Ухвала від 14.11.2019 по справі 440/1499/19

УХВАЛА

14 листопада 2019 року

Київ

справа №440/1499/19

адміністративне провадження №К/9901/31043/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року у справі №440/1499/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 19 березня 2019 року №0011488-5113-1616 та від 20 березня 2019 року №0011952-5113-1616.

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року, позов задовольнив.

Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року у справі №440/1499/19 й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У цій справі, суд першої інстанції врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2019 року №0011488-5113-1616 та від 20 березня 2019 року №0011952-5113-1616 на загальну суму - 37214,59 грн.

Виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваних рішень відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судове рішення, є справою незначної складності.

Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2019 року у справі №440/1499/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак

підписМ. М. Гімон

підписЄ. А. Усенко

Попередній документ
85901577
Наступний документ
85901579
Інформація про рішення:
№ рішення: 85901578
№ справи: 440/1499/19
Дата рішення: 14.11.2019
Дата публікації: 27.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки