умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного, морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання за дії, скоєні ним, а також з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України.
Як стверджує сторона обвинувачення, в ході досудового розслідування установлено, що в період з 07.08.2018 до 08.08.2018, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 групою осіб незаконно позбавили волі з корисливих мотивів, протягом тривалого часу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань останній, а також умисно заподіяли сильного фізичного болю, фізичного, морального страждання ОСОБА_11 шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, у тому числі отримати від неї визнання за дії, скоєні нею, а також з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб.
12.11.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України.
Крім того, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України іншим співучасникам злочинів.
Як на наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий в своєму клопотанні посилається, поряд із наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України, на наявність ризиків, визначених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, вказує наступне.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого умисних насильницьких злочинів, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлені наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а й вчинені проти волі, честі та гідності особи, санкція за які передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, а також те, що ОСОБА_7 тривалий час фактично не проживає за місцем своєї реєстрації, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може знищити, спотворити документи, щодо проходження тестувань з застосуванням поліграфу ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, шляхом впливу на посадових осіб підприємств, де вони відбувалися. На теперішній час зазначені відомості органом досудового розслідування не зафіксовані, як з метою недопущення витоку інформації так і не встановлені самі підприємства.
Також, враховуючи те, що органом досудового розслідування не встановлено домоволодіння, де незаконно утримувались ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , а також застосовувалось насильство відносно останньої, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом спілкування з іншими учасниками злочинів, або не допитаними на теперішній час свідками, які є його знайомими, як ОСОБА_12 та інші, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п. 2, п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім того, вважають, що оскільки його рідний брат ОСОБА_7 на момент вчинення злочинів, являвся підозрюваним у іншому кримінальному провадженні, вчиняв активні дії, направлені на зміну показань свідків, що дає підстави вважати, що ОСОБА_5 здійснить аналогічні дії, тобто підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_5 залучив до вчинення злочинів інших осіб, в тому числі і свого брата ОСОБА_7 , який являвся на той момент у іншому кримінальному провадженні підозрюваним за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, до якого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і за нього внесена застава, однак це не зупинило його від умисного вчинення нових насильницьких злочинів, а також органу досудового розслідування ним не було надано документів, щодо його працевлаштування та джерел доходів, що дає достатні підстави вважати про те, що ОСОБА_5 діючи аналогічним чином в подальшому буде вчиняти кримінальні правопорушення, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Таким чином, на переконання сторони обвинувачення, зважаючи на вказані обставини, тяжкість покарання яке загрожує підозрюваному, у разі доведення його вини, інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти ризикам зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити та застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, пояснюючи це наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, поєднаного із застосуванням насильства.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник проти доводів клопотання заперечували, вказали на необґрунтованість висунутої підозри, зазначивши про неправдивість показань потерпілої ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та чоловіка потерпілої ОСОБА_14 , зважаючи на те, що в період часу, коли, за версією органу досудового розслідування було вчинено кримінальне правопорушення, ОСОБА_5 знаходився в іншому, ніж вказують потерпілі місці, а саме в гостях у своїх друзів, а 08.08.2018 зранку перебував у спортивному клубі «5 Елемент» потерпілі є родичами між собою, а відтак зацікавлені в певному завершенні досудового розслідування. Крім того звернули увагу на те, що для встановлення ступеню тілесних ушкоджень завданих потерпілій ОСОБА_13 експерту було надано висновок спеціаліста, в якому відсутній детальний опис наявних на тілі ОСОБА_13 тілесних ушкоджень, натомість як виписка з історії хвороби ОСОБА_13 , яка з її слів госпіталізувалась, експерту не надавалась. Також зазначили, що наявні роздруківки зон покриття базових станцій, які обслуговували роботу мобільних телефонів підозрюваного ОСОБА_5 та його брата ОСОБА_7 та відомостей щодо пересування їх автомобілей, тільки підтверджують версію підозрюваного з приводу місця його перебування в період часу з 07.08.2018 по 08.08.2018. Зазначили про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається в своєму клопотанні сторона обвинувачення, оскільки такі не підтверджені жодними доказами. Заперечення відносно клопотання надали у письмовому виді, які долучені до матеріалів справи. В задоволенні клопотання просили відмовити.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_9 показала, що 07.08.2018 вона перебувала на роботі, як їй зателефонував ОСОБА_15 . Після цього дзвінка, вона вийшла на вулицю, де побачила два автомобілі «Мерседес». До неї підійшов ОСОБА_5 та почав говорити, щоб вона попросила свою матір - ОСОБА_13 зізнатись у крадіжці. Потім ОСОБА_5 підвів її до свого автомобіля та вона туди сіла, до неї посадили в автомобіль її вітчима - ОСОБА_10 та вони всі разом поїхали проходити поліграф. Поліграф в той день проходила тільки її матір ОСОБА_13 та вітчим. Після проходження нею поліграфу підозрюваний поводив себе повністю нормально. Вони всі разом поїхали за межі міста, де ОСОБА_16 почав кричати та погрожувати. Однак погроз побиття не було. По дорозі їх пересаджували з машини в машину, та щоб не бачити, куди вони їдуть, їй зав'язали очі, хоча вона побачила табличку з написом «Вишгород». Коли вони кудись приїхали, вона залишилась з вітчимом в машині та вона чула материні крики. Машину відчинити не намагались. Також, незважаючи на те, що у вітчима була змога повідомити про тортури, він нікого не повідомляв. Згодом їх з вітчимом також завели в будинок, де вона побачила трьох чоловіків, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ще якогось незнайомого чоловіка. Вона попросила ОСОБА_5 , щоб їм нічого поганого не робили. Вона зайшла до кімнати, де побачила побиту маму - ОСОБА_13 .. На ній були синці та ОСОБА_13 сказала, що її побили брати ОСОБА_17 . В тій кімнаті вони вдвох залишились з мамою до ранку, а її вітчим залишився в коридорі. Зранку вони зробили сніданок та разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 поїхали до себе додому, переодягнулись та знову поїхали на поліграф. Загалом її матір тричі проходила поліграф та тричі поліграф показав, що вона винна у крадіжці грошових коштів у ОСОБА_5 .. Після проведення поліграфу правоохоронні органи вони ні про що не повідомляли, оскільки боялись. Наступного дня її маму госпіталізували. Після подання заяви до правоохоронних органів тиск ні на неї, ні на когось з її родичів не чинився, ОСОБА_5 приїжджав до її матері в лікарню, просив пробачення. Одного разу через її роботодавця просив, щоб вони забрали заяву. Також показала, що вже були випадки, коли її матір звинувачували в крадіжці.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 кожен окремо в судовому засіданні показали, що 07.08.2018 є день народження сестри ОСОБА_19 , тому вони пам'ятають вказану дату. 07.08.2018 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , в проміжок часу від 21-00 год. до 22-00 год. приїхали до них в гості за адресою їх місця проживання, АДРЕСА_1 , де всі разом вживали спиртні напої, та зважаючи на це ОСОБА_18 сховала ключі від автомобіля, на якому прибули ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , щоб останні не сідали за кермо в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишались в них до ранку наступного дня, тобто до 08.08.2018 і зранку, випивши кави, поїхали геть.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 кожен окремо показали, що ними здійснювалось дослідження за допомогою поліграфу відносно потерпілих. Всіх обставин дослідження детально пригадати не можуть, однак не пригадують наявність на обличчі потерпілих слідів застосування насильства, оскільки у разі наявності таких слідів проведення дослідження було б неможливе.
Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора, заперечення захисника та підозрювано, допитавши потерпілу ОСОБА_9 та свідків, показання яких описані в мотивувальній частині ухвали вище, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали, якими обґрунтовується клопотання, та письмові заперечення з доданими матеріалами сторони захисту, приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100040007512 від 10.08.2018 за фактами незаконного позбавленні волі, викраденні людини, з корисливих мотивів, щодо двох і більше осіб, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням фізичних страждань, здійснюване протягом тривалого часу та умисному заподіянні сильного фізичного болю, фізичного, морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього визнання за дії, скоєні ним, а також з метою залякування, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено 12.11.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 та ч. 2 ст. 127 КК України.
Що стосується доводів як сторони обвинувачення з приводу обґрунтованості підозри так і сторони захисту щодо відсутності такої, слідчий суддя надходить до наступного.
Так, з матеріалів, якими обґрунтовується клопотання про застосування запобіжного заходу, вбачається, що органом досудового розслідування проведено низку слідчих дій, зібрано ряд доказів, допитано свідків та потерпілих.
Зважаючи на вказані обставини та те, що досудове розслідування триває, слідчий суддя виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), вважає на даній стадії досудового розслідування підозру обґрунтованою.
З приводу наявних суперечностей у версіях підозрюваного та потерпілих, які підтвердженні кожна окремо показаннями ряду свідків, слідчий суддя вважає, що такі суперечності можуть бути усунені шляхом проведення додаткових слідчих дій, таких як отримання первинної медичної документації ОСОБА_13 , проведення повторної судово-медичної експертизи, одночасних допитів потерпілих та підозрюваних, витребування даних з спортивного клубу «5 елемент» тощо, що в свою чергу може вплинути на кваліфікацію дій підозрюваного, а відтак не погоджується з доводами сторони захисту, що така суперечність вказує на необґрунтованість підозри на даній стадії досудового розслідування.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри на даній стадії кримінального провадження про причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Разом з цим, відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, в тому числі й з показань потерпілої ОСОБА_9 що підозрюваний ОСОБА_5 на неї чи на інших потерпілих жодного впливу не вчиняв та не намагався вчинити. Допитані в судовому засіданні експерти також такі обставини заперечили. Крім того, не наведено й таких даних й у матеріалах, якими обґрунтовується клопотання, відтак ризик впливу підозрюваним на потерпілих, свідків, експертів не доведено стороною обвинувачення.
Щодо ризику втечі, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, крім того з моменту події злочину пройшло більше року, та ОСОБА_5 весь цей період не переховувався, не будучи затриманим неодноразово з'являвся до слідчого судді за викликом, скарг на його процесуальну поведінку протягом часу досудового розслідування, слідчому судді не надходило, слідчий суддя приходить до висновку про не доведення стороною обвинувачення ризику втечі.
З приводу доводів сторони обвинувачення, щодо наявності ризику пошкодження речей та документів, у зв'язку з не встановленням будівлі, в якій утримувались потерпілі, слідчий суддя, як вже зазначалось вище, звертає увагу на те, що з моменту події злочину минуло понад 15 місяців, будь-яких доводів, окрім припущення про можливість знищення речей та документів, стороною обвинувачення слідчому судді не наведено, а відтак вважає вказаний ризик недоведений стороною обвинувачення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 за інкримінованими статтями КК України, конкретні обставини вчинення правопорушення, зокрема місце, спосіб та мотиви його вчинення, дані про особу підозрюваного, викладені в мотивувальні частині ухвали вище, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати до підозрюваного передбачений ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту шляхом заборони підозрюваному залишати своє житло в період доби з 22-00 год. до 07 -00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та вважає недостатньою застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також те, що застосування запобіжного заходу саме у виді домашнього арешту в період доби забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Застосовуючи такий вид міри запобіжного заходу слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного ст. 177 КПК України, щодо можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також зі ступені тяжкості інкримінованих підозрюваному злочинів.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати підозрюваного:
- не відлучатись із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора,
- утримуватися від спілкування у будь-який спосіб з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 11.01.2020 включно.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період доби з 22:00 год. по 07:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, строком до 11.01.2020 року.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатись із м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора,
- утримуватися від спілкування у будь-який спосіб з потерпілими, свідками у даному кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених судом обов'язків в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні до 11.01.2020 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1