Ухвала від 25.11.2019 по справі 826/17513/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

УХВАЛА

Іменем України

25 листопада 2019 року м. Київ №826/17513/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "В2В-Маркет" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізич-них осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Євробанк" Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1) визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо перерахування 22.06.2016 180000 грн. з рахунку позивача № НОМЕР_1 у рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту №ЮЛ-60/2016-О від 15.04.2016;

2) зобов'язати Уповноважену особу повернути на рахунок позивача № НОМЕР_1 180000 грн., які були списані 22.06.2016 у рахунок погашення заборгованості за договором овердрафту №ЮЛ-60/2016-О від 15.04.2016;

3) зобов'язати Уповноважену особу перерахувати 180000 грн. з рахунку позивача № НОМЕР_1 на рахунок позивача № НОМЕР_2 у Київському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після запровадження тимчасової адміністрації й станом на 22.06.2016 у позивача обліковувалася заборгованість перед ПАТ КБ "Євробанк" згідно з договором овердрафту №ЮЛ-60/2016-О від 15.04.2016 у сумі 183274,92 грн. У це же день на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 300000 грн. від ТОВ "Промислова торгова група" в оплату за товар, з яких ПАТ КБ "Євробанк" 183274,92 грн. направив на погашення заборгованості за договором овердрафту, а 113453 грн. повернуто ТОВ "Промислова торгова група". У подальшому позивачем поставлено товар на користь ТОВ "Промислова торгова група", тому відповідач має відшкодувати позивачу 180000 грн.

Також, позивач зазначає про перерахування 15.06.2016 коштів у сумі 180000 грн. на рахунок працівника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 на відрядження. Кошти у сумі 175469,52 грн. 12.08.2016 були списані з рахунку ОСОБА_1 на підставі наказу Уповно-важеної особи від 10.08.2016 №189-ОД, яким визнано нікчемною транзакцію (операцію) з перерахування коштів у сумі 180000 грн. з рахунку позивача на рахунок ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №820/11591/15 було зроблено висновок про те, що спір щодо формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і твердження реєстру вклад-ників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовими і належать до юрисдикції адміністративних судів.

На теперішній час практика Верховного Суду про віднесення до юрисдикції адмініс-тративних судів спорів щодо відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду є сталою.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 в адміністративній справі №826/6762/18, залишаючи без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2018 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2018, цей Суд, проана-лізувавши положення ст.ст. 3, 4, 34, 36, 48, 51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) та ст.ст. 2, 4, 19 КАС України, зазначив таке:

"Системний аналіз наведених нормативних приписів дозволяє дійти висновку, що з моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження орга-нів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законо-давством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом №4452, дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб'єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відноси-нах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 4 КАС України.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що визначений ста-ттею 3 Закону №4452 правовий статус Фонду, відповідно до якої він є, зокрема, юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні, - не впливає на правовий статус банку, в якому запроваджено тимчасову адміністрацію або щодо якого розпочато процедуру ліквідації, оскільки Фонд розпоряджається майном такого банку від імені останнього й у межах виконання покладених на нього законодавством функцій щодо виведення неплатоспро-можного банку з ринку та не здійснює в цій частині жодних владних управлінських функцій.

У цій справі спірні правовідносини виникли у зв'язку з виконанням Фондом дій щодо затвердження умов продажу активів ПАТ "Радикал банк", щодо якого здійснюється процеду-ра ліквідації, а саме продажу прав вимоги зазначеного банку до Товариства згідно з укладе-ними між ними кредитними договорами, зобов'язання за якими, як стверджує позивач, виконані ним у повному обсязі.

Оскільки Товариство оскаржує рішення Фонду, прийняте ним не як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління банком, який здійснює заходи щодо продажу майна банку, що ліквідується, такий спір не є публічно-правовим.

Зважаючи на суб'єктний склад та характер правовідносин у цій справі, наведені в касаційній скарзі доводи Товариства про поширення на неї юрисдикції адміністративного суду Велика Палата Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані, натомість вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.".

Хоча, обставини вищевказаної справи стосуються затвердження умов продажу активів банку, який ліквідується, однак застосований Великою Палатою Верховного Суду підхід у розмежуванні юрисдикції спорів з участю Фонду є прийнятний до даної справи, яка розгля-дається.

У даній справі характер спірних правовідносин не пов'язані з реалізацією Фондом пов-новажень щодо формування переліку (реєстру) вкладників ПАТ КБ "Євробанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Натомість спірні правовідно-сини виникли у зв'язку з виконання банком умов договору від 10.09.2015 про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування та договору овердрафту №ЮЛ-60/2016-О від 15.04.2016, які були укладені з позивачем.

Враховуючи згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, і зважаючи на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах своїх повноважень саме у сфері виведення неплатоспроможного банку з ринку, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не як суб'єкт владних повноважень, а як орган управління банком, тому даний спір не є публічно-правовим і його належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Посилання позивача на обставини перерахування 15.06.2016 коштів у сумі 180000 грн. на рахунок ОСОБА_1 на відрядження та повернення 12.08.2016 частини цих коштів у сумі 175469,52 грн. на рахунок позивача на виконання наказу Уповноваженої особи від 10.08.2016 №189-ОД про визнання нікчемним правочину (транзакції) не стосуються предме-ту позову і характеру спірних правовідносин.

Більше того, дані обставини теж не свідчать про публічно-правовий спір, зважаючи на постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/12294/16, від 16.05.2018 у справах №910/17448/16 та №910/54198/16, від 04.07.2018 у справі №820/1648/17 та від 22.08.2018 у справі №805/5104/15-а, в яких зроблено правовий висновок про те, що розпорядчий документ Уповноваженої особи про віднесення правочину до нікчемних є внутрішнім документом банку і спір з приводу оскарження такого документу, виданого Уповноваженою особою не як суб'єктом владних повноважень, а як органом управління банком, що здійснює заходи із забезпечення його активів і запобігання втрати майна та грошових коштів, не є публічно-правовим.

Отже, суд дійшов висновку про наявність передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України підстава для закриття провадження у справі, оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 238, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання. Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку, визначеному ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 15 днів з дня складення її у повному обсязі.

Дата ухвали є днем складенні її у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко

Попередній документ
85899788
Наступний документ
85899790
Інформація про рішення:
№ рішення: 85899789
№ справи: 826/17513/16
Дата рішення: 25.11.2019
Дата публікації: 27.11.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб