Справа № 607/24221/19Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Провадження № 22-ц/817/1088/19 Доповідач - Ткач З.Є.
Категорія - 351000000
21 листопада 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Ткач З.Є.
суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
розглянув у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи цивільну справу № 607/24221/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2019 року, постановлену суддею Братасюком В.М., у цивільній справі за заявою про забезпечення позову, -
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом: заборони ВАТ "Тернопільобленерго" вчиняти будь-які дії з трансформаторною підстанцією, що розташована поруч з садибою заявника за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2019 року заяву повернуто ОСОБА_1 на підставі ч. 9 ст. 151 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відсутність у заяві про забезпечення позову пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення не є підставою для її повернення.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Однак, відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала не відповідає.
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ "Тернопільобленерго" вчиняти будь-які дії з трансформаторною підстанцією, що розташована поруч з садибою заявника за адресою АДРЕСА_1 .
Повертаючи матеріали заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявник не виконав вимоги цивільно-процесуального законодавства, а саме не зазначив у заяві пропозиції щодо зустрічного забезпечення відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 151 ЦПК України.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Вимоги щодо змісту і форми ухвали суду визначено статтею 260 ЦПК України. Відповідно до частини сьомої статті 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно із частиною першою статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Враховуючи наведене правило процесуальної норми, суд має право, втім він не зобов'язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.
Випадки обов'язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені частиною третьою статті 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Проте, жодна із обставин, перерахованих у частині третій статті 154 ЦПК України, судом першої інстанції встановлена не була.
Таким чином, у суду були відсутні підстави для повернення заяви про забезпечення позову з мотивів не зазначення пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.
Будь-яких інших обставин для повернення заяви на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України судом першої інстанції не зазначено.
Крім цього, відсутність в заяві про забезпечення позову пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не позбавляє права обтяженої сторони звернутись з клопотанням про зустрічне забезпечення окремо у встановленому законом порядку.
Також суд першої інстанції не врахував те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала таку заяву, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
На вищенаведене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, повернувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо останній порушив норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до вимог абз. 2 ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Тернопільський апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 жовтня 2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова складена 21 листопада 2019 року.
Головуючий: Ткач З.Є.
Судді: Міщій О.Я.
Шевчук Г.М.