Ухвала від 25.11.2019 по справі 826/6611/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/6611/17

УХВАЛА

25 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Кучми А.Ю., та Аліменка В.О., Безименної Н.В. перевіривши апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач - Державна казначейська служба України подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 залишено без руху.

Згідно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримано копію ухвали суду 0 11.11.2019.

На виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем подано платіжне доручення № 4163 від 14.11.2019, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження мотивована тим, що первинну апеляційну скаргу подано у межах строків оскарження, однак лише 11.09.2019 на адресу Казначейства надійшла ухвалу про повернення апеляційної скарги, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати. З метою усунення вказаного недоліку Казначейство у максимально стислі строки повторно 11.10.2019 подало апеляційну скаргу, проте ухвалою від 28.10.2019 апеляційну скаргу залишено без руху. У заяві просять суд врахувати, що до Казначейства надходить значна кількість позовів, які потребуть значної кількості часу на опрацювання.

Згідно з першою ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною першої ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з частиною першою ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Посилання апелянта на подання первинної апеляційної скарги у межах строків оскарження, наявність ухвали про повернення апеляційної скарги, оскільки вона підписана особою, яка не має права її підписувати, а також загруженість Казначейства через надходження значної кількості позовів, які потребуть значної кількості часу на опрацювання, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки апелянт є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому неухильне виконання останнім своїх службових обов'язків, зокрема, в частині дотримання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України (форма і зміст), не повинно ставитись в залежність внутрішніх питань роботи відповідача, оскільки вказані обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи останнього.

Колегія суддів вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Таким чином, наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.

Згідно п. 4 частини першої ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019, до суду апеляційної інстанції не надано поважних підстав чи належних доказів підтвердження поважності підстав пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, тому слід у відповідності до вимог п. 4 частини першої ст. 299 КАС України відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019.

Керуючись ст.ст. 299, 321, 325 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Державної казначейської служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма

Судді:В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Попередній документ
85901522
Наступний документ
85901524
Інформація про рішення:
№ рішення: 85901523
№ справи: 826/6611/17
Дата рішення: 25.11.2019
Дата публікації: 27.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них; операцій із цінними паперами