про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
26 листопада 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1357/19-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39392513)
про визнання протиправним та скасування рішення, повернення надмірно сплачених коштів та зобов'язання утриматись від протиправних дій.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- стягнути з відповідача, Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, на його, ОСОБА_1 , користь суму надмірно єдиного соціального внеску у розмірі 14913,98 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 0118025607 прийняте 10.10.2019 р. Головним управління Державної податкової служби у Чернівецькій області щодо застосування до нього, ОСОБА_1 , штрафних санкцій та пені на загальну суму 12107,02 грн;
- зобов'язати відповідача, Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, утриматись від подальшого нарахування єдиного соціального внеску у подвійному розмірі відносно нього, ОСОБА_1 .
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали. У строки визначені судом позивач усунув недоліки позовної заяви.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява приведена у відповідність до вимог ст. ст. 159 - 161 КАС України. Тому позовну заяву необхідно прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Враховуючи вимоги ст. ст. 12, 257 - 262 КАС України, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами п.7 ч. 9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач вказує, що ним пропущено строки звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасуванням рішення № 0118025607 від 10.10.2019 р. з поважних причин.
Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з вказаною вимогою, позивач зазначає, що про оскаржуване рішення № 0118025607 від 10.10.2019 р., дізнався лише 04.11.2019 р., а тому з поважних причин позбавлений можливості в установленому законом порядку подати скаргу в адміністративному порядку.
За наведених обставин, позивач просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з вказаною вимогою та поновити пропущений строк.
Розглянувши заяву про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
В силу положень пункту 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Абзацом 2 ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів (абз. 4 ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Із наведеного видно, що при оскарженні рішення контролюючого органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.
В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою про сплату недоїмки або рішення про нарахування пені та застосування штрафів, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 р.
З наведених норм видно, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату боргу або рішення про нарахування пені та застосування штрафів в адміністративному чи судовому порядку.
Таким чином, у справах з приводу оскарження рішення про сплату боргу або рішення про нарахування пені та застосування штрафів позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Беручи до уваги вказане вище, суд приходить до висновку, що право позивача на звернення до суду за захистом прав та інтересів виникло з моменту отримання оскаржуваного рішення, а саме 04.11.2019 р. Відтак, з урахуванням положень ст. 122 КАС України та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" перебіг строку звернення до суду за захистом прав та інтересів виник з моменту отримання оскаржуваного рішення.
Адміністративний позов до суду надійшов 12.11.2019 р.
Разом з тим, суд, враховує подання заяви про поновлення строку звернення до суду та обґрунтування причин поважності пропуску звернення до суду, за яких позивач був позбавлений права оскаржити рішення у встановленому законодавстві порядку.
Враховуючи вище викладені обставини, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували твердження позивача стосовно причин пропуску строку звернення до суду, що викладені у заяві про його поновлення, суд приходить до висновку, що відповідний строк був пропущений позивачем з поважних причин.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до адміністративного суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасуванням рішення № 0118025607 від 10.10.2019 р. пропущено з поважних причин, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, в даному випадку необхідно також враховувати, що згідно з ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що наявні підстави для поновлення позивачу строку звернення до суду в позовною вимогою про визнання протиправним та скасуванням рішення № 0118025607 від 10.10.2019 р.
В силу вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З метою з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати з Головного управління державної фіскальної служби у Чернівецькій області наступні документи: всі документи та матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 10.10.2019 р. № 0118025607; розрахунок сум штрафу та пені, які були визначені позивачу оскаржуваним рішенням від 10.10.2019 р. № 0118025607, з посиланням на нормативно - правові акти та документи; копію рішення від 10.10.2019 р. № 0118025607, а оригінал - для огляду; зворотній бік інтегрованих карток платника (позивача) за 2017 р., 2018 р. та 2019 р. на час розгляду справи в суді; докази надіслання (вручення) позивачу оскаржуваного рішення № 0118025607 від 10.10.2019 р.; всі документи та матеріали, які стали підставою для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2018 р. № 139688-54; копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2018 р. № 139688-54.
Згідно ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані, в т.ч.: подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 10 ст. 44, ч. 4, 5 ст. 94 КАС України).
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду (ч. 6-9 ст. 80 КАС України).
Беручи до уваги наведене, суд зобов'язує Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області надати витребувані докази (документи, що надаються в копіях мають бути належним чином посвідчені та придатні для читання) в п'ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159 - 164, 171, 241, 243, 248, 257 - 263 КАС України, суд, -
1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.
2. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасуванням рішення № 0118025607 від 10.10.2019 р. та поновити такий строк.
3. Відкрити провадження в адміністративній справі.
4. Справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Справа розглядатиметься суддею Левицьким В.К. одноособово.
6. Витребувати з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області наступні документи:
- всі документи та матеріали, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 10.10.2019 р. № 0118025607;
- розрахунок сум штрафу та пені, які були визначені позивачу оскаржуваним рішенням від 10.10.2019 р. № 0118025607, з посиланням на нормативно - правові акти та документи;
- копію рішення від 10.10.2019 р. № 0118025607, а оригінал - для огляду;
- зворотній бік інтегрованих карток платника (позивача) за 2017 р., 2018 р. та 2019 р. на час розгляду справи в суді;
- докази надіслання (вручення) позивачу оскаржуваного рішення № 0118025607 від 10.10.2019 р.;
- всі документи та матеріали, які стали підставою для прийняття вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2018 р. № 139688-54;
- копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.08.2018 р. № 139688-54.
7. Для подання до суду витребуваних доказів встановити Головному управлінню державної фіскальної служби у Чернівецькій області п'ятнадцятиденний строк з дати отримання копії ухвали.
8. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов з врахуванням положень ст. 162 КАС України. Одночасно з наданням (надісланням) відзиву до суду, його копія та додані до нього документи повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам відповідно до ч. 3 ст. 162 КАС України.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
9. У разі подання відповідачем відзиву на позовну заяву, встановити позивачу дводенний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив з врахуванням вимог ст. 163 КАС України.
10. У разі подання позивачем відповіді на відзив, встановити відповідачеві дводенний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення з врахуванням положень ст. 164 КАС України.
11. Повідомити учасникам справи про можливість отримати інформацію по справі на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: adm.cv.court.gov.ua/sud2470/.
12. Повідомити відповідача про наявні в суді копії позовної заяви з додатками, які підлягають врученню безпосередньо у суді.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. У відповідності до ст. 294 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку у випадку порушення правил підсудності.
Суддя В.К. Левицький