14 листопада 2019 року
Київ
справа №440/2445/19
адміністративне провадження №К/9901/31053/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі №440/2445/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 8 лютого 2019 року № Ф-26964-17 зі сплати єдиного внеску на суму 9828,72 грн.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 31 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, позов задовольнив.
Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі №440/2445/19 й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 8 лютого 2019 року № Ф-26964-17 зі сплати єдиного внеску на суму 9828,72 грн.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не мав у спірний період обов'язку зі сплати єдиного внеску, а тому відповідачем безпідставно сформовано та направлено на адресу позивача спірну вимогу про сплату боргу (недоїмки).
Виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судове рішення, є справою незначної складності.
Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року у справі №440/2445/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ. А. Усенко