ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
25 листопада 2019 року м. Київ №826/4080/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквіда-цію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича (далі - Уповноважена особа), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним і скасувати наказ Уповноваженої особи від 16.09.2015 №813 у частині визнання нікчемним договору від 26.02.2015 №009-16527-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая";
2) визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, лише частини коштів у сумі 78,96 грн., замість 166520,30 грн.;
3) зобов'язати Уповноважену особу внести зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, включивши суму у розмірі 166520,30 грн. замість 78,96 грн. та подати до Фонду додаткову інформацію щодо цих змін.
У зв'язку із припиненням повноважень судді, в провадженні якого перебувала дана справа і не була ним розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями вищевказана справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2019 закрито про-вадження в адміністративній справі в частині визнати протиправним і скасування наказу Уповноваженої особи від 16.09.2015 №813.
Підставою позову є те, що позивач є вкладником АТ "Дельта Банк" (далі - Банк) і на нього поширюються передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантії відшкодування коштів за вкладом згідно з договором банківського вкладу (депозиту) від 26.02.2015 №009-16527-260215. Стверджує, що він не підпадає під жодну з умов, визначених у Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", коли Фонд не відшкодовує кошти, а також про відсутність правових підстав для визнання вказаного договору нікчемним. Вважає, що всупереч ст.ст. 26, 27 цього Закону відповідач не включив його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Відповідач подав заперечення, у яких просить відмовити в задоволенні позову з під-став нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Фонд подав письмові пояснення, в яких просить відмовити в позові з підстав нікчем-ності правочину і неналежності позивача до вкладників Банку.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов. Інші учасники справи явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, у зв'язку з чим та згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України (у редакції до 15.12.2017) суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
26 лютого 2015р. між Банком і позивачем укладено договір №009-16527-260215 бан-ківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США на суму 6200 доларів США на строк з моменту зарахування вкладу на рахунок № НОМЕР_1 та по 27.05.2015.
Згідно з додатковою угодою від 25.02.2015 №1 п. 1.8 ст. 1 цього договору викладено у наступній редакції: "1.8 Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перераху-вання з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору. Виключно для цілей цього договору сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору не застосовуються. У разі, якщо в день укладання сторонами цього договору не буде здійснено зарахування/перерахування коштів, що становлять суму вкладу на рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений".
Згідно з копією платіжного доручення від 26.02.2015 №46534643 на рахунок позивача № НОМЕР_1 зараховано кошти в сумі 6200 доларів США, які надійшли з рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_3 . Також, цей факт підтверджується копією виписки по угоді №009-16527-260215 від 26.02.2015.
Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 30.10.2014 №692/БТ АТ "Дельта Банк" віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та вста-новлено обмеження в його діяльності, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гаранто-вана сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Із 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" згідно з пос-тановою Правління НБУ від 02.03.2015 №150 та рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 за №51. Уповноваженою особою призначено Кадирова В.В.
Із 05.10.2015 розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" згідно з постановою Правління НБУ від 02.10.2015 №664 і рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.10.2015 №181. Уповноваженою особою призначено Кадирова В.В.
Згідно з рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 20.02.2017 №619 і від 04.04.2019 №772 строки здійснення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" продовжено до 04.10.2020, а також продовжено повноваження ліквідатора Кадирова В.В. на відповідний період.
Згідно з рішеннями виконавчої дирекції Фонду від 24.10.2019 №2705 Уповноваженою особою призначено Матвієнка Андрія Анатолійовича.
Згідно з додатком №1 до Протоколу від 15.09.2015 засідання Комісії з перевірки пра-вочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк", призначеної наказом Упов-новаженої особи №408 від 29.05.2015, до реєстру договорів за вкладними операціями, що є нікчемними згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", включено договір, укладений між Банком і позивачем.
Згідно з наказом Уповноваженої особи від 16.09.2015 №813 у зв'язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ "Дельта Банк" нікчемних правочинів відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", застосовано наслідки нікчемності до договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" згідно Переліку, наведеного у додатку №1 до цього наказу, до якого, серед іншого, включено договір банківського вкладу, укладений між Банком і позивачем.
Листом Уповноваженої особи від 23.09.2015 №8821/1008 позивачу повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) згідно з п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються правомірності не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гаран-тування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) (у редакції, чинній на час введення тимчасової адміністрації банку) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 Закону №4452:
вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3);
вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4).
Як було встановлено судом, позивачу на підставі договору банківського вкладу (депо-зиту) відкрито у Банку вкладний рахунок, на який зараховано 6200 доларів США, тому пози-вач вважається вкладником цього Банку, на якого поширюються гарантії відшкодування коштів за вкладом.
Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інфор-мацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необ-хідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вклад-ника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Доказів того, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Банку і отримання цього рішення Фондом, Уповноваженою особою відповідно до ст. 27 Закону №4452 включено позивача до Переліку вкладників або протягом процедури ліквідації подано до Фонду додаткову інформацію про позивача в частині відшкодування йому коштів за вкладом у сумі 6200 доларів США, відповідач до суду не надав, про наявність таких доказів - не зазначив, а судом таких фактів не встановлено.
Оцінюючи правомірність не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, суд зважає на таке.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 26 Закону №4452 гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Такі випадки визначені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, однак про їх наявність ніхто з учасників справи не стверджував і доказів не надав, а судом таких випадків не встановлено.
Щодо визнання нікчемним правочину відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, про що стверджується відповідачем, суд зазначає наступне.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 передбачено, що правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у т.ч. дого-вори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Фонд:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
При вирішенні справи суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №826/1476/15 про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, за яких правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемни-ми, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону №4452 (п. 42). Здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі право-чини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. Банку (п. 45). Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону №4452 не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійс-ності нікчемного правочину за цією статтею (п. 46). При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укла-дення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину (п. 48).
У справі відсутні докази, які б достовірно і переконливо свідчили про те, що умови укладеного між позивачем і Банком правочину (договір банківського вкладу (депозиту)) передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам пе-реваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Вищевказаний договір, укладений між Банком і позивачем, таких вимог не містить.
Транзакція (операція) з перерахування коштів з рахунку ОСОБА_3 на рахунок позивача, зважаючи на висновок Великої Палати Верховного Суду у п. 45 постанови від 04.07.2018 №826/1476/15, не є правочином, укладеним між Банком та позивачем, тому посилання відповідача на нікчемність цього правочину відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону №4452 є безпідставними і не доводять правомірність не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
У цьому ж контексті суд враховує висновок Верховного Суду у постанові від 23.04.2019 у справі №822/6076/15, який зазначив, що положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Посилання відповідача у своїх запереченнях на встановлені для Банку обмеження постановою Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ, якою цей банк віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження в діяльності банку, що була наявна на момент здійснення трансакції з перерахування коштів та укладення договору банківського вкладу (депозиту), суд відхиляє як необґрунтовані, адже ця постанова містить банківську таємницю, а тому позивач не міг бути обізнаним про її зміст та встановлені обмеження. При цьому суд враховує сталу практику Верховного Суду, зокрема висновок цього суду у п. 48 постанови від 17.10.2019 у справі №826/4627/16.
Посилання відповідача на порушення при перерахуванні коштів на рахунок позивача п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ "Дельта Банк", яким заборонено зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи, суд відхиляє також, оскільки дана обставина не спростовує факт проведення цим банком трансакції та зарахування коштів на рахунок позивача. Крім того, додатковою угодою №1 від 26.02.2015 внесено зміни до договору, якими передбачено, що вказані Правила до відносин, що виникають на підставі договору, не застосовуються.
З рештою, невиконання Банком вимог постанови Національного банку України від 30.10.2014 №692/БТ та/або Правил банківського обслуговування фізичних осіб у АТ "Дельта Банк", саме по собі, не є підставою для висновку про нікчемність правочину відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452, і, на переконання суду, не тягне негативних наслідків для вкладника, зокрема у вигляді застосування наслідків недійсності правочину, якщо недійс-ність цього правочину або застосування наслідків недійсності такого правочину не встанов-лено відповідним рішенням суду, а такого (рішення суду) відповідачем не надано.
Водночас, як вбачається із встановлених судом обставин справи, договір банківського вкладу укладено, а грошові кошти в сумі 6200 доларів США на вкладний рахунок позивача зараховані, до запровадження тимчасової адміністрації банку (03.03.2015), що не суперечить ч. 3 ст. 36 Закону №4452, якою встановлено, що правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Отже, судом не встановлено обмежень щодо укладення договору банківського вкладу чи зарахування на них коштів, а також передбачених ч. 3 ст. 36 і п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону №4452 обставин, з якими пов'язується нікчемність цих правочинів.
Про наявність інших правових підстав нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) чи доказів визнання цього правочину недійсним у судовому порядку або застосу-вання рішенням суду наслідків недійсності нікчемного правочину відповідачем не зазначено й до суду таких не надано.
Зважаючи на недоведеність відповідачем передбачених ст.ст. 26, 36, 38 Закону №4452 підстав для не відшкодування позивачу коштів у сумі 6200 доларів США за рахунок Фонду, суд дійшов висновку про те, що гарантії Фонду поширюються на відшкодування позивачу цих коштів.
Враховуючи, що згідно із ст. 26 Закону №4452 позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, але не був включений Уповноваженою особою до переліку вкладників з причин, правомірність яких не доведена перед судом, суд дійшов висновку про допущення цим відповідачем протиправної бездіяльності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.
З метою ефективного захисту і поновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, якому необхідно здійснити виплату відшкодування у сумі 6200 доларів США.
Водночас, вимога позивача про визнання протиправними дій щодо включення до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фон-ду, лише частини коштів у сумі 78,96 грн., замість 166520,30 грн., не підлягає задоволенню, оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права. Дії відповідача щодо включення відомостей до Переліку про відшкодування позивачу коштів у сумі 78,96 грн. за вкладом, розміщеним на іншому рахунку, не порушили прав позивача. Натомість не включення до цього Переліку відомостей про вкладу у сумі 6200 доларів США відбулося внаслідок бездіяльності, а не дій, як помилково вважає позивач.
Також, не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача внести зміни до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, включивши суму у розмірі 166520,30 грн. замість 78,96 грн., оскільки вказаний перелік затверджений і переданий до Фонду. Зміни до нього можуть бути включені шляхом подання додаткової інформації, з приводу чого судом зроблено висновок вище.
Суд не бере до уваги надані позивачем копії договору від 18.02.2015 на відкриття та обслуговування поточного рахунку №005-16394-180215, заяви на отримання переказу від 17.110.2015 і заяви на видачу готівки від 17.10.2015 №232 на суму 78,96 грн., оскільки вони не стосуються предмету доказування у справі щодо відшкодування 6200 доларів США.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 1653,60 грн. згідно з квитанцією від 12.04.2016 №21_12.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №817/649/16 зроблено висновок про те, що дія ч. 3 ст. 22 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів" поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом під час здійснення останнім владних управлінських функцій, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону №4452-VI.
Отже, позивач був звільнений від сплати судового збору, тому сплачений ним судовий збір може бути повернутий за відповідною заявою. Підстав для стягнення з відповідача судового збору за таких обставин не має.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 241-246, пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.
2. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здій-снення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Ана-толійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , якому необхідно здійснити відшкодування коштів за вкладом на рахунку № НОМЕР_1 за договором від 26.02.2015 №009-16527-260215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США у сумі 6200 (шість тисяч двісті) доларів США за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
3. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на лікві-дацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Матвієнко Андрій Анатолійович;
01014, м. Київ, б-р Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 21708016.
Третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко