14 листопада 2019 року
Київ
справа №480/1171/19
адміністративне провадження №К/9901/31075/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №480/1171/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, третя особа - Державна фіскальна служба України, про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 11 березня 2019 року № 4559-50 на суму 50800,00 грн.
Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 9 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №480/1171/19 й прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є податкова вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 11 березня 2019 року № 4559-50 на суму 50800,00 грн.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що в межах процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 7 червня 2018 року №00002341405, №00002361405, №00002371405, №00002351405 Державна фіскальна служба України розглянула скаргу ОСОБА_1 , прийняла рішення про відмову у задоволенні скарги і належним чином направила його на адресу позивача, яка була зазначена останнім у скарзі, тому відсутні підстави вважати, що скарга ОСОБА_1 є задоволеною у відповідності до вимог абз. 2 п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, а податкова вимога сформована неправомірно.
Виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваних рішень відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судове рішення, є справою незначної складності.
Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі №480/1171/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ. А. Усенко