15 листопада 2019 року
Київ
справа №1.380.2019.001216
адміністративне провадження №К/9901/30587/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Гімона М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Львівської митниці Державної фіскальної служби (ДФС) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості від 19.02.2019 №UA209000/2019/000108/2.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, позов задоволено у повному обсязі.
Львівська митниця ДФС подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності. При цьому врахуванню підлягає і та обставина, що розмір митних платежів (ввізного мита), які можуть бути донараховані позивачу з різниці між визначеною (скоригованою) митницею митною вартістю автомобіля, якого стосувалося митне оформлення (8235,20 Євро) і задекларованою позивачем митною вартістю цього автомобіля (6550,00 Євро) не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України такий розмір можливого до стягнення платежу за рішенням суб'єкта владних повноважень є самостійним критерієм для оцінки адміністративної справи справою незначної складності.
За правилами пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці Державної фіскальної служби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
Л.І. Бившева
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду