25 листопада 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1041/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" (код ЄДРПОУ 00274461, вул. Донбасівська, 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58008) про стягнення заборгованості, -
05.09.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" (відповідач) з такими позовними вимогами (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.10.2019 року):
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій за період з 01.04.2019 року по 30.09.2019 року в сумі 19210,86 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД» має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 ч. 2 ст. 14 Закону.
Борг підприємства перед Пенсійним фондом України за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням поштового збору, складає 19210,86 грн.
Відповідач систематично не виконує свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п.п. "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що спричиняє наростання заборгованості та завдає збитків державі в особі Пенсійного фонду України, при цьому гальмується накопичення коштів бюджету Пенсійного фонду. Як наслідок, ускладнюється фінансування виплати пенсій та допомоги, які виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, що негативно впливає на реалізацію урядових програм, щодо чергового підвищення розміру пенсій громадянам.
На адресу боржника направлялись відповідні розрахунки, на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку виплачених пенсій, що підтверджують поштові повідомлення про вручення, однак зазначені в розрахунках суми підприємством не сплачувались, у зв'язку із чим за вказаний період утворилась вказана заборгованість.
Таким чином, борг за підприємством за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року становить 19210,86 грн. На момент подання позову сума боргу боржником не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову, в якому зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно працювали на ТОВ "Чернівецький деревообробний комбінат". Пільгові пенсії їм було призначено відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на час призначення пенсій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Таким чином, станом на час призначення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачала зменшення пенсійного віку жінок на 5 років.
Відповідно суб'єкт владних повноважень зобов'язаний був відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах протягом 5 років - до досягнення особою пенсійного віку, що передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Отже, на відповідача було покладено обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, за віком на пільгових умовах протягом 5 років - до досягнення особою пенсійного віку: гр. ОСОБА_1 до 28.03.2016 року; гр. ОСОБА_2 до 03.10.2018 року.
З огляду на вищезазначене, законодавцем гарантовано, що обов'язок відповідача відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах протягом 5 років - до досягнення особою пенсійного віку, а саме до 28.03.2016 року та до 03.10.2018 року, тобто відповідач правомірно очікував на те, що його обов'язок по сплаті витрат на виплату та доставку пенсій буде виконано з настанням встановленого законом пенсійного віку його працівників.
Однак, з 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VІ від 08.07.2011 року, яким було внесено зміни до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VІ від 09.07.2003 року та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.
Разом з тим. Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", не було передбачено зміни порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.
У зв'язку із зазначеними змінами до ст. 26 Закону №1058-VI, а також тим, що гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 народились 28.03.1961 року та відповідно 03.10.1963 року, позивач вважає, що вони мала право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 59 р. 6 місяців та 60 років (у даному разі не йде мова про пенсійний вік для призначення пенсії на пільгових умовах, а про пенсійний вік призначення пенсії на загальних умовах).
Зміни у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка передбачала зменшення пенсійного віку жінок на 5 років у 2011 році не вносилися.
Відповідач зазначає, що враховуючи законні сподівання (правомірні очікування), а також тривале не врегулювання порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах законодавцем тобто виправлення помилки державою аж у 2015 році, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій у розмірі 19210,86 грн за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Предметом справи, що розглядається є стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (список №2) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року у сумі 19210,86 грн.
Отже, предметом доказування в даній справі є наявність у відповідача заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій, а також фактичне понесення позивачем витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (список №2) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року у розмірі 19210,86 грн.
Так, позивач на як на підставу стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій надав до суду розрахунки суми боргу з відшкодування по Списку №2 та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Відповідач вважає, вказані документи неналежними доказами, оскільки розрахунки суми боргу та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення підтверджують тільки те, що позивач розрахував суми заборгованості та направив її відповідачу, однак жодним чином не підтверджують те, що відповідач зобов'язаний був сплачувати кошти, також не підтверджують фактичну виплату позивачем пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року у розмірі 19210,86 грн.
З огляду на вищезазначене відповідач вважає, безпідставними та неправомірними вимоги позивача по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці у розмірі 19210,86 грн за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Позивач, ознайомившись з відзивом проти позову, подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що незалежно від правового регулювання, яке існувало станом на дату набуття особою права на пільгову пенсію, її пенсійний вік визначатиметься лише у відповідності з положеннями чинного законодавства, яке регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення і загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Враховуючи внесені з 1 жовтня 2011 року зміни до статті 26 Закону щодо підвищення віку жінок, з якого вони набувають права на пенсію за віком в залежності від дати їх народження, склалась неоднозначна практика щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій після досягнення ними пенсійного віку. Оскільки особа, яка раніше набула право на пенсію на пільгових умовах й надалі продовжує її отримувати, обов'язком підприємства є й надалі відшкодовувати Пенсійному фонду пов'язані з цим витрати.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги Головного управління та стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2019 року по 30.09.2019 року в сумі 19210,86 грн.
Відповідач, не погоджуючись з відповіддю на відзив, подав до суду заперечення, в якому зазначив, що станом на час призначення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачала зменшення пенсійного віку жінок на 5 років.
Громадянці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію було призначено 28.03.2011 року, значить дата закінчення відшкодування витрат (досягнення 55 років) припадає на 01.08.2011 року.
Громадянці ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) пенсію було призначено 03.10.2013 року, отже дана закінчення відшкодування витрат (досягнення 55 років) припадає на 04.11.2013 року.
Однак, з 01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-УІ від 08.07.2011 року, яким було внесено зміни до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VІ від 09.07.2003 року та зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.
Разом з тим, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не було передбачено зміни порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.
У зв'язку із зазначеними змінами до ст. 26 Закону №1058-VI, а також тим, що гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 народились 28.03.1961 року та відповідно 03.10.1963 року, позивач вважає, що вони мали право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 59 р. 6 місяців та 60 років.
Зміни у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення», яка передбачала зменшення пенсійного віку жінок на 5 років у 2011 році не вносилися.
Крім того, вказував на те, що шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213-VIII зміст статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" приведено у відповідність до положень ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - тільки 01.04.2015 року.
З огляду на вищезазначене, з 01.10.2011 року по 01.04.2015 року стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах не було врегульовано законодавцем.
Тому, на думку відповідача, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р., №1-рп/99 та рішення Конституційного Суду України 05.04.2001 р. № З-рп/2001 тільки з 01.04.2015 року позивач має право застосовувати положення ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (із змінами).
Предметом доказування в даній справі є наявність у відповідача заборгованості по виплаті та доставці пільгових пенсій, а також фактичне понесення позивачем (Пенсійним органом) витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій (список №2) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 01.04.2019 року по 30.09.2019 року у розмірі 19210,86 грн.
Так, позивач на як на підставу стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій надав до суду розрахунки суми боргу з відшкодування по Списку №2 копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та копії узагальнених інформацій про нараховані та виплачені суми пільгових пенсій.
Відповідач вважає, вказані документи неналежними доказами, оскільки розрахунки суми боргу та копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення та копії узагальнених інформацій про нараховані та виплачені суми пільгових пенсій вищевказаним пенсіонерам не фактичну виплату позивачем пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 01.04.2019 року по 30.09.2019 року у розмірі 19210,86 грн.
З огляду на вищезазначене відповідач вважає безпідставними та неправомірними вимоги позивача по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці у розмірі 19210,86 грн за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.09.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" (код ЄДРПОУ 00274461) є юридичною особою, місцезнаходження: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Донбасівська, 1, та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як платник страхових внесків.
Як встановлено з матеріалів справи, у відповідача працювали наймані працівники ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата призначення пенсії - 04.11.2013 року) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата призначення пенсії - 01.08.2011 року), як мають всі необхідні підстави для призначення їм пільгової пенсії відповідно до "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дослідженні судом копії протоколів, трудових книжок, актів зустрічної перевірки про підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення підтверджують право вказаних працівників на пільгову пенсію відповідно до "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 16-26).
Відповідачу направлялись Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списиком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У вказаних розрахунках обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівнику, який працював на підприємстві та має право на пільгову пенсію. Розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 7-10).
Відповідно до узагальненої інформації про нараховані та виплачені суми пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_1 виплачено за період з квітня по вересень 2019 року пенсію в таких розмірах: квітень 2019 року - 1744,47 грн; травень 2019 року - 2135,47 грн; червень 2019 року - 2195,62 грн; липень 2019 року - 2195,62 грн; серпень 2019 року - 2195,62 грн; вересень 2019 року - 2195,62 грн (а.с. 55).
Відповідно до узагальненої інформації про нараховані та виплачені суми пільгових пенсій пенсіонеру ОСОБА_2 виплачено за період з квітня по вересень 2019 року пенсію в таких розмірах: квітень 2019 року - 1497,00 грн; травень 2019 року - 1497,00 грн; червень 2019 року - 1497,00 грн; липень 2019 року - 1564,00 грн; серпень 2019 року - 1564,00 грн; вересень 2019 року - 1564,00 грн (а.с. 56).
Відповідно до розрахунку суми боргу, за відповідачем обліковується заборгованість за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року в сумі 19210,86 грн, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (Закон № 1058-IV) та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (Закон №1788-XII) в редакції Законів, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 13 Закону №1788-XII визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту "а" цієї статті працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно пунктів "б"-"з" ч.1 ст. 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, згідно п. "б" працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.01.2004 р.).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно підпункту 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.
Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правлінням Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №64/8663 (далі - Інструкція № 21-1), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ від 03.10.2017 року внесено зміни у підпункт 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (набрав чинності 01.01.2018 року), який викладено у наступній редакції: пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої ст. 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України".
На виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VІІІ від 03.10.2017 року, постановою Правління Пенсійного Фонду України № 29-1 від 13.12.2017 року внесено аналогічні зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла до 31.12.2017 р.) об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до п. п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 року, яка діє з 01.01.2018 року) для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно п. 6.4, 6.5, 6.7 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У відповідності до п. 6.8 цієї Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Як встановлено судом, відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконує свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того судом встановлено, що на адресу відповідача направлялись відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, однак зазначені в розрахунку суми відповідачем не сплачені, у зв'язку із чим за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 19210,86 грн. Суми нарахованої та виплаченої пільгової пенсії також підтверджується узагальненою інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Слід також зауважити, що підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Отримавши від Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та до п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Склад витрат та факт їх понесення позивачем підтверджено наявними у справі доказами.
При цьому, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є предметом оскарження у даній справі.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Тобто жінкам підвищено вік, з якого вони набувають права на пенсію за віком в залежності від дати їх народження: від 55 до 60 років.
Незалежно від правового регулювання, яке існувало станом на дату набуття особою права на пільгову пенсію, її пенсійний вік (для призначення пенсії на загальних підставах) визначатиметься лише у відповідності з положеннями чинного законодавства, яке регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення і загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно із пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність в матеріалах справи відзиву відповідача, будь-яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявності у відповідача заборгованості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з відсутністю судових витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" про стягнення заборгованості,- задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій за період з 01.04.2019 року по 31.09.2019 року в сумі 19210,86 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) грн 86 коп. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, вул. Оренбурзька, 7-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58022);
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД" (код ЄДРПОУ 00274461, вул. Донбасівська, 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58008).
Суддя В.О. Григораш