Справа № 560/3772/19
25 листопада 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К., розглянувши заяву комунального підприємство "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради про забезпечення адміністративного позову комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування припису від 03.10.2019 року № ХМ 2008/517/АВ-П477,
22.11.2019 року комунальне підприємство "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради звернулося в Хмельницький окружний адміністративний суд із позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Хмельницькій області від 03.10.2019 року № ХМ 2008/517/АВ-П47, винесений на підставі акту інспекційного відвідування комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради № ХМ2008/517/АВ від 26.09.2019 року.
Разом із позовною заявою 22 листопада 2019 року комунальне підприємство "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради подало до суду заяву про забезпечення адміністративного позову комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування припису від 03.10.2019 року № ХМ 2008/517/АВ-П477.
В поданій заяві заявник просить суд забезпечити позов комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування припису від 03.10.2019 року № ХМ 2008/517/АВ-П47, винесеного на підставі акту інспекційного відвідування комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради № ХМ2008/517/АВ від 26.09.2019 року, шляхом зупинення дії індивідуального акту - припису від 03.10.2019 року № ХМ 2008/517/АВ-П477.
В обгрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що зі змісту оскаржуваного припису слідує, що Управлінням Держпраці у Хмельницькій області встановлено порушення трудового законодавства в частині не направлення повідомлення адміністрацією комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради про прийняття працівників на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку підприємства, внаслідок чого порушено вимоги статті 24 КЗпП України, та постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 року.
Контролюючим органом встановлено строк усунення порушень до 03.11.2019 року.
Враховуючи негативні наслідки які можуть місце у разі виконання вимог припису адміністрацією підприємства, а саме: підтвердження факту відсутності повідомлення про прийняття на роботу 759 найманих працівників, а також фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) в період часу з 03.05.2019 року до дати подання повідомлення про прийняття на роботу працівників в територіальні органи Державної фіскальної служби, спричинить проведення перевірки указаним органом, притягнення відповідальних осіб до відповідальності за статтею 265 КЗпП України та накладення штрафу у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення , за кожного працівника щодо якого скоєно порушення.
Вказані штрафні санкції можуть повністю блокувати діяльність комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради, до складу якого структурно входять чотири Хмельницькі міські поліклініки та комунальний заклад "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр", що у свою чергу, призведе до обмеження прав населення, яке проживає на території м. Хмельницького , в частині забезпечення охорони здоров'я та доступу до отримання медичних послуг.
Надаючи правову оцінку вказаній заяві, та викладеним у ній обставинам, суд зазначає наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обгрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
З наведеного суд приходить до висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Позивач обгрунтовує зазначене клопотання тим, що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до негативних наслідків, існує вірогідність негативних наслідків дії оскаржуваного припису.
Судом встановлено, що акт перевірки, за наслідками якого прийнято припис, складено 26.09.2019 року; припис Управління Держпраці у Хмельницькій області, який оскаржує заявник, винесений 03.10.2019 року, та отриманий заявником під розписку 03.10.2019 року; заявнику надано строк на усунення виявлених порушень до 03.11.2019 року.
З огляду на наведене, суд вважає, що заявник був обізнаний протягом останніх двох місяців про встановлені актом перевірки порушення та про необхідність виконання вимог припису, який позивач оскаржує.
Суд зазначає, що відповідно до частини 8 статті 7 Закону України Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
На думку суду, існування припису Управління Держпраці у Хмельницькій області, який оскаржує заявник, не свідчить про настання беззаперечно негативних наслідків для позивача.
Доводи неправомірності оскаржуваного припису можуть бути досліджені під час розгляду справи по суті позовних вимог, та не є підставою для забезпечення адміністративного позову.
Отже, позивачем не зазначено з яких саме обставин, він дійшов до висновку щодо існування, без вжиття заходів забезпечення позову, очевидної небезпеки заподіяння шкоди інтересам позивача.
Слід зазначити, що обраний позивачем захід забезпечення позову, фактично за своїм змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, водночас, зазначене не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів до забезпечення позову з його предметом, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає, що в задоволенні заяви комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради про забезпечення позову слід відмовити, оскільки вона необгрунтована та не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, правова оцінка дій відповідача підлягає встановленню під час судового розгляду.
Керуючись статтями 150, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви комунального підприємство "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради про забезпечення адміністративного позову комунального підприємства "Хмельницький міський лікувально-діагностичний центр" Хмельницької міської ради до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування припису від 03.10.2019 року № ХМ 2008/517/АВ-П477, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя В.К. Блонський