25 листопада 2019 року
Київ
справа №260/141/19
адміністративне провадження №К/9901/30630/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А.
розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби (ГУ ДФС) у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,
ГУ ДФС у Закарпатській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019.
Згідно з положеннями статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Касаційна скарга ГУ ДФС у Закарпатській області підлягає залишенню без руху, оскільки відповідачем до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2019 відкрито провадження в цій адміністративній справі. Отже до суду першої інстанції позивач звернувся у лютому 2019 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.
Предметом позову у цій справі є правомірність податкового повідомлення-рішення від 11.02.2016 №0069331703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 704 863,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 352 431,00 грн на загальну суму 1 057 294,00 грн.
За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, а ціна позову становить 1 057 294,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 21145,88 грн (1 057 294,00 грн х1 % х 200%).
Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду