25 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 160/5525/19
(суддя Барановський Р.А. м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі №160/5525/19 за позовом Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-
Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області 14 червня 2019 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала суду мотивована тим, що станом на 20.08.2019 року позивач не виправив недоліки позовної заяви належним чином у повному обсязі та у визначений судом в ухвалі від 21.06.2019 року спосіб та строк, оскільки в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху наведено пояснення як саме мають бути завірені копії відповідних документів, натомість, більшість наданих Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області до суду доказів на підтвердження фактичних обставин справи не завірено належним чином (відсутня дата засвідчення копій) уповноваженим представником позивача.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду вказують на обмеження судом першої інстанції права ГУНП на доступ до правосуддя. Зазначає про те, що відсутність дати засвідчення копій документів доданих до позовної заяви не може бути самостійною підставою для відмови особі в доступі до правосуддя, оскільки сам по собі такий недолік не призводить до неможливості відкриття провадження у справі та розгляду позовної заяви та може бути усунутий позивачем безпосередньо під час розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 червня 2019 року позовну заяву «Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу - залишено без руху».
Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
1) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви:
- вірного найменування відповідача та обґрунтування позовних вимог із вірним найменуванням відповідача або із вірним зазначенням ідентифікаційного коду відповідача згідно Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України;
- відомостей наведених у п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
2) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
3) належним чином завірених доказів на підтвердження фактичних обставин справи. Копію вищезазначеної ухвали позивач отримав 25 липня 2019 року (а.с.12).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивачем було надано позовну заяву у новій редакції, із зазначенням примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи та додано копії доказів на підтвердження фактичних обставин справи завірені представником позивача.
Повертаючи позовну заяву у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що більшість наданих Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області до суду доказів на підтвердження фактичних обставин справи не завірено належним чином (відсутня дата засвідчення копій) уповноваженим представником позивача.
Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції для повернення позовної заяви.
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому, частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Тобто, надання доказів та вирішення питання щодо прийняття чи відхилення того чи іншого доказу з підстав встановлених процесуальним законодавством здійснюється на стадії розгляду справи.
Суд, у разі сумніву щодо належності наданої учасником справи копії доказу (копії документу) не позбавлений права перевірити такий доказ на відповідність його оригіналу шляхом витребування такого доказу.
Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що додання позивачем до позовної заяви оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України документів не завірених у встановленому законом порядку не перешкоджає відкриттю провадження у справі, оскільки суд не позбавлений перевірити відповідність оригіналу таких документів під час розгляду справи по суті.
Повернення позовної заяви з підстав не зазначення дати засвідчення копій поданих Головним Управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області документів, враховуючи наявність всіх інших обов'язкових реквізитів засвідчення копії документа свідчить про надмірний формалізм.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Kutic v. Croatia», заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись: статтями 320, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року у справі №160/5525/19 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках передбачених пунктом 2 частини 5 статтею 328 КАС України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 листопада 2019 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко