18 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2771/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Чоботар А.С.,
представника позивача Владика А.С.,
представників відповідача Золотаринець В.М., Мороз О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2019 №UA102000/2019/000044/2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що зкоригована митна вартість автомобіля, яка перевищила більш ніж удвічі митну вартість визначену позивачем протиправна, оскільки не базується на ціні, що фактично була сплачена або підлягала сплаті за автомобіль.
Ухвалою суду від 23.09.2019 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.
Представник відповідача протягом встановленого судом строку надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та вказав, що посадовою особою митниці було здійснено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку ЄС транспортного засобу «Автомобіль легковий марки «MERCEDES-BENZ» модель «VIANO», 2013 року першої реєстрації, тип двигуна - дизельний; робочий об'єм двигуна - 2987 см3; потужність - 165 кВт». Так, було встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсів autoscout24.com та mobile.de вартість даного транспортного засобу 2013 року першої реєстрації, з дизельним двигуном, робочим об'ємом циліндрів двигуна 2987 см3, потужністю 165 кВт, автоматичною коробкою передач та пробігом максимально наближеним до пробігу оцінюваного транспортного засобу «Автомобіль легковий марки «MERCEDES-BENZ» модель «VIANO», кузов номер НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2013, модельний рік виготовлення 2013» (згідно акту митного огляду від 20.03.2019 № UA205010/2019/315782 показник одометру автомобіля становить 295053 км) становить 15 999,00 - 17 900,00 EUR, що не відповідає задекларованій вартості автомобіля, вказаній у фактурі від 07.03.2019 №Marz/04/2019. Враховуючи вищезазначене, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості внаслідок чого, митницею прийнято рішення № UA102000/2019/000044/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено - митна декларація від 07.02.2019 №UA403010/2019/003117 - на рівні 16806,72 EUR/шт та відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102150/2019/00068.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
20.03.2019 особою, уповноваженій на декларування, до митниці подана митна декларація (далі - МД) ІМ 40 ДЕ № UA102150/2019/201719 та задекларовано товар «Автомобіль легковий, що був у використанні - 1шт; - марка - MERCEDES-BENZ; - модель VIANO; - номер кузова/VIN - НОМЕР_1 ; - тип двигуна - дизельний; - робочий об'єм двигуна - 2987 см3; - потужність - 165 кВт; - номер двигуна - не визначений; - тип кузова - універсал; - загальна кількість місць - 8, в тому числі місце водія; - загальна кількість дверей - 4; - колір - білий; - колісна формула - 4X2; - екологічний клас безпеки - EURO 5; - календарний рік виготовлення - 2013; - модельний рік виготовлення - 2013. Призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального користування. Торгівельна марка - "MERCEDES-BENZ". Виробник - "DAIMLERCHRYSLER AG" Країна виробництва - DE".
По митній декларації від 20.03.2019 №UA102150/2019/201719 по системі управління ризиками в напрямку визначення митної вартості було згенеровано форми митного контролю за кодами 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів» та визначено, що «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 15811,00».
При цьому, позивачем було надано до митного оформлення рахунок (купча) від 07.03.2019 №Marz/04/2019, відповідно до якого було заявлено фактурну вартість автомобіля на рівні 8000 евро (а.с.20).
Посадовою особою митниці було здійснено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку ЄС транспортного засобу «Автомобіль легковий марки «MERCEDES-BENZ» модель «VIANO», 2013 року першої реєстрації, тип двигуна - дизельний; робочий об'єм двигуна - 2987 см3; потужність - 165 кВт». Так, було встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсів autoscout24.com та mobile.de вартість даного транспортного засобу 2013 року першої реєстрації, з дизельним двигуном, робочим об'ємом циліндрів двигуна 2987 см3, потужністю 165 кВт, автоматичною коробкою передач та пробігом максимально наближеним до пробігу оцінюваного транспортного засобу «Автомобіль легковий марки «MERCEDES-BENZ» модель «VIANO», кузов номер НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2013, модельний рік виготовлення 2013» (згідно акту митного огляду від 20.03.2019 №UA205010/2019/315782 показник одометру автомобіля становить 295053 км) становить 15 999,00 - 17 900,00 EUR, що не відповідає задекларованій вартості автомобіля, вказаній у фактурі від 07.03.2019 №Marz/04/2019. Враховуючи вищезазначене, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості внаслідок чого, митницею прийнято рішення №UA102000/2019/000044/2 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено - митна декларація від 07.02.2019 №UA403010/2019/003117 - на рівні 16806,72 EUR/шт та відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі - картка відмови) № UA102150/2019/00068.
Позивач не погоджується з таким рішенням митниці, внаслідок чого звертається до суду з позовною заявою до Чернігівської митниці ДФС.
В силу прямої дії ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.
Так, відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст.257 Митного кодексу України).
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Частинами 4 та 5 ст.58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.1 та ч.2 ст.52 Митного кодексу України).
Частинами 1 та 2 ст.53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною 5 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Дана норма кореспондується з положеннями ч.3 ст.318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п.3.16 та п.6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Так, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу для митного оформлення рахунок (купча) від 07.03.2019 №Marz/04/2019, відповідно до якого було заявлено фактурну вартість автомобіля на рівні 8000 евро (а.с.20), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, платіжне доручення, що підтверджує сплату митних ті інших платежів від 10.03.2019 (а.с.90-91).
Подані документи містять достовірні числові дані, які ідентифікують товар та підтверджують митну вартість товарів за ціною, яка була визначена в рахунку.
Також, з метою підготовки справи до розгляду, судом витребувано переклад рахунку (купча) від 07.03.2019 №Marz/04/2019, де було встановлено отримання ОСОБА_2 (ОСОБА_2) 8000 Євро (а.с.93).
При цьому, вимагаючи надання додаткових документів митний орган не вказав, які саме розбіжності чи ознаки підробки він виявив у поданих декларантом документах, а також які конкретно відомості щодо числових значень складових митної вартості товару чи ціни, яка була сплачена/підлягала сплаті за цей товар потребують перевірки та/або додаткового підтвердження. Тобто, відповідач не зазначив про конкретні обставини, які викликають у нього сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості, крім необхідності надати додаткові банківські платіжні документи, що підтверджують вартість оцінюваного транспортного засобу та містить реквізити, необхідні для ідентифікації такого транспортного засобу, та прийняв рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Так, ч.1 ст.55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і ст.60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) цього Кодексу.
Частинами 2,3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Втім, приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням ст.55 Митного кодексу України.
Водночас, підставою для коригування відповідачем показника митної вартості товару, зазначеного в митній декларації поданій позивачем, стала цінова інформація і пропозиції на ринку ЄС (autoscout24.com, mobile.de).
Суд критично ставиться до такої інформації, оскільки відповідачем не обґрунтовано правомірність використання у спірному випадку таких відомостей. У спірних відносинах цінова інформація з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар, а тим більше, впливати на договірні умови між продавцем та покупцем, на підставі яких ними була визначена, та фактично сплачена, вартість автомобіля.
Наслідком таких протиправних дій є безпідставне, в порушення ст.58 Митного кодексу України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.
Відповідно до положень ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Аналогічна вимога встановлені і до змісту картки відмови.
Отже, оскільки згідно рахунку (купча) від 07.03.2019 №Marz/04/2019 було встановлено отримання продавцем 8000 Євро, суд зазначає, що рішення не можна визнати вмотивованим, адже ч.1 та ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а ч.5 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
При цьому відповідач не зазначив, які саме вартісні показники складових митної вартості по товару є непідтвердженими та які відомості про митну вартість товару є неповними, не містить роз'яснення вимог, виконання яких могло б забезпечити можливість прийняття митної декларації за заявленим методом визначення митної вартості, а саме не вказано з посиланням на відповідні норми закону, які відомості про митну вартість підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та в яких документах містяться, а також які саме вартісні показники складових митної вартості та якими документами мають підтверджуватись за вимогами закону.
Наведені вище порушення в сукупності вказують на необгрунтоване та формальне прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів, що є підставою для визнання його протиправними та скасування.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.03.2019 №UA102000/2019/000044/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 2 151,52 грн (дві тисячі сто п'ятдесят одна гривня 52 коп.) судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 )..
Відповідач-1 - Чернігівська митниця ДФС (проспект Перемоги, 6, м.Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156).
Повний текст рішення складено 26.11.2019.
Суддя Л.О. Житняк