П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 листопада 2019 р.м. ОдесаСправа № 420/4298/19
Головуючий в І інстанції: Кравченко М.М.
Дата та місце ухвалення рішення: 22.08.2019 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій просила: визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, що викладена в листі № 5112-1226/5112.1-19 від 02.07.2019 року у здійсненні вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки; зобов'язати Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області здійснити вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки ОСОБА_1 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм матеріального права.
Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Київського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки у зв'язку із досягненням 25-річного віку.
Київський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, листом від 02.07.2019 року, надав відповідь на звернення ОСОБА_1 , в якій повідомив, що 05.10.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 року № 795 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302» щодо обов'язкового обміну паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі ID картки, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток та щодо обміну паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі ID картки.
Також, було рекомендовано звернутися безпосередньо до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради або до Київського РВ у місті Одесі для оформлення паспорта у вигляді ID-картки.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з 05.10.2018 року, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта.
Суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи позивач не надала до суду жодного доказу про неможливість звернення до відповідача із заявою про вклеювання фотокартки протягом місяця після досягнення 25-ти річного віку.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим, заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24 Конституції України).
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Так, згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», до документу, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, та що посвідчує особу і підтверджує громадянство України відноситься, зокрема, паспорт громадянина України.
Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 21 цього Закону паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 3, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25 - і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 25 березня 2015 року (далі - Порядок № 302).
Згідно з п. 3 Порядку № 302 паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія (тобто у формі паспортної книжечки), оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 01 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Відповідно до пп. 6 п. 6 Порядку № 302 (в редакції постанови КМУ від 03.10.2018 р. № 795), обмін паспорта здійснюється у разі, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що за чинним законодавством, громадянин України, який має паспорт у формі паспортної книжечки, зобов'язаний протягом місяця після досягнення, зокрема, 25-річного віку звернутись до уповноважених державних органів із заявою про вклеювання до паспорту фотокартки.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 25 років - 17.05.2018 року, однак з вимогою вклеїти фотокартку у зв'язку з досягненням 25-річного віку позивач вперше звернулась лише 18.04.2019 року, тобто, з порушенням місячного строку.
Відтак, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що у позивача відсутнє право на вклеювання фотокартки у вже існуючий паспорт у формі книжечки, оскільки він є недійсним.
Посилання позивача, як в позовній заяві, так і в поданій апеляційній скарзі, на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 року у зразковій адміністративній справі № 806/3265/17, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визнані безпідставними, оскільки Великою Палатою Верховного Суду були визначені наступні ознаки типової справи, за наявності яких адміністративна справа відноситься до вказаної зразкової справи, а саме: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
Проте, у даній адміністративній справі, спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою відповідача за заявою позивача вклеїти до її паспорта фотокартку після досягнення 25-річного віку, а не у зв'язку з відмовою у видачі їй паспорта у формі книжечки.
Крім цього, відмова відповідача вклеїти до паспорта (паспортної книжечки) позивача фотокартки після досягнення нею 25-річного віку була зумовлена тим, що такий паспорт позивача вважається недійсним у зв'язку із неподанням відповідної заяви протягом місяця після досягнення позивачем 25 років.
При цьому, у своїй заяві щодо вклеювання фотокартки в паспорт позивач не посилалась на свої релігійні переконання чи на ненадання згоди на обробку персональних даних.
В свою чергу, відмова відповідача у задоволенні відповідної заяви позивача обґрунтовувалась лише дотриманням вимог Положення № 2503-ХІІ від 26.06.1992 року та Порядку № 302 від 25.03.2015 року.
Таким чином, враховуючи, що позивачу не було відмовлено у видачі паспорта громадянина Україна у формі книжечки, а було відмовлено у вклеюванні до паспорта у формі книжечки фотокартки, а обставини правовідносин щодо вклеювання фотокартки у паспорт не стосувались релігійних переконань позивача (заявника), тому обставини спірних правовідносин зумовлюють неможливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у постанові від 19.09.2018 р. у справі № 806/3265/17.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що позивачу не було відмовлено у видачі паспорта громадянина Україна у формі книжечки, а було відмовлено у вклеюванні до паспорта (паспортної книжечки) позивача фотокартки після досягнення нею 25-річного віку, у зв'язку тим, що такий паспорт позивача вважається недійсним у зв'язку із неподанням відповідної заяви протягом місяця після досягнення позивачем 25 років, а також з огляду на те, що у своїй заяві щодо вклеювання фотокартки в паспорт позивач не посилалась на свої релігійні переконання чи на ненадання згоди на обробку персональних даних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для задоволення заявленого позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення складено у повному обсязі 26.11.2019 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька