26 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/3100/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного ( у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма ''Сіверянка'' до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 ( далі також - ОСОБА_1 , позивач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма ''Сіверянка'' (далі також - ПАТ ВТФ ''Сіверянка'', третя особа) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просить:
- зобов'язати відповідача зарахувати позивачу з 19.02.2019 до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно пункту ''б'' статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” періоди її роботи у ПАТ ВТФ ''Сіверянка'' з 06.07.1989 по 30.08.2001.
Позов мотивовано тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки вона має необхідний пільговий страхових стаж та звернулась за призначенням пенсії у віці 51 рік, що передбачено пунктом “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і підтверджується відповідними відомостями у трудовій книжці та даними паспорта. За таких обставин вважає, що не проведення відповідного перерахунку пенсії позбавляє її конституційного права на соціальний захист.
Ухвалою суду від 28.10.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження ( у письмовому провадженні).
14.11.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому позиція відповідача обґрунтована тим, що на день звернення до відповідача ОСОБА_1 не надала необхідної довідки для призначення пільгової пенсії та документів щодо проведення атестації робочого місця.
18.11.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримала свої доводи, викладені у позові.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Із даних паспорту позивача видно, що ОСОБА_1 народилась 19 лютого 1968 року (а.с. 9-10).
Факт виконання робіт безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту позивача у період з 06.07.1989 по 03.08.2001 у ПАТ ВТФ ''Сіверянка'' підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 (а.с. 15-19), довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.07.2019 № 8 ( а.с.20), копією наказу Публічного акціонерного товариства виробничо-торгової фірмі ''Сіверянка'' від 23.12.1993 № 168 (а.с.21-22), довідкою Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення від 05.06.2001 № 306/13 (а.с. 23), копією медичної картки амбулаторного хворого ( а.с. 24-25).
05.07.2019 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 та зарахувати період роботи з 06.07.1989 по 03.08.2001 згідно поданих документів.
За результатами розгляду заяви позивача, відповідачем надано відповідь від 07.10.2019 № 3007/03-21, в якій повідомлено про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за відсутністю пільгової довідки, яка відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема містить відомості необхідного страхового стажу не менше 22 років та необхідного пенсійного віку на день подання заяви (05.07.2019), (а.с. 12).
Вважаючи викладену позицію такою, що порушує права на соціальний захист, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України ''Про пенсійне забезпечення'', який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій та встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 12 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Пунктом ''б'' статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини першої статті 26 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' від 09.07.2003 № 1058- IV: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 26 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Таким чином, якщо особа має не менше половини стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 та за наявності, передбаченого загального стажу роботи, - пенсії за віком призначаються із зменшенням пенсійного віку, а саме, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
За приписами статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до пунктів 3, 4.5 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року N 442 (далі - Порядок проведення атестації). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та розробленими Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Згідно пунктів 1, 3 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до такої категорії працівників віднесені, серед іншого, робітники та інженерно-технічні робітники, безпосередньо зайняті в цехах, виробництвах (на правах цехів) і окремих установках нижченаведених виробництв, зокрема, гумового та шинного в цехах, ділянках: каландрових, збірних, рукавних, транспортерних стрічок та приводних ременів, автокамерних та шинних, формової та неформової техніки (за виключенням обробки гумових формових та неформових деталей), гумового взуття (за виключенням ділянок сортування та упаковки), закройно -намазочних, маканних виробів, ебоніту та виробів з нього, повітроплавного та інженерного майна, губчатих виробів, засобів хімічного захисту, прогумованих тканин, гумування закритих ємностей та хімічної апаратури, валів та інших виробів; регенерата (за виключенням ділянок старої гуми та підготовчих цехів); гутаперчі (розділ ХІ ''Хімічне виробництво'', підрозділ 1 ''Основне виробництво'', п.4).
Відповідно до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, до такої категорії працівників відносяться робітники, зайняті у виготовленні засобів хімічного захисту (розділ ХХ. Легка промисловість 2211000а-17541).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту ''б'' статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Оскільки період роботи з 06.07.1989 по 31.12.1991 на Чернігівській фабриці гумо -технічних виробів безпосередньо у виробництві засобів хімічного захисту за професією, посадою учениця клеїльника, клеїльник, що передбачена списком №2 розділу 11 підрозділу 1 пункту 4 постанови Ради Міністрів України СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, тому цей період повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до пункту ''б'' статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 5 вересня 2018 року у справі №750/2001/16-а.
Крім того, наказом Чернігівської швейної фабрики ''Сіверянка'' від 23 грудня 1993 року № 168 затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням, згідно спискам №1, №2.
Відповідно до листа Державної експертизи Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 05 червня 2001 року №306/13 експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих ЗАТ ''Сіверянка'', встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена відповідно з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ від 23 грудня 1993 року № 168, яким підтверджено право на пенсію за списком №2 працівникам підрозділів, які вказані в переліку професій вищевказаного наказу про результати атестації. Умови оплати праці, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 для професій, приведених в наказі №168, працівникам ЗАТ ''Сіверянка'' підтверджено на термін до 23 грудня 1998 року.
Згідно додатку до наказу Чернігівської швейної фабрики ''Сіверянка'' від 23 грудня 1993 року № 168 ''Перелік робочих місць, виробництв, професій та посад, працівникам яких підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення'', до списку №2 віднесено посаду клеїльник у виробництві гумовотехнічної продукції, яку у цей період обіймала позивач.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про зобов'язання відповідача зарахувати період роботи позивача у Публічному акціонерному товаристві виробничо-торгова фірма ''Сіверянка'' з 06.07.1989 по 23.12.1998 до пільгового стажу.
Щодо періоду роботи позивача на посаді клеїльника з 23.12.1998 по 30.08.2001, то останній не підлягає зарахуванню до пільгового стажу з підстав відсутності доказів на підтвердження проведення атестації робочого місця за вказаний період.
Разом з тим, вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу з 19.02.2019 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з пунктом ''б'' статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акту.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 81 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'' призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Отже, суд не може підміняти даний орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вчинення вказаних дій, оскільки законодавством такі функції віднесені до компетенції Пенсійного фонду України. Відтак, позов слід задовольнити частково.
Так, згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи у Публічному акціонерному товаристві виробничо-торгова фірма ''Сіверянка'' з 06.07.1989 по 23.12.1998 до пільгового стажу.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири грн) 20 коп., сплачений відповідно до квитанції від22.10.2019 № 61.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Третя особа: Публічне акціонерне товариство виробничо-торгова фірма ''Сіверянка'' (вул. Шевченка, 246-а, м. Чернігів, 14020, код ЄДРПОУ 00310143).
Відповідач: Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (просп. Миру, 44,м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 40378209).
Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2019.
Суддя І.І. Соломко