Справа № 580/1689/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич
21 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
за участю секретаря: Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 (м. Черкаси, дата складання повного тексту - 30.07.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про:
-визнання протиправними дій щодо не зарахування позивачу у вислугу років у пільговому обчисленні перебування в зоні антитерористичної операції у підрозділах Державної прикордонної служби України за період з 02.07.2015 до 21.04.2016;
-зобов'язання відповідача провести йому перерахунок вислуги років та зарахувати до загального військового стажу у пільговому обчисленні перебування на військовій службі з 02.07.2015 до 21.04.2016 в зоні антитерористичної операції у підрозділах Державної прикордонної служби України, внести зміни до грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та абз. 8 п. 7 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992, а також видати йому зазначені документи;
- зобов'язання відповідача внести зміни до наказу № 225 від 09.10.2018 із зазначенням вислуги років позивача у пільговому обчисленні 02.07.2015 до 21.04.2016 в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України, один примірник якої додати до особової справи, а другий - видати позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в наказі про звільнення позивача у запас, грошовому атестаті та довідці про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що подається органу Пенсійного фонду для призначення та обчислення пенсії, відповідач всупереч вимог законодавства не вказав період його служби в зоні АТО у пільговому обчисленні.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що у особовій справі позивача відсутні оформлені належним чином документи (накази про прибуття/вибуття) про те, які саме періоди військової служби в зоні АТО треба рахувати у пільговому обчисленні. Зазначає, що непідтверджене належними документами проведення перерахунку вислуги років вважатиметься перевищенням службових повноважень.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо незарахування ОСОБА_1 у вислугу років у пільговому обчисленні перебування в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України за період з 02.07.2015 до 21.04.2016; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 провести ОСОБА_1 перерахунок вислуги років та зарахувати до загального військового стажу у пільговому обчисленні його перебування на військовій службі з 02.07.2015 до 21.04.2016 в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України; внести зміни до наказу № 225 від 09.10.2018, зазначивши вислугу років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні за період з 02.07.2015 до 21.04.2016 перебування в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України; скласти грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій для обчислення пенсії у порядку, межах, спосіб та строк, визначених вимогами чинного законодавства, зазначивши та врахувавши у них у тому числі вислугу років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні за період з 02.07.2015 до 21.04.2016 перебування в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України та направити їх уповноваженому органу Пенсійного Фонду України; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що в особовій справі позивача відсутні оформлені належним чином документи, а саме Довідка Державної прикордонної служби України, де позивач проходив служби в період участі в АТО із зазначенням періоду військової служби, які слід рахувати в пільговому обчисленні. Самостійно провести розрахунок пільгових періодів спеціалісти військового комісаріату не можуть, оскільки відсутні в особовій справи витяги із наказів керівника сектору (командира оперативно-тактичного угрупування) про прибуття (вибуття) з району проведення антитерористичної операції.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За матеріалами справи позивач проходив службу в Збройних Силах України на різних посадах з липня 1999 року на різних посадах.
Наказом Командувача Сухопутних військ ЗСУ № 359 від 17.08.2018 позивача звільнено з посади військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 у запас за станом здоров'я.
Наказом Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 225 від 09.10.2018 позивача з 09.10.2018 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та знято з усіх видів забезпечення.
Наказом тимчасово виконуючого обов'язки військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5 від 04.01.2019 внесено зміни до наказу № 225 від 09.10.2018 та доповнено його абзацом 3 такого змісту: “Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна 18 років 11 місяців, пільгова 3 роки 7 місяців”.
За заявою позивача від 13.11.2018 про призначення йому пенсії відповідач 19.11.2018 склав подання № ФР-52045 про призначення пенсії та із відповідними документами направив його ГУ ПФУ в Черкаській області для призначення пенсії з інвалідності. До нього додав грошовий атестат позивача серії ЗУ № 265928 та відповідно до його даних довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідно до п. 3 грошового атестату календарна вислуга років позивача станом на 01.10.2018 становить 18 років 11 місяців та 16 днів, а в графах щодо пільгової вислуги років зазначені прочерки. Вказана в ньому інформація відповідає даним наказу № 225 від 09.10.2018 щодо вислуги років позивача.
На звернення позивача до Міністерства оборони України відповідач листом № 6/3/750 від 14.06.2019 повідомив позивача, що йому не зарахований період проходження військової служби в зоні АТО у зв'язку з тим, що у особовій справі позивача відсутні витяги з наказів керівника сектору (командира оперативно-тактичного угрупування) про прибуття (вибуття) з району проведення АТО: витяги з наказу керівника сектору “Б” № 173 від 16.06.2015, № 182 від 25.06.2015, № 189 від 02.07.2015, витяги з наказу керівника АТЦ при СБУ № 0188 від 06.11.2015. Також вказано на необхідність звернення до ДПСУ для отримання вказаних витягів з наказів та надання їх відповідачу для перерахунку вислуги років.
Не погодившись із зазначеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів жодним належним та допустимим доказом, що у спірних правовідносинах діяв у межах, спосіб та порядку, визначених законом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частини другої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон України № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами; у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (стаття 1' 2 Закон № 2011-XII).
Відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII) учасниками бойових дій визнаються, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Згідно з абз. 2 п. 1 статті 8 Закону № 2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
За правилами Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 (далі - Положення № 530) час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є різновидом військової служби, яка підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії.
Так, матеріали справи містять розрахунок вислуги років позивача, складений 14.02.2019 начальником відділу кадрів Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України полковником Ю. Стужуком (а.с.95-96). У ньому вказано, що позивачу підлягає зарахуванню у вислугу років у пільговому обчисленні з коефіцієнтом 3 період участі у АТО з 02.07.2015 до 24.04.2016.
Згідно з довідки Головного центру підготовки особового складу ДПСУ № 1345 від 13.01.2019 позивач дійсно у період з 15.06.2015 до 20.06.2015 та з 02.07.2015 до 15.10.2015 брав участь в зоні АТО. Також довідкою Донецько-Луганського регіонального управління Краматорського прикордонного загону ДПСУ № 30/10 від 17.01.2019 підтверджено участь позивача у АТО у період з 16.10.2015 до 24.04.2016. Крім того, в ній наявні витяги з наказів:
1) навчального центру Державної прикордонної служби України: № 110-вв від 15.06.2015 про вибуття позивача у відрядження для проведення рекогносцировки в підрозділи, які виконують завдання в зоні АТО, до смт. Велика Новосілка Донецької обл., № 115-вв від 22.06.2015 про прибуття позивача, № 122-вв від 02.07.2015 про вибуття у відрядження для заміни підрозділів Державної прикордонної служби України у районі проведення АТО, № 197-вв від 15.10.2015 про прибуття позивача з відрядження;
2) начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України: № 35-ОС від 16.10.2015 про виконання позивачем обов'язків коменданта оперативно-бойової прикордонної комендатури "Велика Новосілка"; від 21.04.2016 №164-ОС - про вибуття позивача до Східного регіонального управління (м.Харків) із зазначенням інформації про тривалість наданих позивачу видів відпусток, надані винагороди.
Отже, твердження апелянта про відсутність необхідних документів не відповідають дійсності, а вказана у наказі відповідача № 255 та грошовому атестаті позивача інформація про вислугу років позивача не є повною, та з огляду на відсутність даних про пільговий стаж позивача не відповідає даним його послужного списку, що в свою чергу вплинуло на правильність розрахунків у складеній на їх підставі довідці про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій для обчислення пенсії відповідно до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та абз.8 п. 7 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992. Як наслідок, направлені відповідачем згідно з поданням від 19.11.2018 такі документи вплинули на правильність призначення позивачу пенсії, а отже в спірних правовідносинах відповідач допустив порушення прав позивача на належний соціальний захист.
Доводи апелянта про те, що в особовій справі позивача відсутні оформлені належним чином документи, а саме Довідка Державної прикордонної служби України, де позивач проходив служби в період участі в АТО із зазначенням періоду військової служби, які слід рахувати в пільговому обчисленні та самостійно провести розрахунок пільгових періодів спеціалісти військового комісаріату не можуть, оскільки відсутні в особовій справи витяги із наказів керівника сектору (командира оперативно-тактичного угрупування) про прибуття (вибуття) з району проведення антитерористичної операції, колегія суддів вважає не обґрунтованими, так як відповідно до п. 2.9 Положення № 530 документами, що підтверджують окремі періоди військової служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах, є довідки кадрових органів, зокрема Державної прикордонної служби України про службу в цих військових формуваннях, яка підлягає зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах.
Оскільки позивач приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції з 02.07.2015 по 21.04.2016 в силу наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дій Черкаського обласного військового комісаріату щодо незарахування позивачу у вислугу років у пільговому обчисленні перебування в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України за період з 02.07.2015 до 21.04.2016; зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок вислуги років та зарахувати до загального військового стажу у пільговому обчисленні його перебування на військовій службі з 02.07.2015 до 21.04.2016 в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України; внести зміни до наказу № 225 від 09.10.2018, зазначивши вислугу років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні за період з 02.07.2015 до 21.04.2016 перебування в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України; скласти грошовий атестат та довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) і премій для обчислення пенсії у порядку, межах, спосіб та строк, визначених вимогами чинного законодавства, зазначивши та врахувавши у них у тому числі вислугу років ОСОБА_1 у пільговому обчисленні за період з 02.07.2015 до 21.04.2016 перебування в зоні АТО у підрозділах Державної прикордонної служби України та направити їх уповноваженому органу Пенсійного Фонду України; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Вказаний висновок узгоджується з висновками Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.06.2018 у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 26.07.2019, та не можуть бути підставою для його скасування.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25.11.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова