26 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3309/18
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року в адміністративній справі №0840/3309/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Карлсберг Україна" до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У серпні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Карлсберг Україна" звернулося до суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії щодо подання висновку про повернення сум грошового зобов'язання.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, зазначивши що є правонаступником Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.
В апеляційній скарзі заявник просить відстрочити або звільнити від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ч. 1 ст.133 КАС України.
Розглянувши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Разом з тим, матеріали апеляційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо наявності передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для відстрочення або звільнення від сплати судового збору відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Позивачем, при зверненні до суду із позовом, судовий збір сплачено своєчасно та в повному обсязі. Відтак, відстрочення судового збору або звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги установі, що діє як суб'єкт владних повноважень, може бути розцінена як надання переваги судом одному з учасників процесу.
Враховуючи наведене, клопотання про відстрочення сплати судового збору та звільнення від його сплати за подання апеляційної скарги є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Отже, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 1 ч.5 ст. 296 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не доданий документ про сплату судового збору.
Ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою (в редакції Закону чинній на час подання адміністративного позову) становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00 грн.
Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами є визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги складає 2643 грн (1762 грн х 150%).
Таким чином, заявнику слід доплатити несплачену суму судового збору у розмірі 2643 грн за реквізитами:
Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA268999980000034317206081005
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області, Третій апеляційний адміністративний суд.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.
Також, апеляційна скарга подана Головним управлінням ДПС у Донецькій області із пропуском строку апеляційного оскарження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2018 судом першої інстанції оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне судове рішення складено 07.12.2018. Копію оскаржуваного рішення відповідач отримав засобами поштового зв'язку 20.12.2018 року.
Разом з апеляційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду з огляду на те, що апеляційна скарга на рішення суду, яка подана вперше відповідачем була повернута 07.02.2019 року у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Заявник зазначає, що на час подання першої апеляційної скарги існували труднощі для сплати судового збору пов'язані з особливостями фінансування видатків та які не залежали від інспекції.
Також, Головне управління ДПС у Донецькій області зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного подання апеляційної скарги, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу для правосуддя.
Крім того, заявник вказує, що виправлення помилок у застосуванні судами першої інстанції податкового законодавства можливе під час перегляду справ судами вищих інстанцій та від перегляду судового рішення залежить питання наповнення Державного бюджету України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені Головним управлінням ДПС у Донецькій області причини пропуску строку не є поважними для цілей поновлення строку, оскільки повернення апеляційної скарги, яке відбулось з причин несплати заявником судового збору, є суб'єктивною обставиною пропуску строку, яка не може створювати для однієї із сторін процесу додаткового права для поновлення строку, встановленого Законом, для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі факт відсутності чи недостатоності коштів для оплати судового збору, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки складнощі в оплаті судового збору не є об'єктивною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не заборонена подача апеляційної скарги без документа про сплату судового збору.
Крім цього, за скаржником залишається право просити суд відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, а також продовжити процесуальний строк в разі залишення апеляційної скарги без руху, у зв'язку з не наданням документа про сплату судового збору.
Слід зазначити, що процедура перегляду судових рішень та важливе значення справи для її учасника не є перешкодою для дотримання заявником строку апеляційного оскарження, отже не може бути визнана поважною причиною пропуску такого строку.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Невмотивоване задоволення клопотання відповідача - суб'єкта владних повноважень про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.
Суд враховує, що апеляційну скаргу відповідачу повернуто 07.02.2019 року, а повторно з апеляційною скаргою заявник звертається лише 07.11.2019 року, тобто після спливу дев'яти місяців з моменту повернення апеляційної скарги.
При цьому, заявник не наводить жодних поважних обставин, що унеможливили повторне подання апеляційної скарги до листопада 2019 року, та не обґрунтовує їх належними доказами, отже, суд приходить до висновку, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. (ч. 3 ст. 298 КАС України).
З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору, надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору та звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року в адміністративній справі №0840/3309/18.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року в адміністративній справі №0840/3309/18 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Круговий