Справа № 640/19758/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
20 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Островської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 , учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, у переоформлення автомобіля НОМЕР_1 , номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, у зв'язку зі смертю чоловіка;
- зобов'язання відповідача вчинити дії для переоформлення та переоформити автомобіль НОМЕР_1 , номер НОМЕР_2 , 2008 року випуску, у зв'язку зі смертю чоловіка на ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно відмовив у задоволенні заяви позивача з питання перереєстрації автомобіля у зв'язку зі смертю чоловіка позивача, який мав статус інваліда.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав про те, ОСОБА_2 , який мав статус інваліда, та його дружину ОСОБА_1 було забезпечено автомобілем на десятирічний термін експлуатації. 21.08.2018, після смерті чоловіка позивач звернулась до Департаменту із заявою про переоформлення автомобіля у свою власність. Оскільки строк експлуатації автомобіля становив менше десяти років, член сім'ї особи з інвалідністю повинен був сплатити протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету вартість автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю. З огляду на те, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його дружина звернулась до Департаменту з письмовою заявою про переоформлення автомобіля у свою власність по закінченню шестимісячного терміну для викупу автомобіля, то правові підстави для переоформлення автомобіля у власність ОСОБА_3 відсутні. Вчинені дії щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про переоформлення автомобіля у власність відповідач вважає правомірними.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що на момент смерті ОСОБА_2 не сплив 10 річний строк експлуатації автомобіля. А тому підстави для безоплатної передачі автомобіля у власність члену сім'ї, який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю відсутні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За матеріалами справи, зокрема, у відповідності до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 за ОСОБА_2 (який мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до посвідчення категорія 1 серії НОМЕР_5 ) 09.10.2008 зареєстровано легковий автомобіль марки ЗАЗ, модель 110307, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до особливих відміток у цьому свідоцтві, вказаний автомобіль передано ОСОБА_2 у користування згідно довіреності органу соціального забезпечення № 05/2-3228 від 08.10.2008 та акта прийняття-здачі № НДЦ418503 від 07.10.2008 без права продажу, дарування і передачу в управління інших осіб без дозволу орану соцуправління.
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , про що свідчать відповідна відмітка у паспорті громадянина України ОСОБА_1 та надана нею до суду копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 .
Згідно з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві 07.06.2017, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
21.08.2018 ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю, звернулася до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою, в якій просила здійснити переоформлення автомобіля ЗАЗ-110307, 2008 року випуску, що був наданий у користування сім'ї з двох інвалідів, у зв'язку зі смертю чоловіка на неї, ОСОБА_1
Листом за вих. № 051/ОП/С-11912-009/5 від 24.09.2018 Департамент соціальної політики за наслідками отримання вказаної заяви від 21.08.2018 повідомив ОСОБА_1 про необхідність надання документів на члена сім'ї, якому буде передано право користування автомобілем, для розгляду поданого клопотання.
В подальшому листом вих. № 051/ОП/С-14225-009/5 від 12.11.2018 Департамент повідомив позивача про відсутність правових підстав для переоформлення автомобіля у власність ОСОБА_1 . В якості підстави для відмови у задоволенні заяви позивача відповідач зіслався на положення п. 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006, відповідно до якого іншому члену сім'ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлої особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції Фонду вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.
Частиною третьою ст. 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів її сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Технічні та інші засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - автомобіль), осіб з інвалідністю, зокрема дітей з інвалідністю, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано (далі - місце реєстрації) в Україні в установленому законодавством порядку визначає Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 (далі - Порядок № 999).
Пунктом 16 Порядку № 999 визначено, що особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, за її (його) бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену її сім'ї (за бажанням такого члена сім'ї), який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.
Положенням Порядку чітко визначено, що після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену її сім'ї (за бажанням такого члена сім'ї), який на час смерті особи з інвалідністю був зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.
Відтак, єдиною умовою безоплатної передачі у власність автомобіля після закінчення 10-річного строку його експлуатації, у разі смерті інваліда, якому він надавався, члену його сім'ї є саме місце реєстрації члена сім'ї, який виявив бажання його безоплатно отримати.
Таким чином, член сім'ї інваліда, який виявив бажання безоплатно отримати цей автомобіль, повинен був, на час смерті особи з інвалідністю, бути зареєстрованим за місцем реєстрації особи з інвалідністю.
Факт належності позивача до членів сім'ї померлого інваліда ОСОБА_2 та проживання з ним до дати смерті за однією адресою підтверджується довідкою Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб № 102/30/4643 від 18.08.2017).
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на момент смерті ОСОБА_2 не сплив 10 річний строк експлуатації автомобіля, а тому підстави для безоплатної передачі автомобіля у власність члену сім'ї, який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю відсутні.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із відповідною заявою - 21.08.2018, тобто після закінчення 10-річного строку експлуатації автомобіля.
Відповідно до п. 16 Порядку № 999 перереєстрація автомобіля на ім'я особи з інвалідністю з числа членів сім'ї, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, а у разі їх відсутності повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду. Довідка видається особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, в якому особа з інвалідністю перебувала на обліку, а особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції Фонду.
Тобто, за відсутності особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, останній повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду.
Однак, з 07.06.2017 (дати смерті інваліда ОСОБА_2 ) по дату звернення позивача із заявою від 21.08.2018 (після закінчення 10-річного строку експлуатації автомобіля) відповідачем не вживалися будь-які заходи щодо повернення (вилучення) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду даного автомобіля.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що позивач на дату звернення до відповідача із відповідною заявою мала право на безоплатне отримання у власність автомобіля, який видавався ОСОБА_2 , оскільки відповідала умовам безоплатної передачі у власність автомобіля після закінчення 10-річного строку його експлуатації, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у задоволенні заяви позивача щодо безоплатної передачі у власність автомобіля, що видавався ОСОБА_2 .
Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 16.05.2019, та не можуть бути підставою для його скасування.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25.11.2019.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:В.О. Аліменко
Н.В. Безименна