25 листопада 2019 року
Київ
справа №120/2020/19-а
адміністративне провадження №К/9901/32205/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником - адвокатом Корнійчуком Сергієм Анатолійовичем на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року по справі № 120/2020/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, -
У червні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 13 травня 2019 року № 2-7065/15-19-СГ, виданий Головним управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту);
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га, на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області (за межами населеного пункту).
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року - позов задоволено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 17 жовтня 2019 року, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області - задоволено повністю.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року по справі № 120/2020/19-а - скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
На зазначену постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року позивач, який діє через представника - адвоката Корнійчука Сергія Анатолійовича подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 20 листопада 2019 року.
За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, державної форми власності, орієнтовною площею 2,0 га.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження у справі, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про наступне.
Частиною 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Як вбачається з тексту судового рішення, судом першої інстанції встановлено, що справа належить до справ незначної складності і справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи та сталої судової практики у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 3, 12, 257, 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником - адвокатом Корнійчуком Сергієм Анатолійовичем на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року по справі № 120/2020/19-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу.
Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Тацій Л.В.
Суддя Бучик А.Ю.
Суддя Стрелець Т.Г.