Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №2-а-3169/07
адміністративне провадження №К/9901/19628/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Яковенко М.М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 2-а-3169/07
за позовом ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1
про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення
за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №2-а-3169-07 (колегія суддів у складі: головуючого судді Совгирі Д.І., суддів: Кузьменко Л.В., Франовської К.С.)
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд визнати дії командування військової частини НОМЕР_1 протиправним та стягнути на його користь з відповідача матеріальну шкоду, завдану несвоєчасну виплату грошової компенсації за недотримане продовольче забезпечення в сумі 31359 грн. 26 коп. за період з 11.03.2000 по 31.12.2006.
2. В обґрунтування позовних вимог вказував, що проходить дійсну військову службу в Збройних Силах України та перебуває на продовольчому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження служби здійснювалося забезпечення продовольчим пайком в натурі або у вигляді грошової компенсації, але з 11 березня 2000 Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 було призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині отримання військовослужбовцями продовольчих пайків та речового права чи, за їх бажанням, грошової компенсації.
В зв'язку з цим позивач був змушений був продукти харчування купувати за власні кошти, які він отримував у вигляду грошового забезпечення, а тому вважає, що з вини відповідача йому нанесено матеріальну шкоду за невиплату заборгованості перед ним грошової компенсації за продовольчий пайок.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2007 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії командування військової частини НОМЕР_1 щодо позбавлення права ОСОБА_1 на продовольче забезпечення в натурі або грошової компенсації замість нього.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 матеріальну шкоду на користь ОСОБА_1 завдану несвоєчасному виплатою грошової компенсації за продовольче забезпечення за період з 11 березня 2000 року по 31 грудня 2006 року в розмірі 31359 грн. 26 коп.
4. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції 04 червня 2019 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій, крім іншого, просила поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що представник військової частини НОМЕР_1 був присутній на судовому засіданні, але у зв'язку з великою кількістю судових засіданні представник відповідача не дочекався доки суд вийде з нарадчої кімнати, а тому результати розгляду справи йому були невідомі.
В свою чергу рішення по справі не надходило на адресу військової частини НОМЕР_1 .
5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваної постанови Замостянським районним судом м. Вінниці складено 19 квітня 2007 в нарадчій кімнаті та оголошено в той же день в судовому засіданні, в якому був присутній представник відповідача, про що вказано у протоколі судового засідання.
6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що апелянт звернувся до суду із апеляційною скаргою після спливу одного року із дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, а саме, через понад десять років - 04 червня 2019 року.
Апеляційний суд дійшов висновку, що наведені апелянтом обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки апелянт є суб'єктом владних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів на неї
7. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, військової частини НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року скасувати та направити справу до розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поясненням скаржника щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме що у зв'язку з великою кількістю судових засідань представник військової частини в суді першої інстанції не чекав виходу суду з нарадчої кімнати для оголошення рішення, а про саме рішення стало відомо з моменту ознайомлення з матеріалами справи, а саме 25 травня 2019 року.
Скаржник зазначає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв'язку з тим, що військовій частині НОМЕР_1 не було відомо про винесене рішення, оскільки рішення Замостянського районного суду від 19 квітня 2007 року тривалий час не надходило у військову частину НОМЕР_1 .
9. Відзив на касаційну скаргу до Верховного суду не надходив.
10. 12 липня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга.
11. Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито провадження у справі за касаційною військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №2-а-3169-07.
12. Кодекс адміністративного судочинства України.
12.1. Частина перша статті 13. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
12.2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина 2 статті 44 КАС України).
12.3. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
12.4. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
12.5. Стаття 299. Відмова у відкритті апеляційного провадження
1. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: 1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; 2) є ухвала про закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
3. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
4. Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
14. Надаючи оцінку рішенню суду апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 2 статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
15. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята 19 квітня 2007 року за участі представника відповідача.
16. Відповідачем 04 червня 2019 року подано апеляційну скаргу на постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 19 квітня 2007 року.
17. Враховуючи наведене колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції після спливу більш ніж 12 років з часу постановлення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
18. Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що за правилами частини 2 статті 299 КАС України встановлений виняток щодо присічного річного строку на апеляційне оскарження для певного кола скаржників, до яких віднесено прокурорів та суб'єктів владних повноважень. При цьому застосування вказаного присічного строку не залежить від поважності причин такого пропуску.
19. Отже, для прокурора та суб'єкта владних повноважень законодавець встановив присічний річний строк апеляційного оскарження, який, незалежно від поважності причин пропуску такого строку, поновленню не підлягає та наслідком пропущення якого є відмова у відкритті апеляційного провадження для таких скаржників.
20. Судом апеляційної інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що представник відповідача був повідомлений про розгляд справи у квітні 2007 року та брав участь у судовому засіданні, що підтверджується протоколом судового засідання від 19 квітня 2007 року у справі № 2-а-3169/07.
21. З огляду на наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
22. Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.
23. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
24. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції постановлене законне і обґрунтоване судове рішення, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
25. Керуючись статтями 341, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. В. Жук
Судді М.М. Яковенко
Ж. М. Мельник-Томенко