Справа № 640/20757/18
25 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2019 у справі за адміністративним позовом Комунального підприємтсва "Управління житлово-комунального господарства" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2019 адміністративний позов задоволено.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, через її невідповідність ст.296 КАС України, а саме: апелянтом не додано документ про сплату судового збору.
Вказана ухвала отримана скаржником 05 листопада 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником подано клопотання про продовження строків на усунення недоліків, у зв'язку з обмеженим фінансуванням, на підтвердження чого подано копію листу ГУ ДКС України у Київській області.
Колегія суддів звертає увагу, що сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Подана апелянтом копія листа ГУ ДКС України у Київській області не свідчить про неможливість своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в даній адміністративній справі, оскільки стосуються виконання виконавчого документа зовсім в іншій справі та інших обставин.
Крім того, 16 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154 «Про внесення змін до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», якою абз.1 п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, викладено в редакції, згідно з якою на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов'язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.
Пунктом 25 вказаного Порядку (з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року №154) передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку, а проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку, крім платежів, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Таким чином, наведені скаржником у клопотанні обставини щодо відсутності можливості сплатити судовий збір не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Частиною 2 ст.121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
В той же час, доводи апелянта про необхідність продовження процесуального строку є необґрунтованими, а клопотання безпідставним, оскільки належних доказів наявності обставини, які перешкоджають виконанню вимог процесуального закону апелянтом не надано.
Також, скаржником не надано доказів того, що ним, після залишення апеляційної скарги без руху вчинялися відповідні дії з метою усунення недоліків апеляційної скарги визначених в ухвалі суду, та які б свідчили, що апелянт виконає в подальшому вимоги ухвали суду апеляційної інстанції.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.
Частиною 2 ст.298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 КАС України, застосовуються положення ст.169 КАС України.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 16 листопада 2019 року.
Оскільки недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк та в період до 25 листопада 2019 року усунуті не були, апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
Згідно з ч.7 ст.298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 169, 298 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Київській області про продовження строку на усунення недоліків - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.07.2019 у справі за адміністративним позовом Комунального підприємтсва "Управління житлово-комунального господарства" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма