Дата документу Справа № 331/3661/19
Єдиний унікальний № 331/3661/19 Головуючий в 1-й інстанції - Каретник Ю.М.
Справа № 33/807/601/19 Доповідач в 2-й інстанції - Гріпас Ю.О.
Категорія - ст.173 КУпАП
22 листопада 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Апеляційного суду Запорізької області Гріпас Ю.О., за участю потерпілого ОСОБА_1 та його представника, адвоката Кравченка А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2019 року, в якій також порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження,
постановою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2019 року, провадження у справі за ст.173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сніжне Донецької області, громадянина України, працює ТОВ «Юністар-авто» водієм, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Як зазначено в постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 03 серпня 2019 року приблизно о 16 годині водій маршрутного транспорту №384 ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту «Запоріжжя-2» вимагав кошти за проїзд до смт Кушугум з пенсіонера ОСОБА_2 1956 року народження, образливо ставився до громадян, а саме: висадив з маршрутного автобусу та відмовив у перевезенні.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що постанова прийнята без з'ясування усіх фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. В обґрунтування скарги вказує, що при розгляді справи в суді, він був позбавлений можливості отримати кваліфіковану допомогу адвоката. В постанові суд посилається на свідчення ОСОБА_3 , однак цього свідка не було під час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення 03.08.2019, тому суд не мав брати до уваги її свідчення. Крім того, судом не долучено та не переглянуто відеозапис події, який він зробив на свій мобільний телефон, що призвело до прийняття незаконного рішення. Також судом не прийнято до уваги той факт, що ОСОБА_1 неодноразово виражався в його адресу нецензурною лайкою, ображав його, чим принижував його гідність, порушував громадський порядок і спокій громадян.
Стосовно клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що він не є фахівцем в галузі права, самостійно не мав можливості скласти апеляційну скаргу з урахуванням усіх вимог КУпАП. Звернувшись за правовою допомогою до Запорізького центру з надання БВПД 17.10.2019 йому призначено адвоката. Тому строк на апеляційне оскарження пропущено ним з об'єктивних причин. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 та його представника, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, апеляційним судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серія АГР №416861 від 15.08.2019 року інспектором поліції СП Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області капітаном поліції Ладатко А.М. відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП за фактом вчинення останнім дрібного хуліганства 03.08.2019 року.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що саме 03.08.2019 року ОСОБА_1 порушував громадський порядок та спокій громадян в громадських місцях.
Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і він не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним доказом, а тому має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка.
Суддею першої інстанції встановлено, що при складанні протоколу серії ГР № 416861 від 15.08.2019 року, співробітники поліції не дотримались вимог закон, оскільки, у протоколі не зазначено суть адміністративного правопорушення.
З письмових пояснень ОСОБА_1 , що додані до протоколу про адміністративне правопорушення також судом не встановлено суть адміністративного правопорушення ніякого конфлікту (протиправних дій), - він не вчиняв та навпаки, ініціатором конфлікту був гр. ОСОБА_2 .
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення - відсутні свідки подій.
При цьому під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 надав пояснення, які не стосуються вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та не підтверджують викладені в протоколі обставини справи.
Наданий ОСОБА_2 диск з відеозаписами, не стосується події, яка сталась 03.08.2019, оскільки на ньому містяться відеозаписи інших подій та в інші дні.
Однак порушень громадського порядку в діях ОСОБА_1 не вбачається.
За правовим висновком Верховного Суду України, сформульованим в рішенні від 04.10.2012 (справа № 5-17кс12), надано юридичну характеристику складу злочину - хуліганство та пояснена відмінність його від злочинів, учинених на ґрунті особистих неприязних стосунків. У контексті даної справи у цьому висновку зазначено, що об'єктом посягання при хуліганстві є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, усталених правил поведінки в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного. В основі відмежування хуліганства від злочинів проти здоров'я, крім інших ознак, перебувають об'єкт злочину, який значною мірою визначає правову природу (характер) кожного із цих діянь та їхню суспільну небезпечність, і така ознака суб'єктивної сторони злочину, як його мотив. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Зміст та спрямованість цього діяння випливає з характеру дій особи, яка їх вчиняє, а також із стосунків, які склалися між учасниками конфлікту.
Таким чином, на підставі наявних матеріалів та доказів, суддя правильно дійшов висновку про неможливість зробити беззаперечний висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки немає достатніх та незаперечних доказів цього, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
За вищенаведених обставин постанова суду першої інстанції є обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 жовтня 2019 року, якою провадження у справі за ст.173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас