Іменем України
26 листопада 2019 року
Київ
справа №750/4114/17
адміністративне провадження №К/9901/23969/18, К/9901/23972/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №750/4114/17
за позовом Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та стягнення коштів, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 травня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Карапута Л.В., і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
та Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
І. Суть спору
1. У квітні 2017 року Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області (далі - Управління ДВС, відповідач), у якому просило:
1.1. визнати неправомірними дії Управління ДВС щодо стягнення (списання) з рахунку Чернігівського ОУПФУ коштів у сумі 62984,80 грн;
1.2. стягнути з Управління ДВС на рахунок Чернігівського ОУПФУ 62984,80 грн неправомірно стягнутих коштів.
2. На обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем під час прийняття рішення про стягнення з Чернігівського ОУПФУ виконавчого збору та витрат виконавчого провадження порушено вимоги Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
2.1. Також позивач уважає, що відповідачем порушено вимоги статті 6 Закону №1404-VIII, якою передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
2.2. Водночас позивач стверджує, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Ощадбанк", призначений для акумуляції збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і на нього поширюється заборона нецільового використання коштів, установлена статтею 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
2.3. Отже, дії Управління ДВС щодо списання коштів з рахунків Чернігівського ОУПФУ в ПАТ "Ощадбанк" є протиправними.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 10 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області) Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52612740 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 30.09.2016 в справі №750/4836/16-а.
3.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
3.2. Листом від 26.10.2016 №19028/06, який отримано Управлінням ДВС 31.10.2016, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку, на підтвердження чого надав копію розпорядження від 07.10.2016.
4. 10 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52615652 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 05.10.2016 у справі №750/4917/16-а.
4.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
4.2. Листом від 21.10.2016 №18508/06, який отримано Управлінням ДВС 28.10.2016, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку.
5. 10 жовтня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52616569 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 03.10.2016 у справі №750/4311/16-а.
5.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
5.2. Листом від 21.10.2016 №18591/06, який отримано Управлінням ДВС 28.10.2016, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку.
6. 23 грудня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53191685 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 20.12.2016 у справі №750/6698/16-а.
6.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
6.2. Листом від 10.01.2017 №831/06, який отримано Управлінням ДВС 17.01.2017, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку.
7. 07 грудня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53069108 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 25.11.2016 року у справі №750/6147/16-а.
7.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
7.2. Листом від 28.12.2016 №25208/06, який отримано Управлінням ДВС 17.01.2017, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку.
8. 21 грудня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Данілевським О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53175722 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 13.12.2016 у справі №750/8549/16-а.
8.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
8.2. Листом від 11.01.2017 №916/05, який отримано Управлінням ДВС 17.01.2017, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку, на підтвердження чого надав копію розпорядження від 17.12.2016.
9. 23 грудня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53191670 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 20.12.2016 у справі №750/7983/16-а.
9.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
9.2. Листом від 11.01.2017 №919/05, який отримано Управлінням ДВС 18.01.2017, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку, на підтвердження чого надав копію розпорядження від 09.11.2016.
10. 23 грудня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53191668 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 12.12.2016 в справі №750/7969/16-а.
10.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
10.2. Листом від 11.01.2017 №920/05, який отримано Управлінням ДВС 17.01.2017, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку, на підтвердження чого надав копію розпорядження від 26.10.2016.
11. 23 грудня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53191676 з виконання виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом міста Чернігова 20.12.2016 у справі №750/7904/16-а.
11.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
11.2. Листом від 11.01.2017 №917/05, який отримано Управлінням ДВС 17.01.2017, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку, на підтвердження чого надав копію розпорядження від 16.12.2016.
12. 19 грудня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53152068 з виконання виконавчого листа, виданого Новозаводським районним судом міста Чернігова 12.12.2016 у справі №751/8674/16-а.
12.1. У пунктах 2,3 указаної постанови зазначено про надання боржнику десятиденного терміну на добровільне виконання та приписано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 5 800,00 грн.
12.2. Листом від 03.01.2017 №68/05, який отримано Управлінням ДВС 18.01.2017, позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку.
13. 12 квітня 2017 року відповідачем на підставі платіжної вимоги від 12.04.2017 №52616569/1 та платіжного доручення від 13.04.2017 №52616569/1 було списано суму виконавчого збору та витрат виконавчих проваджень №52616569, №53152068, №52615652, №52612740, №53191676, №53175722, №53191668, №53191685, №53069108, №53191670 з рахунку Чернігівського ОУПФУ в філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» НОМЕР_3 у розмірі 62984,80 грн.
14. На підставі розпоряджень головного державного виконавця Назаренко М.Б. від 27.06.2017 ВП №52612740, від 27.06.2017 №52615652, від 27.06.2017 ВП №52616569, від 27.06.2017 ВП №53191685, від 27.06.2017 ВП №53069108, від 27.06.2017 ВП №53175722, від 27.06.2017 ВП №53191670, від 27.06.2017 ВП №53191668, від 27.06.2017 ВП №53191676, від 27.06.2017 ВП №53152068 грошові кошти в загальному розмірі 62984,80 грн, що надійшли 13.04.2017 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчих документів №52616569, №53152068, №52615652, №52612740, №53191676, №53175722, №53191668, №53191685, №53069108, №53191670 перераховані на визначені рахунки згідно з платіжними дорученнями від 27.06.2017 копії яких наявні в матеріалах виконавчих проваджень.
15. 27 червня 2017 року у виконавчих провадженнях №52616569, №53152068, №52615652, №52612740, №53191676, №53175722, №53191668, №53191685, №53069108, №53191670 винесені постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 78,48 грн щодо кожного з них.
16. 29 червня 2017 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області Назаренко М.Б. у виконавчих провадженнях №52616569, №53152068, №52615652, №52612740, №53191676, №53175722, №53191668, №53191685, №53069108, №53191670 винесені постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням судових рішень.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
17. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 травня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
18. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у межах та в спосіб, визначений законом, здійснено дії щодо списання з рахунків боржника коштів виконавчого збору і витрат виконавчого провадження.
19. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково:
19.1. визнано протиправними дії Управління ДВС щодо стягнення (списання) з рахунку Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України коштів у розмірі 784,80 грн;
19.2. стягнуто з Управління ДВС на рахунок Чернігівського ОУПФУ № НОМЕР_2 , відкритий у філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» - кошти в розмірі 784,80 грн;
19.3. у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
20. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що станом на 12.04.2017 - дату формування платіжної вимоги про списання коштів з рахунку позивача, в Управління ДВС не виникло права на стягнення з позивача витрат виконавчого провадження в загальному розмірі 784,80 грн, оскільки постанови про їхнє стягнення винесені лише 27.06.2017.
20.1. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо формування та надіслання платіжної вимоги від 12.04.2017 №52616569/1 про списання коштів з рахунків позивача в розмірі 784,80 грн.
21. Водночас суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення решти адміністративного позову, посилаючись на правомірність дій відповідача щодо списання з рахунку позивача виконавчого збору в розмірі 62200,00 грн.
22. Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що положення статті 6 Закону №1404-VIII не поширюється на спірні правовідносини, оскільки на рахунку Чернігівського ОУПФУ НОМЕР_3, який обслуговується в Чернігівській філії АТ "Ощадбанк", з якого відповідачем списано кошти, зберігаються кошти, які не включаються до складу Державного бюджету України, а тому органи казначейства України не уповноважені виконувати рішення про списання коштів з цього рахунку.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
23. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2017 року та від 10 листопада 2017 року відкрито касаційні провадження за вказаними скаргами.
23.1. 15 грудня 2017 року, у зв'язку з початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
23.2. 16 лютого 2018 року касаційні скарги передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
23.3. За наслідками автоматизованого розподілу касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Білоусу О.В., суддям Шарапі В.М., Желтобрюх І.Л.
23.4. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 31 травня 2019 року №558/0/78-19, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
23.5. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року касаційні скарги передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
24. У касаційній скарзі Чернігівське ОУПФУ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
25. На обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що державним виконавцем, усупереч вимогам статті 3 Закону №1404-VIII, прийнято рішення про стягнення коштів без прийняття постанови про стягнення з позивача виконавчого збору.
25.1. Зокрема скаржник указує на те, що оскільки окремих рішень (постанов) державного виконавця про стягнення з позивача виконавчого збору не приймалося, то дії Управління ДВС щодо списання коштів з рахунку Чернігівського ОУПФУ є передчасними.
25.2. Також позивач зазначив, що таке стягнення може бути здійснене лише органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
25.3. Чернігівське ОУПФУ наголошує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно тлумачать норму, закріплену частиною другою статті 6 Закону №1404-VIII, якою передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
25.4. Отже, відповідач неправомірно надіслав вимогу про списання коштів з рахунку позивача відкритому в ПАТ «Ощадбанк».
25.5. Додатково скаржник зазначив, що відповідачем порушено вимоги статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», якою встановлено заборону використання коштів Пенсійного фонду України на цілі, не передбачені цією статтею.
26. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції касаційну скаргу також подав відповідач.
26.1. Управління ДВС уважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
26.2. Так, скаржник указав, що у випадку несплати боржником, зокрема витрат виконавчого провадження, такі витрат стягуються державним виконавцем примусово одночасно з виконанням такого рішення.
26.3. Відповідач, посилаючись на положення абзацу 2 пункту розділу 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція №512/5), зазначив, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника сум.
26.3. Отже, висновки суду апеляційної інстанції щодо безпідставності списання з рахунку позивача витрат виконавчого провадження в розмірі 784,80 грн є помилковими.
27. У своїй касаційній скарзі Управління ДВС просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
28. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Згідно зі статтею 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
30. Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII установлено, що виконавець зобов'язаний уживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
31. Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, установленому статтею 27 цього Закону.
32. Згідно з частинами першою та четвертою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
33. Статтею 42 Закону №1404-VIII передбачено, що кошти виконавчого провадження складаються із: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, установленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих із боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
33.1. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
33.2. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
34. Частинами першою-другою статті 6 Закону №1404-VIII встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
35. Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1404-VIII органи державної виконавчої служби мають рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам.
36. Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
37. Пунктом 2 розділу VІ Інструкції №512/5, визначено, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
37.1. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.
37.2. Якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, установленому Законом.
37.3. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.
37.4. Розмір і види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
38. Відповідно до пункту 7 розділу 9 Інструкції №512/5 при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення.
VI. Позиція Верховного Суду
39. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно в частині застосування норм матеріального та процесуального права.
40. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
41. Частиною третьою статті 341 КАС України встановлено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
42. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційних скарг, Суд керується таким.
43. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що обов'язок зі сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження законодавством покладено на боржника, і в разі невиконання суб'єктом владних повноважень - боржником його зобов'язань у виконавчому провадженні в добровільному порядку зазначені платежі можуть бути списані з його рахунку банками та іншими фінансовими установами або органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі відповідної платіжної вимоги державного виконавця.
44. Також указані положення Закону №1404-VIII та Інструкція №512/5 дають підстави для висновку, що зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору та визначення його (виконавчого збору) розміру є обов'язком державного виконавця.
45. Судами попередніх інстанцій установлено, що виконавчий збір у загальному розмірі 62200,00 грн був стягнутий з позивача на підставі постанов державного виконавця про відкриття виконавчих проваджень №52616569, №53152068, №52615652, №52612740, №53191676, №53175722, №53191668, №53191685, №53069108, №53191670, які в добровільному порядку, зокрема в частині стягнення з Чернігівського ОУПФУ виконавчого збору, не виконані.
46. Указані постанови позивачем не оскаржувалися, є чинними, отже, обов'язковими до виконання, що обумовлює правомірність списання з його рахунку відповідної суми виконавчого збору, як цього вимагають статті 26, 27 Закону №1404-VIII та Інструкція №512/5.
47. Таким чином, доводи позивача щодо неправомірності та безпідставності списання з його рахунку суми коштів виконавчого збору в загальному розмірі 62200,00 грн не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволені позовних вимог у цій частині.
48. Стосовно доводів скаржника про те, що стягнення виконавчого збору повинно бути здійснене виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, Суд зазначає таке.
49. За змістом частини другої статті 6 Закону №1404-VIIІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
50. Таким чином, примусове виконання рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ органами казначейства, можливо лише за умови, що вказані органи здійснюють казначейське обслуговування коштів боржника, при цьому кошти, на які звертається стягнення, є бюджетними.
51. Водночас, як убачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, рахунок Чернігівського ОУПФУ НОМЕР_3, з якого відповідачем списано кошти, обслуговується в Чернігівській філії АТ "Державний ощадний банк України". На цьому рахунку зберігаються кошти, які не включаються до складу Державного бюджету України, а тому органи казначейства України не уповноважені виконувати рішення про списання коштів з цих рахунків, у зв'язку з чим на спірні відносини не поширюється дія статті 6 Закону №1404-VIIІ.
52. За такого правового регулювання та з урахуванням встановлених судами обставин справи, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, у частині визнання протиправними дій Управління ДВС щодо формування та надіслання вимоги до ПАТ "Ощадбанк" про списання коштів із рахунків позивача, з цих підстав.
53. Положення статті 73 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, і на які посилається позивач у касаційній скарзі, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
54. Згідно з пунктом 2 розділу VI Інструкції №512/5 витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
54.1.Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.
54.2. У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.
55. Отже, зі змісту наведених норм чинного законодавства вбачається, що передумовою стягнення витрат виконавчого провадження є винесення державним виконавцем відповідної постанови.
56. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі №750/2373/17 та від 19 вересня 2018 року в справі №750/6244/17 і Суд не знаходить правових підстав відступати від наведених висновків.
57. Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в загальному розмірі 784,80 грн у виконавчих провадженнях №52616569, №53152068, №52615652, №52612740, №53191676, №53175722, №53191668, №53191685, №53069108, №53191670 були прийняті 27.06.2017. Проте списання суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження було здійснено відповідачем 12.04.2017 на підставі платіжної вимоги від 12.04.2017 №52616569/1. Водночас доказів направлення позивачу постанов про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після їхнього винесення матеріали справи не містять.
58. За таких обставин Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про протиправність дій відповідача щодо списання з рахунку Чернігівського ОУПФУ витрат виконавчих проваджень в загальному розмірі 784,80 грн.
59. У касаційній скарзі Чернігівське ОУПФУ просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
60. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Чернігівського ОУПФУ на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 травня 2017 року і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року.
61. Водночас Суд вважає за необхідне зазначити, що на час розгляду справи в суді касаційної інстанції постанова суду першої інстанції вже скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, а тому судом касаційної інстанції не переглядається.
62. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
63. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
64. Доводи, які містяться в касаційних скаргах, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.
65. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
VII. Судові витрати
66. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
67. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
68. Касаційні скарги Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області залишити без задоволення.
69. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року залишити без змін.
70. Судові витрати не розподіляються.
71. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко