25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 759/13523/19
провадження № 22-ц/824/13071/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» на ухвалу Святошинського районного суду міста Київ від 25 липня 2019 року за заявою Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -
У липні 2019 року Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу до боржника про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Київ від 25 липня 2019 року у прийнятті заяви Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло - сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відмовлено.
Не погоджуючись із указаною ухвалою, КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» звернулось до суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково послався на відсутності доказів існування боргу за показниками лічильників обліку електроенергії боржника, оскільки заявником стягується не борг за електроенергію, а борг за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Зазначає, що заявнику не потрібно доводити безспірність розміру боргу, а повинен довести лише наявність права грошової вимоги.
Указує, що подана заява про видачу судового наказу відповідає вимогам статті 163 ЦПК України, а тому підлягає скасуванню як помилкова.
Згідно із статтею 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до пункту з частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно із частиною 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відмовляючи у прийнятті заяви суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано доказів щодо показників лічильників обліку електроенергії боржника, з якими він був ознайомлений та показники якого б відповідали наявній заборгованості боржника та наявності спору про право.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Звертаючись до місцевого суду із заявою про видачу судового наказу, представником КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» заявлялась вимога про стягнення боргу за за житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
З матеріалів справи убачається, що до заяви про видачу судового наказу додано копію договору від 17 лютого 2010 року укладеного між комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та ОСОБА_1 , яка є власницею квартири АДРЕСА_1 , про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Також до заяви додано розрахунок боргу за житлово-комунальні послуги та розрахунок збитків від інфляції та 3% річних відповідно до вимог статті 163 ЦПК України.
Отже, звертаючись до місцевого суду із заявою про видачу судового наказу, заявником подано необхідні документи, передбачені статтею 163 ЦПК України, для видачі судового наказу.
Чинним Цивільним процесуальним кодексом України не передбачена відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу. У разі наявності підстав, суд може відмовити у задоволенні заяви про видачу судового наказу на підставі статті 165 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба