Апеляційне провадження № 22-ц/824/16454/2019
Справа № 752/3595/19
25 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Кашперської Т.Ц., вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року відкрито провадження у даній справі. Не погоджуючись із даною ухвалою, позивач ОСОБА_1 04 листопада 2019 року засобами поштового зв'язку подала апеляційну скаргу, пропустивши строк на апеляційне оскарження, та звернулася із заявою про поновлення цього строку, посилаючись на те, що копія відповідної ухвали нею не отримувалася.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальних опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіям, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, враховуючи необхідність дотримання конвенційного та конституційного права особи на звернення до суду за захистом, строк апеляційного оскарження рішення пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.
Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про вручення скаржнику відповідної ухвали суду, вона має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Разом із тим, апеляційна скарга не відповідає вимогам щодо форми та змісту, встановленим п. 5 ч. 1 ст. 356 ЦПК України, відповідно до якого в апеляційній скарзі має бути зазначено, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).
Такі відомості в апеляційній скарзі ОСОБА_1 відсутні і зазначені лише відносно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05 березня 2019 року, у відкритті апеляційного провадження за якою апеляційним судом відмовлено ухвалою від 25 листопада 2019 року.
Крім того, в квитанції від 01 листопада 2019 року, доданій до апеляційної скарги, зазначено, що судовий збір сплачено « ОСОБА_2 » і за її позовом, однак документи, які б підтверджували, що ОСОБА_2 і позивач є одною особою, в матеріалах справи відсутні.
Згідно ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, а саме апеляційна скарга залишається без руху із наданням строку тривалістю десять днів з моменту вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків, в іншому випадку апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Таким чином, апеляційна скарга залишається без руху, для усунення недоліків необхідно протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати нову редакцію апеляційної скарги та чотири її копії відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити відомості відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 356 ЦПК України, а також надати документи, які б ідентифікували платника судового збору як позивача.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 10 червня 2019 року залишити без руху та встановити строк тривалістю десять днів з моменту вручення копії ухвали для виправлення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.