Справа № 640/19091/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.
25 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кучми А.Ю.
суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся, в якому просив суд зобов'язати відповідача перерахувати пенсію за віком позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 06.10.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 11.10.2017 внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких перераховано пенсії зі збільшенням показника середньої заробітної плати та зменшення кратного стажу. На думку позивача, при розрахунку пенсії за віком мав би застосовуватись показник стажу з урахуванням кратності 1,35%. Натомість протиправні дії відповідача, які полягають у застосуванні величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,00%, стали наслідком зменшення розміру пенсії позивача та свідчать про порушення статей 3, 8, 22, 48 Конституції України.
Згідно з відзивом на адміністративний позов, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що його дії є правомірними та повністю відповідають Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2019 адміністративний позов задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсію за віком позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% з 06.10.2017 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач наголосив не неповному дослідженні судом першої інстанції обставин справи.
Позивачем надано відзив (заперечення) на апеляційну скаргу, в якому вказано на обґрунтованість та правомірність спірного рішення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.
Позивач 06.10.2017 року звернувся до органів пенсійного фонду щодо призначення йому пенсії за віком.
Листом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 09.1.2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.05.2018 року у справі №761/36571/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 р.р., починаючи з моменту звернення, а саме з 06.10.2017 року припинивши виплату попередньо призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про науково-технічну діяльність»
При виконанні рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.05.2018 року у справі №761/36571/17 відповідачем фактично здійснено перерахунок пенсії позивача та застосовано коефіцієнт стажу замість 1,35 % - 1%.
Не погоджуючись із даним рішенням, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив повідомити підстави перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту 1%.
Листом від 22.10.2018 року №97781/02/Б-7861 відповідач повідомив позивача про правомірність застосування коефіцієнту 1%.
Не погоджуючись з даними діями Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивач звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що пенсія позивачу призначена відповідно до положень Закону N 1058-IV вже після набрання чинності Законом N 2148-VIII, у зв'язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону N 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною третьою статті 4 Закону №1058-IV встановлено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 40 Закону №1058-IV передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що пенсія позивачу призначена за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Як встановлено вище, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.05.2018 року зобов'язано Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2014-2016 рр., починаючи з моменту звернення, а саме з 06.10.2017 року, припинивши виплату попередньої призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
На виконання даного рішення відповідачем позивача переведено з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведено розрахунок з урахуванням стажу та заробітної плати, набутих після попереднього перерахунку.
Таким чином, пенсію позивачу призначено відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся вперше 06.10.2017 року.
Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, який доповнено Законом України від 03.10.2017 N 2148-VIII, встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Згідно з пунктом 4-4 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Яв вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, пенсія призначена позивачу відповідно до положень Закону N 1058-IV після набрання чинності Законом N 2148-VIII, у зв'язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону N 1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підставі, зазначених у п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
І.О. Лічевецький